Матеріальна відповідальність може бути обмеженою і повною

Обмежену відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, організації чи ус­танові, несуть робітники і службовці у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше третини своєї місячної ставки. Стягнення відповідних грошових сум з винних праців­ників здійснюється роботодавцем із заробітної плати відповідно до наказу і письмової згоди робітників, але не пізніше двох тижнів з дня виявлення шкоди. При відсутності письмової згоди стягнення може бути здійсненим лише через судові органи.

Повну матеріальну відповідальність може несе працівник, який завдав збитків підприємству в результаті порушення ним охорони праці, у таких випадках:

- При наявності у діях винного ознаки кримінального злочину;

- Якщо на працівника покладена спеціальними законами повна матеріальна відповідальність;

- Якщо існує у роботодавця договір про те, що працівник бере на себе повну матеріальну відповідальність;

- Якщо збиток нанесений працівником поза виконанням трудових обов'язків.

Повна матеріальна відповідальність збитків може стягуватися з службової осо­би, якщо її провина встановлена судово-слідчими органами, якщо особа винна у запо­діянні шкоди, передана на поруки або її справа передана на розгляд трудової комісії.

Для притягання винних осіб до повної матеріальної відповідальності роботода­вець має пред'явити через суд регресивний позов.

Що таке кримінальна відповідальність?

Кримінальна відповідальність - це покарання службових осіб, які допустили злісні порушення норм і правил охорони праці, невиконання умов колективного догово­ру, наказів, розпоряджень органів нагляду за станом охорони праці, внаслідок чого трапилися нещасні випадки, виникли профзахворювання, аварії або інші важкі наслідки.

Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину ми­нуло шістнадцять років. До кримінальної відповідальності можуть притягатися без­посередньо керівники робіт, при виконанні яких допущені порушення вимог охорони праці. До цієї відповідальності можуть притягатися також керівники установ, органі­зацій, підприємств у таких випадках якщо вони:

- керували роботами, при виконанні яких трапився нещасний випадок;

- допустили до керівництва роботами некомпетентних осіб і це призве­ло до важких наслідків;

- в структурних підрозділах не створили необхідних умов для організації безпечних і здорових умов праці;

- не вжили певних заходів щодо усунення відомих їм порушень охорони праці з боку службових осіб і така бездіяльність призвела до нещас­них випадків з людьми або інших важких наслідків.

В чому полягає кримінальна відповідальність?

Відповідно до кримінального кодексу до винних осіб можуть застосовуватися такі основні покарання:

Позбавлення волі - це вид основного покарання, що полягає у примусовій ізоляції людини на відповідний строк у спеціально призначених для цього установах. Позбав­лення волі встановлюється на строк від трьох місяців до десяти років, а за особливо тяжкі злочини - не більше п'ятнадцяти років (КК ст.63).

Виправні роботи без позбавлення волі;

Позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю може призначатися на термін від 2 до 5 років.

Штраф — як міра кримінального покарання полягає у грошовому стягненні. Розмір штрафу встановлюється у залежності від тяжкості наслідків в межах від 10 до 1000 мінімальних неоподатковуваних розмірів заробітної плати. Штраф - як міра кримі­нального покарання за своєю правовою природою і наслідками відрізняється від штрафу як міри адміністративного покарання. Штраф призначений судом, тягне судимість.

Громадська догана полягає у публічному висловленні судом догани від імені держави з доведенням про це до відома громадськості.

Кримінальне право ґрунтується на принципі, що незнання законів не звільняє лю­дину від кримінальної відповідальності.

Кримінальний кодекс передбачає відповідальність за порушення законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці. Ці порушення можуть бути різноманітними (несправність пристроїв, не проведений інструктаж, відсутність 313 та ін.).

Порушення вимог з охорони праці при виконанні будівельних робіт, якщо воно ство­рило небезпеку для життя або здоров'я людини, карається виправними роботами до 1 року або штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Те саме діяння, якщо воно спричинило людські жертви або інші тяжкі наслідки, карається поз­бавленням волі на строк до п'яти років або виправними роботами на строк до двох років.

