Класифікація Вернадського

Поділення хімічних елементів за характером їх поведінки в процесах міграції.

1. Благородні гази – Не, Ne, Ar, Kr, Xe. Сполуки з іншими атомами утворюють виключно рідко, тому в природних хімічних процесах значної участі не приймають.

2. Благородні метали – Ru, Rh, Pd, Os, Ir, Pt, Au. Сполуки рідкі. Переважно присутні в формі сплавів, і утворюються в основному в глибинних процесах (магматичних, гідротермальних).

3. Циклічні елементи – Н, B, C, N, O, F, Na, Mg, Al, Si, P, S, Cl, K, Ca, Ti, V, Mn, Fe, Co, Ni, Cu, Zn, As, Se, Sr, Mo, Ag, Cd, Ba, (Be, Cr, Ge, Zr, Sn, Sb, Te, Hf, W, Re, Hg, Tl, Rb, Bi). Найбільш чисельна група і переважаюча за масою. Для кожного елемента характерний визначене коло хімічних сполук, які виникають і розпадаються в ході природничих процесів. Таким чином, кожен елемент проходить ланцюг перетворень, остаточно повертаючись до вихідної форми знаходження – і далі. Цикли не є повністю зворотними, так як частина елементів постійно виходить з колообігу (і частина знову залучається до колообігу).

4. Розсіяні елементи – Li, Sc, Ga, Br, Rb, Y, Nb, In, I, Cs, Ta. Безумовно, панують розсіяні атоми, які не утворюють хімічних сполук. Незначна частка може приймати участь в утворенні самостійних мінеральних сполук (більшість – в глибинних процесах, а I і Br – в гіпергенних).

5. Рідкоземельні елементи – La, Ce, Pr, Nd, Pm, Sm, Eu, Gd, Tb, Dy, Ho, Er, Tm, Yb, Lu. Важіють до розсіяних. Основна риса – сумісна міграція.

6. Радіоактивні елементи – Po, Rn, Ra, Ac, Th, Pa, U. Основна специфіка в тому, що в геохімічному процесі відбувається постійне перетворення одних елементів в інші, що робить процеси їх хімічної міграції найбільш складними.

Елементи умовності даної класифікації:

· наявність хімічних елементів, які займають проміжне положення між групами, тобто здатних вести себе в міграційних процесах подвійно; в цих випадках для віднесення такого елемента до однієї з двох можливих груп «вирішальним аргументом буде історія головної за вагою частини атомів або найбільш яскравіші риси їх геохімічної історії» (наявність частки суб’єктивізму в такому критерії вочевидь).

· виділення в особливу групу радіоактивних елементів не враховує різної стійкості ізотопів; у ряду елементів істотною є частка як стабільних, так і не стабільних ізотопів, і, природно, геохімічна історія відповідних часток загального числа атомів даного елементу буде різною (К, Rb, Sm, Re та інші). Наразі, у зв’язку з процесами радіогенного забруднення, необхідно враховувати і міграцію штучних радіоактивних ізотопів.