КИЇВ – 2013. Ввести поточний час і перейти в режим програмування

Ввести поточний час і перейти в режим програмування.

“ПРГ”

“1”,”7”,”0”,”9”,”0”,”0”;

“П”

“2”,”7”,”0”,”9”,”0”,”5”;

“П”

“4”,”7”,”0”,”9”,”1”,”0”;

“П”

“0”,”7”,”0”,”9”,”1”,”5”;

“П”

“1”,”7”,”1”,”0”,”0”,”0”;

“П”

“2”,”7”,”1”,”0”,”0”,”5”;

“П”

“4”,”7”,”1”,”0”,”1”,”0”;

“П”

“0”,”7”,”1”,”0”,”1”,”5”;

“П”

“1”,”7”,”1”,”1”,”0”,”0”;

“П”

“2”,”7”,”1”,”1”,”0”,”5”;

“П”

“4”,”7”,”1”,”1”,”1”,”0

“П”

“0”,”7”,”1”,”1”,”1”,”5”;

“П”

“1”,”7”,”1”,”2”,”0”,”0”;

“П”

“2”,”7”,”1”,”2”,”0”,”5”;

“П”

“4”,”7”,”1”,”2”,”1”,”0”;

“П”

“0”,”7”,”1”,”2”,”1”,”5”;

“П”

“1”,”7”,”1”,”3”,”0”,”0”;

“П”

“2”,”7”,”1”,”3”,”0”,”5”;

“П”

“4”,”7”,”1”,”3”,”1”,”0”;

“П”

“0”,”7”,”1”,”3”,”1”,”5”;

“П”

“1”,”7”,”1”,”4”,”0”,”0”;

“П”

“2”,”7”,”1”,”4”,”0”,”5”;

“П”

“4”,”7”,”1”,”4”,”1”,”0”;

“П”

“0”,”7”,”1”,”4”,”1”,”5”;

“П”

“1”,”7”,”1”,”5”,”0”,”0”;

“П”

“2”,”7”,”1”,”5”,”0”,”5”;

“П”

“4”,”7”,”1”,”5”,”1”,”0”;

“П”

“0”,”7”,”1”,”5”,”1”,”5”;

“П”

“1”,”7”,”1”,”6”,”0”,”0”;

“П”

“2”,”7”,”1”,”6”,”0”,”5”;

“П”

“4”,”7”,”1”,”6”,”1”,”0”;

“П”

“0”,”7”,”1”,”6”,”1”,”5”;

“П”

“1”,”7”,”1”,”7”,”0”,”0”;

“П”

“2”,”7”,”1”,”7”,”0”,”5”;

“П”

“4”,”7”,”1”,”7”,”1”,”0”;

“П”

“0”,”7”,”1”,”7”,”1”,”5”;

“П”

“ТВ”

“О”

4.4. Розробка принципіальної електричної схеми автоматичного регулювання вологості повітря і поливу рослин у весняних теплицях.

Принципова електрична схема автоматичного регулювання вологості повітря і поливу рослин у весняних теплицях показана на листі 6.

Схема передбачає роботу у ручному і автоматичному режимах, які вибирають перемикачем SA.

При ручному керуванні перемикач SA становлять в положення 1. Якщо температура води знаходиться в необхідному діапазоні (від 16 до 26 С), при цьому замкнений замикаючий контакт термореле SK і дає можливість проводити полив рослин. В ручному режимі напруга подається на котушку реле часу КТ1 і проміжне реле KV1, яке спрацьовує і замикає свій контакт в колі котушок контакторів КМ1 і КМ2, які вмикають соленоїдні вентилі YA1 i YA2. Після того, як реле часу відпрацює задану витримку часу, його

розмикаючий контакт в колі котушки реле KV1 розмикається, відповідно вимикаються контактори КМ1 і КМ2, і соленоїди вентилі закриваються і полив припиняється.