Порушення трудової або технологічної дисципліни на вибухонебезпечних підприє­мствах карається позбавленням волі на строк до трьох років або виправними робота­ми на той же термін, або штрафом (50 неоподатковуваних мінімумів доходів грома­дян), а якщо вони спричинили людські жертви або інші тяжкі наслідки, винні позбавля­ються волі на строк до 10 років.

Порушення правил пожежної безпеки карається виправними роботами на строк до 1 року або штрафом (40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). За ті ж діяння, якщо вони спричинили пожежі, винні караються позбавленням волі на строк до 2 років або штрафом до 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо мали місце людські жертви або інші тяжкі наслідки, порушник позбавляється волі на строк до 8 років (КК ст. 270).

1.4. Державне управління охороною праці

В чому полягає організація охорони праці?

У справі охорони праці на підприємствах, установах, беруть участь роботодавці, а також заступники, головні спеціалісти, керівники структурних підрозділів, служби охо­рони праці, профспілки та інші органи. Основним завданням охорони праці є створення здорових та безпечних умов праці. Цього досягають шляхом:

- навчання всіх працюючих, перевіркою їх знань та проведення пропаган­ди з питань охорони праці;

- обладнання кабінетів з охорони праці;

- розробки і виконання комплексних (перспективних, річних та оператив­них планових заходів з охорони праці);

- аналізу показників і причин виробничих травм і захворювань;

- оперативного контролю стану охорони праці в господарстві і усунен­ня шкідливих та небезпечних чинників виявлених на робочих місцях;

- проведення паспортизації санітарно-технічного стану виробничих при­міщень, технологічного обладнання та окремих робочих місць;

- впровадження заходів морального і матеріального заохочення за зраз­ковий стан охорони праці на робочому місці;

- забезпечення усіх працюючих необхідними захисними засобами згідно з існуючими нормами;

- проведення спеціальних заходів з охорони праці жінок, і неповнолітніх і т. ін.

Хто відповідає за охорону праці студентів і учнів, що проходять виробничу практику?

За охорону праці студентів вузів, учнів технікумів, профтехучилищ, загальноосвітніх шкіл і учбово-виробничих комбінатів під час проходження ними виробничої практики відповідають роботодавці, керівники структурних підрозділів, майстри, бригадири, які ведуть практику, керівники організацій, підприємств, та закладів, де проводиться прак­тика, а також керівники навчальних закладів.

1.4.1. Органи державного управління охороною праці

- Кабінет Міністрів;

- Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з на­гляду за охороною праці (Держгірпромнагляд);

- Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

- Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Кабінет Міністрів здійснює реалізацію державної політики щодо забезпечення життя і здоров'я працюючих шляхом комплексного розв'язання завдань з охорони праці на основі загальнонаціональної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничої санітарії.

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади проводять єдину науково-технічну політику, розробляють та реалізовують програми поліпшення стану охорони праці, визначають пріоритетні напрямки наукових досліджень у сфері охорони праці, здійснюють інформативне та нормативно-правове забезпечення безпеки праці, а також відомчий контроль за дотриманням законодавчих вимог з охорони праці.

Місцеві державні адміністрації формують фонди соціального страхування, за­безпечують виконання цільових регіональних програм поліпшення стану охорони праці; здійснюють контроль за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності норма­тивно-правових актів з охорони праці.

1.4.2. Система управління охороною праці

Об'єктом управління охороною праці є діяльність функціональних служб і струк­турних підрозділів підприємств, установ, організацій по забезпеченню безпечних і здорових умов праці на робочих місцях, виробничих дільницях, цехах і об'єктах в ціло­му.

Управління охороною праці на підприємстві здійснюють керівники, а в цехах та виробничих дільницях керівники служб та структурних підрозділів. Організаційно-ме­тодичну роботу та підготовку управлінських рішень і контроль за їх реалізацією здійснює служба охорони праці.

