Тема 16. Кримінологічна характеристика і попередження необережних злочинів

Кримінологічна характеристика необережної злочинності. Поняття необережної злочинності. Рівень, структура та динаміка необережної злочинності.

Кримінологічна характеристика особи – необережного злочинця. Типи необережних злочинців. Загальна характеристика особи необережних злочинців. Демографічна, соціально-рольова і психологічна характеристика необережних злочинців.

Причини та умови необережних злочинів. Загальносоціальні причини необережної злочинності. Мотивація необережних злочинів. Криміногенні причини й умови необережної злочинності. Детермінанти виробничого травматизму і професійних захворювань.

Попередження необережної злочинності. Загальносоціальні заходи запобігання необережним злочинам. Спеціальні заходи запобігання необережним злочинам.

2. КОНСПЕКТИ ЛЕКЦІЙ, ТЕМАТИКА Й ПЛАНИ ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ, ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ, ПРАКТИЧНІ ТА ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «КРИМІНОЛОГІЯ»

Основними видами навчальних занять у вищих юридичних навчальних закладах є лекції та семінарські (практичні) заняття. Усе більшого поширення набувають проведення ділових ігор, моделювання конкретних практичних ситуацій, застосування інтерактивних методів навчання. Широко застосовуються у навчальному процесі технічні засоби навчання.

Структурно навчальний матеріал до кожної теми об’єднаний у цілісний комплекс, який включає: стислий конспект лекції по даній темі, питання для самоконтролю щодо рівня засвоєння матеріалу даної теми, план проведення семінарського заняття, тематику рефератів, завдання для самостійної роботи, ситуаційні (практичні) завдання, тестові завдання та джерела, рекомендовані для використання під час підготовки до семінарських (практичних) занять.

У даному навчальному посібнику на початку кожної теми дається стислий конспект лекції, який містить лише основні теоретичні положення і покликаний спрямувати зусилля студентів на поглиблене вивчення матеріалу певної конкретної теми, звертаючись до законодавчих та інших нормативно-правових актів, підручників та навчальних посібників з кримінології, спеціальної монографічної літератури, публікацій у періодичних наукових фахових виданнях тощо. Перелік рекомендованої для використання літератури наводиться у кінці навчального посібника. Після кожної теми вказуються рекомендовані для вивчення нормативні та спеціальні літературні джерела за їх номерами у списку рекомендованої літератури.

Семінарські (практичні) заняття проводяться з метою закріплення та поглиблення набутих під час лекцій та самостійної роботи знань, а також набуття необхідних практичних навичок щодо їх використання для вирішення конкретних життєвих ситуацій та у практичній діяльності правоохоронних органів.

На семінарських заняттях студенти виступають з реферативними доповідями з найважливіших питань теми заняття, обговорюють ці доповіді, удосконалюють уміння формувати та висловлювати свою думку, а також визначати, аргументувати та відстоювати власну позицію з правових питань.

На практичних заняттях студенти, використовуючи набуті теоретичні знання, вирішують конкретні ситуаційні задачі, пов’язують теорію з практикою діяльності правоохоронних органів.

Активна участь студента у семінарських і практичних заняттях є необхідною умовою успішного виконання ним навчального плану.

Залежно від специфіки юридичного навчального закладу (факультету), навчальної та робочої програм, навчального плану, з певної теми можуть проводитися як семінарські, так і практичні заняття, тому у навчальному посібнику до кожної навчальної теми даються як план проведення семінарського заняття та тематика рефератів, так і практичні та тестові завдання для підготовки та проведення практичних занять. У зв’язку з певними обмеженнями кількості аудиторних навчальних годин допускається поділ одного заняття на теоретичну та практичну частини.

Підготовку до семінарських і практичних занять слід починати з вивчення конспекту лекції, відповідних розділів рекомендованих підручників чи навчальних посібників. З метою доповнення та поглиблення знань, необхідно ознайомитися зі змістом основних положень нормативних актів та спеціальної літератури, які рекомендовані для вивчення до певної конкретної теми. Після цього, студентові слід самостійно перевірити рівень засвоєння теоретичного матеріалу, відповідаючи на питання для самоконтролю. Питання для самоконтролю умисно складено таким чином, що для відповіді на них недостатньо лише конспекту лекції, необхідно звернутися до рекомендованої літератури. У разі, якщо відповіді на контрольні запитання не викликали труднощів, можна переходити до вирішення практичних ситуацій та тестових завдань.