При автоматичному керуванні перемикач SA ставлять в положення 2. При цьому поливання рослин здійснюється автоматом поливу, який замикає

свій контакт А2 в колі контакторів КМ1 і КМ2, і вмикаються соленоїдні вентилі. Початок поливу та його тривалість задаються програмно на автоматі поливу.

Якщо відносна вологість повітря нижча заданого значення в період між поливами (розмикаючий контакт А2 замкнений) замикається контакт регулятора вологості А1, при цьому напруга подається на реле часу КТ1 і проміжне реле KV1, яке спрацьовує і вмикає контактори КМ1 і КМ2. Соленоїдні вентилі на певний час вмикаються в роботу. Після відпрацювання витримки часу на зволоження повітря розмикаючий контакт реле часу КТ1 розмикається і полив припиняється. Аналогічно схема працює і при зниженні вологості грунту нижче заданого значення (при цьому замикаються контакт регулятора вологості грунту А3).

Схема з’єднань ящика керування показана на листі 6.

Принципіальна електрична схема регулятора вологості грунту показана на листі 6.

В якості датчика вологості в регуляторі використані електроди, які заглиблюють в грунт на відстані 20см. При помірній вологості опір між ними складає біля 1500 Ом. За допомогою змінного опору R1 виставляють заданий поріг спрацювання регулятора, змінний опір R2 призначений для установки початкової вологості.

Якщо вологість грунту стане менше заданого значення, спрацьовує вихідне реле К.

5. ОХОРОНА ПРАЦІ

5.1 Розрахунок об’єму робіт з експлуатації електрообладнання. Визначення кількості обслуговуючого персоналу

У відповідності з системою ППРЕ с/г організація робіт по технічному обслуговуванню і поточному ремонту електрообладнання проводиться силами електротехнічної служби агрофірми.

Кількісний склад електротехнічної служби тепличного господарства визначається у відповідності з кількістю умовних одиниць, в яких відображено все електрообладнання.

Таблиця 5.1 Наявність електрообладнання в тепличному господарстві

Назва	Одиниці вимірю-вання	Кількість	Кількість умовних одиниць
На одиницю вимірювання	ВСЬОГО
Трансформаторна підстанція	Шт		2,5	5,0
Кабельна лінія	10 пог.м		0,08
Розподільчі пункти	1 приєд.		0,5	3,5
Електричний привод мобільних с/г машин і установок	Шт.		0,5	1,0
Опромінювачі	Шт.		0,5
Грунтовий обігрів	20 м²		0,5	7,5
Електрокалорифер	Шт.		1,5	6,0
Електрокотел	Шт.		1,5	1,5
Електродвигун	Шт.		0,5	4,5
ВСЬОГО	-	-	-

Згідно діючих норм, середнє навантаження на одного електромонтера становить 100 умовних одиниць.

Загальна необхідна кількість електромонтерів дорівнює:

N=E/100, чол, (5.1)

де Е - об’єм робіт в умовних одиницях.

N=230/100=2,3 чол., (5.2)

Приймаємо 2 чоловіка.

Для обслуговування тепличного господарства необхідно 2 електромон-тери.

Із загальної кількості електромонтерів виділяють групу експлуатації та групу ремонту.

Кількість електромонтерів групи ремонту визначають за формулою:

Nем.рем.=(Qто + Qпр)/Ф, (5.3)

де Qто та Qпр – відповідно річні затрати праці на проведення технічного обслуговування (ТО) і поточного ремонту (ПР) електрообладнання;

Ф – річний фонд робочого часу. Річний фонд робочого часу Ф=1800 год.