Управління охороною праці має охоплювати такі завдання:

- навчання працівників безпечнішим методам праці;

- організацію безпеки технологічних процесів, а працюючих засобами за­хисту;

- забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку і нормалізації санітарно-гігієнічних умов праці.

Безпека технологічних процесів досягається шляхом проведення їх у відповід­ності з вимогами нормативних актів.

Нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці досягається шляхом ліквідації при­чин появи шкідливих та небезпечних виробничих чинників в умовах виробничої діяль­ності, а також шляхом впровадження ефективних засобів колективного захисту.

Забезпечення оптимальних режимів праці і відпочинку здійснюється шляхом ура­хування фахової специфіки працюючих, змінності роботи та інших факторів.

Які функції передбачає управління охороною праці?

Управління охороною праці забезпечує виконання таких основних функцій:

- прогнозування та планування заходів з охорони праці. Ця функція має вирі­шальне значення в системі управління, бо визначає завдання службам підприємства на перспективу, поточний період;

- організацію і координацію робіт у сфері охорони праці, направлену на опера­тивне вирішення проблем охорони праці за результатами перевірок.

- контроль за станом охорони праці та її фінансування. Він спрямований на перевірку предметної діяльності, умов праці виробничого середовища та виявлення можливих відхилень від нормативних вимог.

- облік, аналіз, оцінку показників стану охорони праці. Ці функції використову­ють для розробки й прийняття відповідних рішень керівниками всіх рангів.

Для аналізу використовують матеріали технічного розслідування аварій, не­щасних випадків, профзахворювань та результати інших видів контролю і нагляду, дані паспортизації про стан санітарно-гігієнічних умов праці.

- стимулювання діяльності у сфері охорони праці. Воно може передбачити будь-які види економічного заохочування за активну працю щодо охорони та безпеки виконання робіт.

Що таке управління охороною праці?

Управління охороною праці на підприємстві - це сукупність дій службових осіб, які здійснюються на підставі службового аналізу й інформації про стан охорони праці в структурних підрозділах.

Для реалізації управлінських рішень залучені всі службові особи підприємства, керівники структурних підрозділів, а також служба охорони праці. Управління охоро­ною праці повинно мати такі основні елементи:

- орган управління, виконавчий орган, об'єкт яким управляють;

- вхідну інформацію, прямий зв'язок, вихідну інформацію, зворотний зв'язок.

1.4.3. Організація служби охорони праці

Залежно від характеру, об'ємів робіт і кількості працюючих на підприємствах ство­рюється служба охорони праці, а на невеликих підприємствах (до 50 осіб) її функції виконує інженер з охорони праці. Згідно з чинним законодавством ліквідація служби охорони праці допускається лише при ліквідації підприємства.

На працівників служби охорони праці покладаються такі обов'язки:

- планування робіт з охорони праці і контролювання його виконання;

- розробка положення про організацію управління охороною праці;

- розробка функціональних обов'язків з охорони праці всіх керівників струк­турних підрозділів та інших службових осіб;

- паспортизація умов праці на робочих місцях;

- впровадження міжгалузевих та галузевих стандартів та інших нормативно-правових актів з охорони праці;

- розслідування та аналіз виробничого травматизму, його облік та розробка відповідних заходів запобігання;

- навчання працюючих і пропаганда знань з охорони праці.

Які права мають працівники служби охорони праці?

У разі виявлення порушень вимог нормативних актів з охорони праці працівники цієї служби мають право:

- надавати керівникам структурних підрозділів обов'язкові для виконання при­писи щодо усунення наявних недоліків, скасувати які має право лише робо­тодавець;

- вимагати від керівників підрозділів необхідні матеріали, документацію, по­яснення з питань охорони праці;

- вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли медичного огляду, не мають допуску до відповідних робіт або не виконують вимоги норматив­них актів;

- зупиняти роботу машин, механізмів, які створюють загрозу життю або здо­ров'ю працюючих;

- надсилати роботодавцям подання про притягнення до відповідальності пра­цівників, які порушують вимоги щодо охорони праці.

