Подарське,подат-

кове, митне та ін.

Норма права – загальнообов’язкове, формально визначене правило поведінки, яке встановлене і охороняється державою. Це правило надає учасникам суспільних відносин суб’єктивні юридичні права і накладає на них суб’ктивні юридичні обов’язки.

Види правової норми: регулятивні, охоронні,спеціалізовані.

Норма права складається з гіпотези, диспозиції та санкції.

Правова поведінка

Основними рисами правової поведінки є:

а) соціальна значущість:

б) вираженість зовні у формі діяння (дії або бездіяльності):

в) свідомо-вольовий характер:

г) регламентованість правовими нормами:

д) властивість зумовлювати юридичні наслідки.

Отже, правова поведінка – це сукупність соціально значущих, виражених зовні у вигляді дій чи бездіяльності вчинків, що мають свідомо-вольовий характер, тим чи іншим чином регламентуються нормами права і обумовлюють правові наслідки.

Правова поведінка складається з двох протилежних за своєю спрямованістю видів: поведінки правомірної і протиправної (правопорушення).

Юридична відповідальність.

Це вид соціальної відповідальності. Вона характеризується такими ознаками:

1.зовнішнім характером,

2.застосуванням лише за здійснення правопорушення:

3.зв’язком з державним примусом у формах каральних і правовідновлюючих заходів:

4.визначеністю у нормах права.

Основною рисою юридичної відповідальності є її тісний зв’язок з правом і державним примусом.

Тому її можна розглядати як правовідносини, в яких держава має право застосувати певні заходи примусу до суб’єктів, які скоїли правопорушення і зобов’язані зазнати втрат чи обмежень, передбачених санкціями норм права.

Види юридичної відповідальності:

· Кримінальна;

· Адміністративна;

· Цивільна;

· Дисциплінарна відповідальність

? Питання для самопідготовки:

1.Як Ви розумієте вислів: держава - це офіційна організація.?

2. Чому у порівнянні з рабовласницькою та феодальною типами держав в назві "сучасна держава" не вказується на її класову природу?

3. За яких умов виникає держава?

4. Наведіть приклади країн, де існує (існувала) дуалістична та теократична монархії.

5.Якою республікою є Україна: президентською, парламентською, змішаною? Чому?

6.Поясніть конституційне положення про те, що Україна є демократичною республікою.

7.Якою республікою є ФРН?

8.Чим відрізняються поняття "устрій" і "режим"? Дайте визначення.

9.Поясніть, як право пов'язане з іншими соціальними явищами - державою, економікою, культурою та ін.

10. Як Ви розумієте національний характер права?

11. В чому виражається консерватизм права?

12. Чим відрізняється публічне право від приватного?

13. Визначіть поняття: гіпотеза, диспозиція, санкція.

14.Чи може правова поведінка бути виражена у формі бездіяльності?

@ Тематика рефератів

1.Поняття та ознаки держави.

2. Походження держави.

3.Внутрішні та зовнішні функції держави.

4.Сучасні монархії.

5.Поняття та ознаки права.

6.Джерела права: загальна характеристика.

7.Поняття правовідносин.

Література

1. Алексеев С.С. Теория права.-М., 1995.

2. Васильев А.М. Правовые категории.-М.,1976.

3. Гегель Г. Философия права.-М., 1990.

4. Загальна теорія держави і права. Навч. посіб./ за ред. В.В. Копєйчикова.-К.: Юрінком Інтер,1998.

5.Історія держави і права України. Курс лекцій.-К.: Вентурі,1996.

6.Козлихин И.Ю. Идея правового государства: история и современность.-М.:1993.

7.Кампо В. Українські реформи: політика і право.- К.: Основи,1997.

8.Конституція України. Матеріали до вивчення..- К.:Либідь,1997.

9.Молдован В.В., Мелащенко В.Д. Конституційне право. Опорні конспекти. Словник - довідник.-К.: Юмана,1996.

10.Котюк В.О. Теорія права.-К.: Вентурі,1996.

11 Котюк В.О. Основи держави і права.-К.:Вентурі,1998.

12.Правознавство. Навч. посіб./ за ред. В.В. Копєйчикова.-К.: Юрінком Інтер, 2001.

13.Скиба В.И., Горбатенко В.П., Туренко В.В. Вступ до політології. Розд.ХУ1.- К.: Основи,1996.

14.Орзих М.Ф. Право и личность.-К.- Одесса, 1978.

15.Оксамытный В.В. Правомерное поведение личности.-К.,1985.

16. Франк С.Л. Духовные основы общества.- М.,1992

2 Семінарське заняття 2

Тема 2: Конституційне право України.

Мета заняття: Оволодіти знанням про основні права, свободи і обов’язки громадян України. Визначити засади виборчої системи. Ознайомитись з теріторіальним устроєм України. Знати систему органів державної влади і місцевого самоврядування.

План

1. Права, свободи і обов’язки громадян та гарантії їх дотримання.

2. Референдуми. Виборче право и виборча система.

3. Територіальний устрій України.

4. Громадянство.

5. Система органів державної влади і місцевого самоврядування.

Конституційне (державне) право України – це система правових норм, що регулюють відносини народовладдя, через які забезпечується організаційна і функціональна єдність українського суспільства як цілісної соціальної системи. Ці відносини виступають як базові в політичній, соціально-економічній, духовній та інших сферах життєдіяльності суспільства.