Будь-яка практична задача складається з двох частин: умови задачі та основного питання (завдання). Розв’язуючи практичні задачі, насамперед слід уяснити її зміст, для чого часто слід починати з кінця, тобто поставленого завдання.

Аналізуючи умову задачі та відповідаючи на запитання, необхідно використовувати навчальну та спеціальну юридичну літературу, законодавчі та інші нормативно-правові акти. Відповідь на практичну задачу слід оформляти у письмовому вигляді, послідовно та систематизовано викладаючи основні етапи її вирішення, проміжні та остаточні результати, висновки, а також конкретні посилання (з указівкою на конкретні статті, пункти, підпункти, параграфи тощо) на законодавчі чи інші нормативно-правові акти, що при цьому використовувалися.

Рекомендується також, готуючись до семінарського заняття з певної теми, скласти письмовий план своєї відповіді на теоретичні питання з указівкою послідовності викладу окремих положень. Це сприятиме повноті та системності висвітлення певного окремого питання чи теми в цілому.

Необхідною умовою глибокого засвоєння навчального матеріалу та належної підготовки до семінарських та практичних занять є самостійна робота студента з використанням конспекту лекції, підручників, навчальних посібників, нормативно-правових актів та рекомендованої літератури тощо. Набуття студентами вмінь та навиків самостійного пошуку необхідної інформації, її аналізу та практичного використання при вирішенні ситуаційних і тестових завдань є важливою передумовою їх майбутньої успішної професійної діяльності

Важливим напрямом залучення студентів до науково-дослідницької діяльності є виконання ними індивідуальних науково-дослідницьких завдань (далі – ІНДЗ) з актуальних питань кримінології, а також підготовка реферативних доповідей з наступним їх обговоренням на семінарських заняттях, студентських наукових гуртках. конференціях тощо.

Тематика ІНДЗ та рефератів передбачає поглиблене дослідження окремих, як правило, проблемних, недостатньо висвітлених у навчальній літературі питань певної теми. Такими, наприклад, можуть бути питання щодо дослідження й аналізу зарубіжного законодавства та міжнародних актів, імплементації окремих їх положень у чинне законодавство України; аналіз практики діяльності окремих правоохоронних органів України та пропозиції щодо її удосконалення, особливо щодо профілактики злочинності; дослідження окремих детермінант злочинності та формування пропозицій щодо їх нейтралізації чи усунення тощо. Найважливішим при підготовці наукових робіт є вироблення умінь у студентів не тільки констатувати певний стан соціальної системи чи іншого об’єкта дослідження, а й відшукувати та формулювати проблему (виявлена невідповідність між бажаним і реальним станом речей) і знаходити шляхи, обґрунтовувати пропозиції для її вирішення. Будь-яке наукове дослідження, окрім теоретичного, повинно мати й практичне, прикладне значення.

При виборі тематики ІНДЗ чи рефератів слід враховувати її актуальність, ступінь дослідженості в науковій літературі, а також рівень підготовленості студентської аудиторії. У навчальному процесі не слід використовувати надто складні для дослідження теми, які студенти не зможуть висвітлити належним чином. Не можна також і використовувати занадто спрощені теми, повністю висвітлені в будь-якому підручнику чи навчальному посібнику з кримінології.

ІНДЗ чи реферат має бути виконаний у письмовій формі з дотриманням усіх вимог, що ставляться до курсових робіт щодо структури, змісту, оформлення, посилань, списку джерел тощо. За обсягом реферат має бути таким, щоб студент міг його доповісти протягом 15-20 хвилин. ІНДЗ, залежно від теми та призначення, може бути більшим за обсягом.

З метою здійснення контролю за рівнем засвоєння навчального матеріалу студентами, проводяться оцінювання поточної успішності, підготовки рефератів та ІНДЗ, аудиторні контрольні роботи, вирішення тестових завдань із застосуванням комп’ютерної техніки тощо. Вивчення кожного змістового модуля завершується відповідним контрольним заходом (письмовою контрольною роботою, програмованим контролем із застосуванням комп’ютерної техніки тощо).

Підсумковий контроль після завершення вивчення навчальної дисципліни здійснюється у формі екзамену. Перелік питань, що виносяться на екзамен, має відповідати навчальній програмі з кримінології.

Підсумкова оцінка складається з двох частин – поточна успішність (її вага, як правило, складає 60 %) та оцінка іспиту (її вага не перевищує 40 %).