1.4.4. Навчання з питань охорони праці

Порядок навчання та перевірка знань з питань охорони праці здійснюється на підставі Типового положення (НПАОП 0.00-4.12-05), яке спрямоване на реалізацію безперервного навчання з питань охорони праці. Відповідальність за організацію на­вчання з питань охорони праці покладається на роботодавця.

Залежно від специфіки виробничої діяльності на підприємствах розробляються і затверджуються щорічні плани-графіки навчання та перевірки знань з охорони праці осіб, які працюють або наймаються на роботу.

Посадові особи один раз на три роки проходять навчання і перевірку знань з охо­рони праці в органах галузевого і регіонального управління охороною праці.

Працівники на роботах з підвищеною небезпекою проходять попереднє спеціаль­не навчання і один раз на рік - перевірку знань відповідних нормативних актів з охоро­ни праці. Перелік таких робіт затверджує Держгірпромнагляд.

Формою перевірки знань з охорони праці є іспит. Результати перевірки знань офор­мляються протоколами і заносяться у журнали, форма яких встановлена чинним зако­нодавством.

Організація навчання з безпеки праці має здійснюватися шляхом проведення вступ­ного, первинного, періодично повторного, цільового та позапланового інструктажів.

Як проводиться вступний інструктаж?

Вступний інструктаж з особами, яких приймають на роботу, проводиться неза­лежно від їх освіти, стажу та досвіду роботи, а також зі студентами і учнями, які прибули для проходження виробничої практики, навчання або виконання певних робіт.

Вступний інструктаж проводить спеціаліст служби охорони праці або особа, на яку покладено ці обов'язки. Цей інструктаж проводиться за програмою, розробленою службою охорони праці відповідно до характеру виробничої діяльності.

Про проведення вступного інструктажу роблять відповідний запис у спеціально­му журналі, а також у документі про прийняття працівника на роботу.

Як проводиться первинний інструктаж на робочому місці?

Первинний інструктаж на робочому місті проводять з усіма без винятку особами, яких вперше беруть на роботу, переведеними з інших робіт, учнями або студентами, що прибули на практику або навчання, з іншими працівниками, які будуть виконувати нову для них роботу. Програму первинного інструктажу розробляє виконавець робіт, узгоджує її зі службою охорони праці, а затверджує роботодавець.

Первинний інструктаж на робочому місті проводить керівник робіт (бригадир, майстер, виконроб) індивідуально з кожним працівником або групою працівників, які виконуватимуть одну і ту ж роботу, за типовою програмою. Особливу увагу зверта­ють на небезпечні та шкідливі виробничі чинники, правильні прийоми праці при засто­суванні технологічних засобів, машин, інструментів, механізмів, на правильне корис­тування захисними засобами та на інші питання, від яких залежить безпека праці на даному робочому місті.

Після перевірки знань та навичок інструктованих допускають до самостійної ро­боти.

Проведення первинного інструктажу на робочому місті оформляється записом у спеціальному журналі, де виконавець робіт своїм підписом підтверджує факт знання працівником правил безпеки праці, а інструктований своїм підписом підтверджує те, що він прослухав інструктаж і отримав відповідні знання.

Журнал реєстрації первинного інструктажу на робочому місці має кожен викона­вець робіт.

Коли і як проводять повторний інструктаж?

Повторний інструктаж проводять індивідуально або з групою працівників, які ви­конують однотипні роботи за програмою первинного інструктажу у повному обсязі відповідно до графіка, строки якого затверджує головний інженер.

Термін проведення чергового інструктажу для кожного працівника визначається залежно від дати проведення з ним первинного чи попереднього повторного інструк­тажу, але проміжок між періодично повторними інструктажами не має перевищувати 3-х місяців для працівників на роботах з підвищеною небезпекою та 6-ти місяців для інших видів робіт.

Про наступне проведення повторного інструктажу виконавець робіт має попере­дити працівника за 10 днів. Після іспитів результати повторного інструктажу беруться на облік у цехових журналах.

Коли і як проводиться позаплановий інструктаж?

