![]() |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
|
Задача вирішується з використанням формули для визначення приведених витрат виробництва (формула (2.6) розділу 2)
Висновок: приведені витрати цементного заводу на одиницю продукції складають 240004 грн.
Розділ IV. Територіальна організація народного господарства України
4.1 Методи економічного обґрунтування територіально-комплексного розвитку виробництва
Основним методом економічного обґрунтування територіально-комплексного розвитку і розміщення виробничих сил є метод побудови територіальних схем (програм).
Такі програми звичайно будуються на перспективу 15 і більш років. У планах розвитку регіонів визначається:
- завдання і показники економічного і соціального розвитку регіонів;
- шляхи забезпечення комплексного використання ресурсів регіонів;
- шляхи вирішення соціальних, економічних і екологічних проблем регіонів.
Територіальні схеми звичайно розробляють фахівці профільних науково-дослідних інститутів або проектних організацій і, у загальному випадку, вони повинні включати наступних 5 розділів:
1. Аналіз сучасного стану економічного і соціального розвитку регіонів.
2. Оцінку природних, економічних і соціальних передумов подальшого розвитку продуктивних сил і їхнього розміщення в регіонах.
3. Обґрунтування основних напрямків виробничої спеціалізації і комплексного розвитку регіонів.
4. Обґрунтування розміщення продуктивних сил у границях окремих регіонів.
5. Висновки й оцінку ефективності планованих варіантів подальшого розвитку і розміщення продуктивних сил у регіонах.
Розглянемо короткий зміст кожного з зазначених розділів.
У першому розділі територіальних схем необхідно проаналізувати рівень соціального й економічного розвитку досліджуваного регіону за останні 15 років. При цьому встановлюють:
- відповідність досягнутого рівня розвитку і розміщення продуктивних сил природним умовам і ресурсам;
- раціональність прийнятих форм поділу праці в регіоні;
- наявність негативних соціально-екологічних наслідків від розвитку продуктивних сил у регіоні.
Аналіз провадять за показниками:
- фондозабезпеченність, фондовіддача і продуктивність праці в окремих галузях виробництва;
- обсяги основних видів продукції (у натуральних величинах);
- собівартість продукції і рентабельність окремих галузей виробництв;
- ефективність капітальних вкладень;
- показники динаміки заробітної плати на окремих підприємствах;
- особливості внутрірайонних і зовнішніх економічних зв'язків;
- рівень соціального розвитку регіону, рівень життя населення;
- наявність наукового потенціалу, навчальних закладів і відповідність підготовлюваних фахівців вимогам галузевої спеціалізації виробництв регіону.
Розрахунок більшості із зазначених вище показників проводиться по раніше приведеним у підрозділі 1,4 формулам.
В другому розділі територіальних схем проводиться оцінка природних, економічних і соціальних передумов подальшого розвитку продуктивних сил і їхнього розміщення, використовуючи при цьому балансові методи (дивися підрозділ 1.4). Крім цього вивчають:
- стан земельних, водних, лісових, мінеральних і енергетичних ресурсів регіону (по показниках обсягів запасів і ступеня їхнього використання);
- площі земель, придатних для використання в різних сферах народного господарства;
- стан водних ресурсів з урахуванням потреб як населення, так і господарських об'єктів регіону;
- стан лісового фонду, що характеризується розміщенням, якісною структурою (хвойні, м'які або тверді породи дерев) і можливими площами вирубок лісу;
- стан мінеральних і паливних ресурсів на основі балансових даних про запаси копалин по категоріях А, В, і С 1, а також на основі еколого-економічної оцінки родовищ (площа, глибина залягання корисних копалин і т.д.);
- стан трудових ресурсів, що характеризуються галузевими показники трудомісткості окремих виробництв, чисельністю населення і нормативами його зайнятості.
У третьому розділі територіальних схем провадиться обґрунтування основних напрямків подальшої виробничої спеціалізації і комплексності розвитку окремих регіонів. Цей розділ є самим важливим розділом програми, тому що в ньому розробляють концепцію подальшого розвитку кожного регіону, основні тенденції і перспективи розміщення виробничих і не виробничих об'єктів. Наприклад, число ресурсномістких виробництв у регіоні буде скорочуватися, але при цьому буде збільшуватися кількість переробних галузей і т.д. Найважливішим у цьому розділі є визначення структури і напрямків спеціалізації регіонів.