Річна трудомісткість робіт з ТО і ПР електрообладнання визначають за формулою:

Qто = n1 ∙m1 ∙g1 + n2 ∙m2 ∙g2 + …+nn ∙mn ∙gn. (5.4)

Qпр = n1 ∙m′1 ∙g′1 + n2 ∙m′2 ∙g′2 + …+nn ∙m′n ∙g′n, (5.5)

де n1, n2, …, nn – кількість окремих видів обладнання;

m1, m2, …, mn і m′1, m′2, …, m′n – відповідно річна кількість ТО і ПР;

g1, g2, …, gn і g′1, g′2, …, g′n – відповідно нормативи трудомісткості одного технічного обслуговування і поточного ремонту для окремих видів обладнання, люд./год.

Розрахунок річного об’єму робіт з ТО і ПР електрообладнання представлені в таблиці 5.2.

Таблиця 5.2. Розрахунок річного об’єму робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту електрообладнання.

Найменування обладнання	Кількість облад-нання	Кількість в рік	Трудомісткість, люд./год.	Річні затрати люд./год.
ТО	ПР	ТО	ПР	ТО	ПР
Електродвигуни				0,5
Опромінювачі				0,5
Електрокалори-ферні установки				0,97	10,4	23,3	41,6
Електродний водонагрівник				1,5	10,8		10,8
Грунтовий обігрів				0,97	10,4	87,3
Світильники				0,15	0,4	7,2	6,4
Низьковольтні розподільчі пристрої				0,6	9,0	16,8
Трансформаторна підстанція
ВСЬОГО	-	-	-	-	-	583,6	730,8

Кількість електромонтерів групи ремонту:

Nем.рем.=(583,6+730,8)/1800=0,73 чол.

Приймаємо Nем.рем.=1 чоловік.

Кількість електромонтерів групи експлуатації:

Nем.черг.= Nем. - Nем.рем. (5.6)

Nем.черг.=2-1=1 чоловік.

Таким чином, за тепличним комбінатом закріплюється 2 електромонтери, які виконують технічні обслуговування і поточні ремонти електрообладнання у відповідності із затвердженим графіком.

5.2 Заходи з безпеки праці

В теплицях і парниках широко застосовуються електрифіковані машини з живленням на гнучкому кабелі. В схемах керування зі звичайним захистом від коротких замикань і перевантажень передбачений контроль кола занулення в гнучкому кабелі зі штепсельним роз'єднанням.

Електрифікований інструмент для обробітку ґрунту і інші машини з кабельним живленням, живиться через розділяючі трансформатори.

Пристрої для автоматичного регулювання температури і вологості виконані на малу напругу з ізольованими ручками.

Парники і теплиці з електрообігрівом по ступені безпеки враження електричним струмом діляться на дві категорії А і В.

Ø А – обігрівачі за допомогою електродів або неізольованих опорів прокладених безпосередньо в землі, або в повітрі, при напрузі живлення більше 65 В, а також за допомогою асфальтобетонних блоків, включаючих на напругу 380/220 В.

Ø В – ті ж установки при напрузі до 65 В, з прокладкою нагрівних проводів в асбесто-цементних трубах, з використанням спеціальних проводів.

Ø Ці труби і проводи накривають стальною зануленою сіткою, яка захищає від пошкоджень при обробітку грунту і вирівнює потенціали. Замість сітки можна застосувати захисне відключення.

Територію парників огороджують огорожею висотою 2м. Їх обслуговують тільки при відключеній напрузі. Перед включенням напруги, на них, електромонтер повинен переконатись в тому, що на території не має людей, закрити вхід на територію і вивісити табличку на вході «Стій напруга» і «Вхід на територію заборонений».

В парниках і теплицях при включеному обігріві дозволені роботи, не вимагаючі застосування інструментів, і роботи, які виключають заглиблення в грунт не більше як 25см металевої частини інструменту з дерев'яними ручками.

Перед ремонтом на місці, де змонтовані світильники, або пускорегулююча апаратура для газорозрядних ламп, відключають від мережі проводу вводу в світильник, розрядити конденсатори (незалежно від наявності в пускорегулюючій апаратурі розрядного резистора) і тільки тоді відключати пускорегулюючу апаратуру від світильника. Робоча температура ртутних ламп досягає +400°С, тому щоб запобігти опіків, викручувати лампу з світильника потрібно тільки через 10 хвилин після відключення.