Позаплановий інструктаж призначають у таких випадках коли:

- вводяться в дію нові нормативні акти з охорони праці;

- змінюється технологічне обладнання або інші чинники, що впливають на хід технологічного процесу;

- порушуються працівниками акти з охорони праці;

- є вимога органу держаного нагляду у випадку, якщо виявлено незнання працівниками безпечних методів праці чи нормативних атів;

- була перерва у роботі працівника більше, ніж ЗО календарних днів для робіт з підвищеною безпекою або 60 днів для інших видів робіт.

- скоївся нещасний випадок або мали місце інші негативні наслідки.

Цей вид інструктажу проводить керівник робіт.

Як проводиться цільовий інструктаж?

Цей інструктаж проводиться з працівниками, якщо:

- виконуються разові роботи, які не пов'язані з безпосереднім обов'язками за фахом або разові роботи за межами підприємства та ін.;

- необхідно провести роботи з ліквідації наслідків аварій, стихійного лиха або інших непередбачуваних негативних наслідків;

- проводять роботи, на які оформляється наряд-допуск, дозвіл або інший документ;

- відбувається організація масових заходів з учнями у вигляді екскурсії і т. ін.

Цільовий інструктаж проводить керівник робіт залежно від характеру завдання, виробничих обставин, можливих видів небезпек, технологічних засобів і способів ви­конання трудової діяльності і завершується усним опитуванням набутих знань. Цей інструктаж фіксується у наряді-допуску або іншому документі, що дозволяє прове­дення даного виду робіт.

1.4.5. Державний нагляд з охорони праці

Якими органами здійснюється нагляд і контроль з охорони праці?

Державний нагляд за дотриманням законодавства, правил і норм з охорони праці здійснюють спеціально створені комітети, інспекції та інші органи. Цю структуру ут­ворюють:

> Державний комітет з промислової безпеки, охорони праці і гірничого нагляду (Держгірпромнагляд);

> Державна санітарно-епідеміологічна служба МОЗ;

> Комітет ядерного регулювання Міністерства охорони навколишнього при­родного середовища;

> Державний пожежний нагляд Міністерства надзвичайних ситуацій.

Які бувають види нагляду і контролю?

Всю систему нагляду і контролю з охорони праці, передбачену чинним законодав­ством, умовно можна розділити на державний нагляд, відомчий, адміністративний та громадський контроль.

Додержання законодавства про працю контролюють місцеві ради та їх виконавчі і розпорядчі органи.

На міністерства і відомства покладено внутрівідомчий контроль у підпорядкова­них їм підприємствах, установах, організаціях.

Адміністративний контроль покладено на роботодавців.

Найвищий нагляд і контроль за обов'язковим і однаковим виконанням законів і нормативів з охорони праці здійснює Генеральна прокуратура України та підпорядко­вані їй прокурори на місцях відповідно до Закону «Про прокуратуру».

Які повноваження і права мають органи Держгірпромнагляду?

Держгірпромнагляд здійснює нагляд за:

- станом безпеки виконання робіт у вугільній, гірничорудній, гірничохімічній, металургійній, нафто- і газодобувній промисловості, промисловості мінераль­них добрив, при проведенні геологорозвідувальних та інших гірничих робіт, підконтрольних комітету;

- будівництвом та експлуатацією систем газопостачання в містах і сільський місцевості, а також при проведенні робіт (незалежно від підпорядкованості об'єкта), пов'язаних з транспортуванням, зберіганням і використанням при­родного і зрідженого газу (пропан-бутан), а також на усіх вибухо- і пожежо- небезпечних, хімічних та нафтопереробних виробництвах;

- зберіганням, використанням і обліком вибухових речовин;

- виготовленням, монтажем і безпечною експлуатацією підйомних споруд, ко­тельних установок і посудин, що працюють під тиском, трубопроводів для пари і гарячої води і т. ін.;

- облаштуванням електричних установок, безпекою обслуговування елект­ричних та теплових установок;

- готовністю воєнізованих та інших професійних аварійно-рятувальних форму­вань.