Структура визначається виходячи з певної участі окремих галузей у загальному обсязі виробництва регіону (по продукції, по основних фондах або по кількості зайнятих робітників).
Спеціалізацію окремих галузей виробництва в регіоні оцінюють за наступними показниками (коефіцієнтами):
1. Коефіцієнт міжрайонної спеціалізації (КМ.С):
(4.1)
де: N пгв – кількість продукції визначеної галузі регіону, що вивозиться для реалізації за його межі; N пгд – кількість усієї продукції конкретної галузі в державі, що бере участь у міжрайонному обміні.
2. Коефіцієнт товарності продукції (Кт):
, (4.2)
де: Спв – вартість продукції галузі, що вивозиться для реалізації за межі регіону; Ср – вартість продукції всіх галузей виробництв у регіоні.
3. Коефіцієнт локалізації галузі в регіоні (Кт):
, (4.3)
де: Дпгр – частина продукції галузі в обсязі всієї продукції, виробленої в регіоні; Дпгд – частина продукції галузі в загальному обсязі продукції конкретної галузі в масштабі всієї держави.
4. Коефіцієнт виробництва продукції на душу населення (КПН):
, (4.4)
де: Прд – частина продукції галузі району в товарній продукції всієї держави; НР – частина населення регіону від населення всієї держави.
Якщо КЛ і КПН більше 1, а Кт менше або дорівнює 1, то виробництво відноситься до галузей спеціалізації регіону.
Дуже важливо також визначати загальний рівень спеціалізації району (регіону), що у цілому характеризує його економічну розвиненість.
5. Загальний рівень спеціалізації (ОС):
, (4.5)
де: СПВ – частина сукупної вартості продукції, усіх галузей регіону, що вивозиться для реалізації за його межі; Ср – загальна вартість зробленої продукції в регіоні.
6. Рівень комплексності регіону (КК):
, (4.6)
де: СПР – частина вартості загального зробленого товару всіма галузями виробництва, що реалізується в межах регіону.
Між спеціалізацією і комплексністю в розвитку регіонів існує зворотна пропорційна залежність
, (4.7)
Важливим наслідком з формули (4.7) є те, що підвищення рівня спеціалізації регіону знижує його комплексність розвитку і навпаки.
Додатковими показниками, що характеризують особливості розвитку економіки окремих регіонів, є індекс спеціалізації району (ІС), що визначається по формулі
, (4.8)
де: КЛ – коефіцієнт локалізації галузі в регіоні; ЕР – індекс ефективності виробництва, що у свою чергу визначається по формулі
, (4.9)
де: VР,Vг – загальні обсяги виробництва продукції підприємств, по яких досягнута спеціалізація відповідно в регіоні і у всій державі; 3Р, 3м – загальні витрати на виробництво спеціалізованої продукції відповідно в регіоні й аналогічної продукції у всій державі.
При Іс 1, існує спеціалізація району, у противному випадку, район має обслуговуюче значення.
Обґрунтування виробничої спеціалізації і комплексності розвитку регіону проводять у декількох варіантах:
- на основі природно-ресурсного потенціалу;
- на основі соціально-економічних умов регіону;
- на основі галузевих і міжгалузевих економічних розрахунків (територіальних балансів).
З усіх варіантів вибирають найдешевший по зведених витратах (Вп):
, (4.10)
де С – собівартість виробництва продукції; Ек – коефіцієнт ефективності капіталовкладень (0,05-0,35); К - капітальні витрати на створення виробництва.
При визначенні враховують витрати на проектування й економічні розрахунки.
У розділі 4 програми проводиться обґрунтування розподілу продуктивних сил у границях окремих регіонів. Цю роботу проводять в основі розгляду взаємозв'язків різних галузей і оцінки перспектив включення їхній в окремі територіально-виробничі комплекси (ТПК). Для кожного ТПК у свою чергу розробляються свої схеми розвитку й удосконалювання.