При широкому застосуванні підсвітки рослин газорозрядними лампами потрібно знати, що при роботі таких ламп в струмі значна складова третьої гармоніки із-за чого струм в нульовому проводі навіть при електричному навантаженні може бути близький до робочого фазного струму, або перевищувати його. Це не дозволяє застосовувати в колах з таким навантаженням пристрою захисного відключення.

.

Найменування приміщення.	Категорія приміщень за характером навколишнього середовища.	Клас вибухо та пожежонебезпечних приміщень.	Категорія по ураженню електричним струмом.	Клас приміщення за можливістю ураження електричним струмом.	Ступінь вог-костійкості будівель.	Клас пожежонебезпечності.
Теплиця	Вологі	-	В	Особливо небезпечні		П-2а
Парники	Вологі	-	В	Особливо небезпечні		П-2а
Адмін. будинки	Сухі	-	-	Без підвищеної небезпеки		П-2а

Таблиця 5.3 Класи та категорії приміщень.

Результати розрахунку електрозахисних засобів приведені в таблиці 5.4.

Таблиця 5.4 Розрахунок електрозахисних засобів для електромонтерів парниково-тепличного господарства.

Назва	Тип	ГОСТ або ТУ	Одиниці виміру	Кількість	Місце зберігання
Покажчик напруги	У3НБ-6-35	ТУ34.3031-72	шт.		в футлярі
Ізолююча штанга	ША-10	ТУ34.2838-76	шт.		в футлярі
Покажчик низької напруги	УАА-1	ТУ45275-64	шт.		в футлярі
Комплект інструменту з ізольованими ручками для електроустановок до 1000 В	11ЛШ	ТУ38.1059-77	пар		в сухому приміщенні
Боти гумові		ГОСТ13375-67	пар		в шафі
Калоші діелектричні		ГОСТ13385-67	пар		в сухому приміщенні
Переносне заземлення 0,4кВ		ТУ16.538-32-74	шт.		в сухому приміщенні
Тимчасова огорожа		ГОСТ1175-74	шт.		в сухому приміщенні
Запобіжний пояс	ПД 1	ГОСТ1715-70	шт.		в сухому приміщенні
Кігті монтерські	КС	ГОСТ1715-70	пар		в сухому приміщенні
Килимок діелектричний		ТУ84.133839-70	шт.		в сухому приміщенні
Захисні окуляри	ОР3-5	ГОСТ13385-67	шт.		в шафі

6. ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ЕЛЕКТРИФІКАЦІЇ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ В ВЕСНЯНИХ ПЛІВКОВИХ ТЕПЛИЦЯХ

Головні вартістні і натуральні показники:

Ø підвищення продуктивності праці, зниження працеємності виробництва продукції, яке характеризує скорочення трудових і матеріальних затрат на виробництво продукції;

Ø зниження собівартості продукції, яке характеризує скорочення трудових і матеріально-грошових витрат на виробництво продукції порівняно з собівартістю її до електрифікації;

Ø загальні і питомі капіталовкладення, необхідні для здійснення електрифікації виробничих процесів, що вимагають затрати праці в основних засобах виробництва для скорочення майбутніх затрат праці;

Ø строк окупності капітальних вкладень за рахунок скорочення виробничих витрат, обумовлених застосуванням електроенергії.

Крім основних враховуються і допоміжні показники, такі як:

Ø полегшення праці робітників в господарстві;

Ø підвищення якості продукції;

Ø збільшення валового і чистого доходів за рахунок електромеханізації виробництва та інші.

Електрифікація дає можливість підвищити продуктивність праці, зменшити трудові затрати, знизити собівартість продукції, а тим самим – збільшити прибуток господарства, підвищити рентабельність, звільнити трудові ресурси в господарстві.