Крім цього, Держгірпромнагляд проводить реєстрацію великовантажних авто­мобілів та інших технологічних транспортних засобів, які не підлягають експлуатації на державній мережі загального користування; формує науково-дослідні роботи; опра­цьовує і затверджує правила, норми, стандарти і інші документи; організовує розсліду­вання аварій, групових і смертельних нещасних випадків, аналізує причини та веде їх облік; бере участь у прийнятті в експлуатацію виробничих об'єктів; здійснює підго­товку міжнародних договорів та забезпечує виконання зобов'язань України за міжна­родними договорами у сфері охорони праці.

Які права мають посадові особи органів Державного нагляду?

- відвідувати підконтрольні установи незалежно від форм власності та здійсню­вати у присутності роботодавця перевірку дотримання законодавства з пи­тань охорони праці;

- отримувати від роботодавця письмові чи усні пояснення, матеріали та інфор­мацію з відповідних питань;

- видавати роботодавцям обов'язкові до виконання приписи про усунення по­рушень і недоліків у галузі охорони праці;

- забороняти, зупиняти або обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробників, цехів, дільниць до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих;

- притягати до адміністративної відповідальності працівників винних у пору­шенні законодавства з охорони праці.

- надсилати роботодавцям подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати матеріали органам прокуратури для при­тягнення цих осіб до відповідальності відповідно до закону.

Рішення органів Державного нагляду є обов'язковими для виконання центральни­ми й місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами та громадянами.

Які функції надані органам Державного санітарного нагляду?

Для контролю і нагляду за дотриманням санітарного законодавства в системі МОЗ створено органи санітарно-епідеміологічної служби, основною установою яких є са­нітарно-епідеміологічні станції (СЕС). Основні напрямки роботи СЕС визначає Поло­ження про цей вид нагляду. Діяльність цих органів здійснюється шляхом запобіжного й поточного санітарного нагляду.

Запобіжний нагляд - це шлях попередження дії шкідливих чинників виробничо­го або навколишнього середовища на організм людини. Він полягає у нагляді за дотри­манням санітарного законодавства, правил та гігієнічних нормативів під час проекту­вання, будівництва, реконструкції та введення в експлуатацію промислових об'єктів або визначення земельних ділянок для їх розташування. Заключним етапом цього нагляду є санітарне обстеження щодо дотримання проектних положень на збудованих промислових об'єктах у стадії введення їх в експлуатацію.

Поточний санітарний нагляд здійснюється на збудованих промислових об'єктах у стадії їх експлуатації. Його мета полягає у тому, щоб контролювати дотримання сан­ітарно-гігієнічного законодавства на діючих підприємствах шляхом вивчення умов праці і їх впливу на здоров'я працюючих; організацію медичних оглядів, розслідування та облік професійних захворювань та аналіз причин їх виникнення.

Які обов'язки мають органи Державного пожежного нагляду?

Ці органи мають організаційні, наглядові та адміністративні функції. Вони:

- розробляють, затверджують загальнодержавні правила, типові документи з питань пожежної безпеки;

- погоджують проекти державних і галузевих стандартів, норм, правил, тех­нічних умов та інших нормативно-технічних документів; що стосуються по­жежної безпеки;

- здійснюють контроль за дотримання законодавчих актів з пожежної безпе­ки;

- беруть участь у державних комісіях з приймання в експлуатацію будівель та інших об'єктів, відведення земель під будівництво, дають дозвіл на введен­ня в експлуатацію нових та реконструйованих об'єктів; ^ проводять експертизу проектної документації на забудову щодо відповід­ності їх нормативним актам з пожежної безпеки та проводять випробову­вання нових зразків пожежнонебезпечних приладів, обладнання і т. ін.

Які основні функції надані органам Держпожнагляду?

Органи Державного пожежного нагляду контролюють стан пожежної безпеки на об'єктах державної та колективної власності у повному обсязі, на об'єктах приватної Еласності лише умови безпеки людей на випадок виникнення пожежі. До їх функцій належать:

- контроль за дотриманням вимог державних стандартів, протипожежних норм та правил;

- виявлення та усунення причин й умов, які можуть спричиняти пожежі та створювати загрозу для життя й здоров'я людей або можуть перешкоджати ліквідації можливих загорянь.