Одночасно з цим складають перелік населених пунктів, де не слід створювати виробничі об'єкти (наприклад, із причин виробничої перенасиченості, екологічної нестабільності і т.д.), а також складаються плани розвитку середніх і малих населених пунктів.
У розділі 5 територіальних програм викладаються головні висновки по проведеному аналізу й обґрунтуванню основних напрямків розвитку продуктивних сил, а також проводиться оцінка ефективності від реалізації майбутніх проектів.
Соціально-економічними показниками ефективного розвитку і розміщення продуктивних сил у регіоні звичайно вважаються:
- поліпшення зайнятості населення;
- збільшення загального суспільного продукту, виробленого в регіоні;
- підвищення відрахувань у національний доход або ріст рентабельності виробництва.
Річну економію від спеціалізації Ес визначають по формулі
Ес=[(С1+Т1)-С2+Т2]·У2, (4.11)
де: С 1, С2 – повна собівартість продукції до і після спеціалізації;
Т1, Т2 – витрати на транспортування продукції до і після спеціалізації; У2 – обсяг продукції, що випускається, після спеціалізації.
В остаточному підсумку визначають ефект від удосконалювання продуктивних сил у регіоні
, (4.12)
де: IP – сумарний обсяг продукції на одну грошову одиницю виробничих витрат усіх галузей виробництва в регіоні; LД – показник рентабельності виробництв регіону щодо витрат на одиницю зробленої продукції в державі.
У свою чергу LД визначається по формулі
, (4.13)
де: ДР – сумарний доход підприємств усіх галузей виробництва регіону; СД – середня міжгалузева собівартість виробництва одиниці продукції у всій державі.
4.2 Основи районного планування розміщення продуктивних сил
Районне планування розміщення продуктивних сил (РПС) є засобом деталізації господарських (територіальних) програм розвитку держави або окремих його регіонів.
Районне планування РПС ґрунтується на прогнозах основних напрямків розвитку національної економіки і враховує генеральну схему розміщення продуктивних сил усієї держави.
Районне планування РПС проводиться на рівні промислових, сільськогосподарських, курортних, приміських або адміністративних районів.
Метою районного планування РПС є комплексне розміщення всіх галузей виробництва і невиробничих об'єктів у регіоні для найбільш раціонального використання території, підвищення продуктивності праці, зниження собівартості, прискорення окупності витрат на виробництво і т.д.
Основні завдання районного планування повинні відповідати загальним задачам і принципам РПС. При цьому повинні забезпечуватися:
- реалізація задач раціонального розміщення об'єктів стосовно джерел сировини і споживачам;
- раціональне розміщення і використання у виробничому процесі населення, а так само елементів виробничої і соціальної інфраструктури;
- комплексний розвиток усіх галузей виробництва з максимальним використанням наявних природних ресурсів з найменшим збитком для навколишнього середовища і т.д.
Найважливішими проблемами районного планування РПС є науково-обґрунтоване розміщення виробничих і невиробничих об'єктів і розселення населення. Районний план РПС у загальному випадку повинний включати:
- схеми й обґрунтування до розміщення виробничих і невиробничих об'єктів і населених пунктів;
- проекти розвитку міських і сільських населених пунктів;
- плани організації внутрірайонного транспорту;
- плани розвитку місць масового відпочинку, санаторно-курортних і санітарно-захисних зон;
- плани розвитку сільських адміністративних районів;
- плани розміщення об'єктів спеціального призначення (гідротехнічних споруджень, електричних станцій і т.д.)
Основними показниками економічної ефективності районного планування РПС є:
- забезпечення запланованого випуску асортименту продукції
- участь у розвитку економіки регіону й у підйомі загальних показників економіки держави;
- позитивна роль виробничих об'єктів району в забезпеченні обороноздатності і поліпшенні екологічної безпеки держави.
Найважливішим результатом економічного районування повинне бути поява на даній території об'єктів господарської діяльності, що знаходяться один з одним у визначених певних просторово-економічних відносинах.
Дата публикования: 2014-12-11; Прочитано: 272 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!