Для зниження вартості продукції та підвищення продуктивності праці застосовується автоматизація виробничих процесів.

Кількість електроенергії, яка споживається теплицею за рік, визначається за формулою:

W=P_max T, (5.7)

де Р_max- максимальна потужність на шинах 0,38 кВ;

Т – число годин використання максимуму навантаження; Т=1100 год.

W=1299,3х1100=142923 кВт год.

Вартість спожитої електроенергії визначається за формулою:

З_е=W a, (5.8)

де а – тариф на електроенергію.

З_е=142923х0,24=34301,52 грн.

ЛЕКЦІЯ

Тема: “Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій”

КИЇВ – 2013

Тема: “ Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій”

Н авчальна мета:

1. Надати слухачам обґрунтоване тлумаченняосновних положень Кодексу цивільного захисту України щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

2. Запропонувати практичні дії щодо реалізації Кодексу цивільного захисту України щодозахисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Метод проведення: розповідь, бесіда.

Місце проведення: навчальна аудиторія за розкладом.

Тривалість заняття: 2 академічні години (80 хв.).

Навчальні питання та розрахунок часу

№ з/п	Навчальні питання	Час хв.
1.	Ввідна частина. Перевірка наявності слухачів. Оголошення теми лекції, навчальних питань, мети заняття та навчальної літератури по темі. Вступ.
2.	Основна частина. 1. Оповіщення та інформування суб‘єктів забезпечення цивільного захисту. 2. Укриття населення у захисних спорудах цивільного захисту та евакуаційні заходи. 3. Інженерний захист територій, радіаційний і хімічний захист. 4. Медичний захист, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення. 5. Навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях.
3.	Заключна частина. Відповідь на запитання, підведення підсумків, завдання на самостійну підготовку.
4.	Всього

Література:

1. Кодекс цивільного захисту України.

2. Закон України “Про Генеральну схему планування території України” від 16.10.2012.

3. Закон України “Про планування і забудову територій” від 20.04.2000.

4. Закон України від 05.07.2012 № 5081-VI "Про екстрену медичну допомогу."

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 лютого 1999 р. № 192 "Про затвердження Положення про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях".

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2001 року № 1432 «Про затвердження Положення про порядок проведення евакуації населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”.

7. Постанова КМУ від 26 грудня 2003 р. №2038 «Про затвердження Порядку віднесення об єктів національної економіки до відповідних категорій з цивільної оборони» (зі змінами від 02.03.2010 р. №227).

8. Постанова КМУ від 29жовтня 2003 р. №1695 «Про затвердження Порядку віднесення міст до відповідних груп з цивільної оборони».

9. Постанова КМ України від 25 березня 2009 р. № 253 "Про затвердження Порядку використання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) для господарських, культурних та побутових потреб”.

10. Постанова Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 р. № 560 "Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи."

11. Постанова Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 р. № 548 "Про затвердження Порядку проведення експертизи."

12. Постанова Кабінету Міністрів України від 8.10.2008р. № 923 "Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів".

13. Спільний Наказ від 21.12.2009 №868/613. "Про затвердження Правил обстеження технічного стану захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони)". МНС України, Міністерство регіонального розвитку та будівництва України.

14. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2008 р. № 767 "Про затвердження Порядку проведення державної експертизи з питань техногенної безпеки проектів будівництва об'єктів, що можуть спричинити виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру та вплинути на стан захисту населення і територій".

15. Постанова КМ України від 8.03.1999р. № 567 “Про затвердження Інструкції про порядок списання непридатних захисних споруд цивільної оборони”.

16. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.11.2012 р. № 1115 «Про затвердження Порядку підготовки та підвищення кваліфікації осіб, які зобов’язані надавати домедичну допомогу».

17. Постанова КМ України від 26 червня 2013 р. № 444 "Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях”.