- перевірка справності засобів пожежогасіння й пожежної сигналізації;

- заборона або призупинення роботи підприємств, якщо експлуатація їх може призвести до загоряння і загрожувати здоров'ю людей, до усунення виявле­них недоліків.

- проведення технічного розслідування обставин та причин пожеж, загибелі або травмування людей, знищення і пошкодження матеріальних цінностей.

Які правила і обов'язки має Державний комітет з ядерного регулювання?

Державний комітет здійснює:

- контроль за додержанням норм і правил ядерної і радіаційної безпеки об'єктів ядерної енергії, збереженням, транспортуванням та похованням токсичних радіоактивних та інших особливо небезпечних речовин;

- розробку норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки, фізичний захист ядерних матеріалів, конструювання та експлуатацію обладнання атомних станцій та джерел іонізуючих випромінювань;

- проведення екологічної експертизи проектів, визначення вимог до розташу­вання, проектування, обслуговування, спорудження, введення в експлуата­цію, та виведення з неї об'єктів ядерно-енергетичного комплексу, підготов­ку персоналу та нагляд за проведенням заходів, спрямованих на запобігання аваріям на об'єктах атомної енергетики, контроль готовності експлуатую­чих організацій ядерно-промислового комплексу до ліквідації негативних наслідків можливих аварій.

Для здійснення цих функцій у Мінекобезпеки діє головна державна інспекція з на­гляду за ядерною безпекою, а у центральному апараті Адміністрація ядерного регу­лювання, яка здійснює функції органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.

Які функції мають органи прокуратури у сфері охорони праці?

Вищий державний нагляд за дотриманням і правильним застосуванням усіх зако­нодавчих актів з охорони праці здійснює Генеральна прокуратура України та підпоряд­ковані їй прокуратури на місцях. Діяльність органів прокуратури підпорядковується Верховній Раді. Прокурор має право:

- без перешкоди входити у державні чи громадські установи будь-якого підпо­рядкування;

- доступу до документів та матеріалів, необхідних для перевірки, а також пе­ревіряти накази, розпорядження, інструкціїта інші нормативні акти;

- викликати в органи прокуратури посадових осіб і громадян, вимагати від них усні або письмові пояснення щодо порушення закону; вимагати проведення ревізій, експертиз діяльності підприємств незалежно від форм власності і господарювання іт. ін.;

- виносити керівникам підприємств подання про усунення порушень законо­давства з охорони праці;

- опротестовувати незаконні накази роботодавців у вищестоящі органи;

- ставити питання про притягнення осіб винних у порушенні законодавчих актів з охорони праці до відповідальності згідно з чинним законодавством.

У разі грубих порушень прокурор може порушувати кримінальну справу, ставити питання про судову відповідальність або передавати матеріали для застосування гро­мадського впливу; давати приписи або виносити подання до державних органів про усунення порушень законності та умов, що їх спричинили.

Окрім цього прокурор може звертатися до суду із заявою про захист прав та законних інтересів держави, підприємства, громадян або інших юридичних чи фізич­них осіб.

Хто здійснює адміністративний та відомчий контроль?

В масштабах підприємства, установи, організації адміністративний контроль за станом охорони праці здійснюють: роботодавець, головні спеціалісти та інші особи, які наділені адміністративними повноваженнями.

Відомчий контроль за дотриманням законодавства з охорони праці, норм і правил здійснює служба охорони праці вищестоячих організацій, а також їх галузеві спеціа­лісти.

В процесі відомчого контролю перевіряють виконання планів роботи з охорони праці, використання виділених на охорону праці коштів, розробку проектної документації, своєчасне придбання 313, виконання обов'язків з охорони праці службовими особами та інші питання.

Зауваження та пропозиції є обов'язковими для виконання роботодавцями і спеціалістами підприємства, установи або організації.