18. Наказ МНС України від 08.08.2005 р. № 125 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо перевірки стану утримання, експлуатації та використання захисних споруд цивільної оборони у мирний час”.

19. Наказ ДСНС України від 15.02.2013 № 19 "План організації виконання Кодексу цивільного захисту України в системі Державної служби України з надзвичайних ситуацій”.

20. Наказ МНС від 09.10.2006р. № 653 “Про затвердження інструкції щодо утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час”.

21. Спільний Наказ 21.12.2009 №868/613. "Про затвердження Правил обстеження технічного стану захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони)". МНС України, Міністерство регіонального розвитку та будівництва України.

22. Наказ МНС України від 23.04.2001 р. № 97 "Про затвердження Порядку здійснення підготовки населення на підприємствах, в установах та організаціях до дій при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру".

23. Наказ МНС України від 15.10.2008 р.№741 "Про затвердження Методичних рекомендацій "Порядок виконання нормативів радіаційного та хімічного захисту особовим складом органів управління та підрозділів МНС".

24. Наказ МНС від 03.02.2005 р. № 59 "Про затвердження порядку видачі непрацюючому населенню засобів індивідуального захисту органів дихання від бойових отруйних речовин".

25. Наказ МНС України від 07.09.2010 р. № 761 "Про затвердження рекомендацій з питань організації планування та проведення евакуаційних заходів на об‘єктах господарської діяльності у разі виникнення надзвичайних ситуацій".

26. Наказ МОЗ України від 18.05.2012 № 366 «Про затвердження Загальних вимог щодо проведення медичного сортування постраждалих і хворих та форм медичної документації».

27. Наказ МНС від 5.02.99р. № 39 " Про затвердження Тимчасової інструкції з перевірки і оцінки стану техногенної безпеки потенційно небезпечних об'єктів господарювання “.

28. Наказ МНС від 23.02.2004р. № 89 “Про затвердження Інструкції з організації психологічного забезпечення службової діяльності аварійно-рятувальних служб”.

29. Наказ МНС від 18.12.2007р. № 889 «Про удосконалення системи управління в надзвичайних ситуаціях і використання потенціалу науково-дослідних установ, навчальних закладів у сфері цивільного захисту».

30. Наказ МНС від 27.02.2008р. № 148 «Про створення позаштатних мобільних груп екстреної психологічної допомоги МНС».

31. Наказ МНС від 25.08.2009р. №582 "Про затвердження форми Примірного договору про безоплатне зберігання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони)”.

32. Методичні рекомендації про планування, транспортне забезпечення та порядок проведення евакуації населення у разі загрози або виникнення НС техногенного та природного характеру (окреме доручення Першого заступника Міністра МНС від 18.08.03 №32/211).

33. ДБН Б.1.1-5-2007 “Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) в містобудівній документації”.

34. ДБН В.2.2-5-97. Будинки і споруди. Захисні споруди цивільної оборони.

35. ДБН А.3.1-9-2000. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом захисних споруд цивільної оборони та їх утримання.

36. ДБН А.2.2-3-2004 Склад, порядок розроблення, погодження та зат­вердження проектної документації для будівництва.

37. ДБН В. 1.2.4-2006. Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони).

38. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій. Том 3. Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) та містобудування. /За загальною редакцією В.В.Могильниченка - К.: КІМ, 2008.- 152 с.

39. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій. Том 4. Евакуація населення у надзвичайних ситуаціях./ За загальною редакцією В.В.Могильниченка -К.:КІМ, 2008.- 288 с.

40. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій. Том 5. Небезпечні хімічні речовини та заходи захисту та заходи захисту від них./ За загальною редакцією В.В.Могильниченка -К.:КІМ, 2010.- 472 с.

41. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій. Том 6. Захисні споруди цивільного захисту (цивільної оборони) / За загальною редакцією В.В.Могильниченка -К.:КІМ, 2010.- 560 с.

42. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій. Том 8. Організація інженерного забезпечення заходів та сил цивільного захисту щодо ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків. -К.:КІМ, 2011.- 392 с.

43. Гур’єв С.О., Шищук В.Д., Шкатула Ю.В. Медицина надзвичайних ситуацій. Екстрена медична допомога: навчальний посібник. - Суми: Видавництво СумДУ, 2010. - 321с.

Інформаційні ресурси:

1. Офіційне інтернет-представництво Президента України http://www.president.gov.ua/.

2. Верховна Рада України http:Верховна Рада УкраїниВерховна Рада УкраїниВерховна Рада УкраїниВерховна Рада УкраїниВерховна Рада України//www.rada.kiev.ua.

3. Кабінет Міністрів України http://www.kmu.gov.ua/.

4. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України http://www.mon.gov.ua, www.osvita.com.

5. Міністерство екології та природних ресурсів України http:Верховна Рада УкраїниВерховна Рада УкраїниВерховна Рада УкраїниВерховна Рада УкраїниВерховна Рада України//www.menr.gov.ua/.

6. Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи http:Верховна Рада УкраїниВерховна Рада УкраїниВерховна Рада УкраїниВерховна Рада УкраїниВерховна Рада України//www.mns.gov.ua/.

7. Рада національної безпеки і оборони України http:Верховна Рада УкраїниВерховна Рада УкраїниВерховна Рада УкраїниВерховна Рада УкраїниВерховна Рада України//www.rainbow.gov.ua/.

8. http://www.dnop.kiev.ua ‑ Офіційний сайт Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляду).

9. http://base.safework.ru/iloenc ‑ Энциклопедия по охране и безопасности труда МОТ.

10. http://www.nau.ua ‑ Інформаційно-пошукова правова система «Нормативні акти України (НАУ)».

11. http://www.budinfo.com.ua ‑ Портал «Украина строительная: строительные компании Украины, строительные стандарты: ДБН ГОСТ ДСТУ».

Матеріальне забезпечення:

1. Мультимедійний проектор.

2. Презентація.

Вступ

Погіршення екологічної обстановки, урбанізація, науково-технічний прогрес, збільшення кількості транспортних засобів, нестабільна політична ситуація та воєнні конфлікти – все це достовірно призводить до збільшення кількості аварій, катастроф, стихійних лих та інших надзвичайних ситуацій. В Україні щорічно виникають тисячі НС природного та техногенного характеру, внаслідок яких гине велика кількість людей, а матеріальні збитки сягають кількох мільярдів гривень.

Нині в багатьох областях України у зв'язку з небезпечними природними явищами, аваріями і катастрофами обстановка характеризується як дуже складна. Тенденція зростання кількості природних і, особливо, техногенних надзвичайних ситуацій, вагомість наслідків об'єктивно примушують розглядати їх як серйозну загрозу безпеці окремої людини, суспільства та навколишнього середовища, а також стабільності розвитку економіки країни.

Кардинальне вирішення проблеми захисту населення і територій України від надзвичайних ситуацій, зменшення їх соціально-економічних і екологічних наслідків можливе лише проведенням цілого комплексу заходів (Слайд №1).

У значній мірі досягнення цієї мети залежить від уміння керівників усіх рівнів (від об’єктового до державного), спрогнозувати усі можливості надзвичайних ситуацій, чітко спланувати заходи по їх попередженню та ліквідації наслідків, організувати управління під час виконання цих заходів, високого стану готовності до дій у надзвичайних ситуаціях органів управління, сил цивільного захисту і населення.

Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій включає:

оповіщення та інформування суб’єктів забезпечення цивільного захисту; укриття населення у захисних спорудах цивільного захисту; заходи з евакуації; інженерний захист; радіаційний захист; хімічний захист; медичний захист; психологічний захист; біологічний захист населення, тварин і рослин;

забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.