Конституційне право – це багатопланова категорія, яка розглядається в трьох аспектах:

1) як галузь права в національній правовій системі,

2) як наука, що вивчає конституційно-правові норми та правовідносини й інститути, які формуються на їх основі,

3) як навчальна дисципліна, яка базується на досягненнях і даних науки.

Права людини в порівнянні з правами громадянина приорітетні, оскільки права людини поширюються на всіх людей, які проживають у тій чи іншій країні. Основне право громадянина – це його можливість здійснювати певні дії для задоволення своїх життєво важливих матеріальних і духовних інтересів, встановлених державою і закріплених у Конституції та інших нормативних актах.

В Конституції України визначено такі групи основних прав:

1. громадянські;

2. політичні;

3. соціальні;

4. екологічні;

5. культурн і;

6. сімейні.

Основні права нероздільно пов’язані з обов’язками. Основний обов’язок громадянина України – це встановлені Конституцією вид і міра його необхідної обов’язкової поведінки.

Гарантії забезпечення прав, свобод людини – це умови і засоби, які сприяють реалізації кожною людиною і громадянином прав, свобод і обов’язків, закріплених Конституцією України.

Референдум – це голосування населення всієї держави, або певної його частини з

метою вирішення найважливіших питань державного і суспільного життя.

Конкретні питання, пов’язані з референдумом регламентуються Законом України “Про всеукраїнський та місцевий референдуми” (1991 р.).

Виборча система – це встановлений законодавствм порядок формування представницьких органів держави. Всі норми права, які регламентують цей порядок складають виборче право.

Джерелами його є: Конституція України, Закони України: “Про вибори народних депутатів України” (2006), “Про вибори Президента України” (2004), ”Про вибори депутатів місцевих рад і сільських, селищних та міських голів” (2010),

Закон України “Про вибори народних депутатів України” (2006) передбачає такі види виборів:

· чергові;

· позачергові;

· повторні;

· проміжні.

Територіальний устрій – це територіальна організація, система відносин між державою (її централізованою владою) і територіальними складовими (населенням і його громадами).

Систему адміністративно-територіального устрою України складають Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села. Всі суб’єкти рівні як між собою, так і у відносинах з центральною владою.

Громадянство України – постійний правовий зв’язок особи з державою Україна, який знаходить своє вираження в їхніх взаємних правах та обов’язках.

Громадянство в Україні регулюється Конституцією, Законом України “Про громадянство України” (1997 р.).

В Україні існує єдине громадянство.

Укази про прийняття громадянства України та припинення громадянства видає Президент України.

Державна влада в Україні здійснюється за принципом її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Місцеве самоврядування в Україні є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

s Питання для самопідготовки.

1. Чому Конституція є Основним Законом України?

2. Чому конституційне право є провідною галуззю права України?

3. Визначіть різницю між поняттями “референдум”, ”голосування”, ”плебісцит”.

4. В чому полягає специфіка територіального устрою України?

5. Доведіть на прикладі системи органів державної влади і місцевого самоврядування її відповідність засаді поділу влади.

6. В чому полягає різниця між поняттями “державний устрій” і “територіальний устрій”?

1 Тематика рефератів

1. Джерела конституційого права України.

2. Основні засади конституційного ладу України.

3. Сучасна виборча система в Україні.

4. Автономна Республіка Крим як невід’ємна складова частина України.

5. Свободи людини і громадянина.

6. Місцеве самоврядування в Україні: проблеми і перспективи досконалення.

7. Зміни в Конституції України

8. Військова служба в Україні.

9. Практика реалізації прав людини в Україні.

10. Територіальний устрій України.

1 Література

1. Конституція України (Основний закон).- К.,1996.

2. Закон України “Про статус депутатів місцевих рад народних депутатів” від

11.07.2002, № 93-1У.- (Станом на 27.05.2002).- Х.: Ксилон, 2002.

3. Закон України “Про вибори народних депутатів України” від18.10.2001.- № 2766-

111.

4. Указ Президента України “ Про організацію з підготовки законопроектів про

внесення змін до Конституції України та виборчих законів” від 03.10.2002.- №895-

2002..

5.Конституція України. Матеріали до вивчення..- К.: Либідь, 1997.

6.Годованець В.Ф. Конституційне право України: Конспект лекцій.- К.: МАУП, 2000.-

216 с.

7. Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні: Підручник.- К.:

Юрінком Інтер, 2001.- 464 с.

8. Колодій А.М., Олійник А.Ю. Права людини і громадянина в Україні: Навч. Посіб.-

К.: Юрінком Інтер, 2003.-336 с.

9. Конституція незалежної України: У 3-х кн.-Кн.1.- Документи, коментарі, статті.-

К.:Укр. правнича фундація, 1995.-380 с.

10. Конституційне право України: підручник для студентів вищих навчальних

закладів/ За ред. Ю.М.Тодики, В.С.Журавського.- К.: Ін Юре,2002.

11. Коментар до Конституції України: Наук.- популярне вид.- К.: Ін-т законодавства

Верховної Ради України,1996.-376 с.

12. Кравченко В.В. Конституційне право України: навчальний посібник.-К.: Атіка,

2000.

13.Правознавство.Підручник/Авт.кол.С.Е.Демський, В.С. Ковальський, А.М.Колодій.

За ред. В.В. Копєйчикова.-7-е вид.- К.: Юрінком Інтер,2003.-736 с.

14 Місцеве самоврядування в Україні.Зб. норм. актів.- К.: Юрінком Інтер, 2002.- 448 с.

15.Молдован В.В., Мелащенко В.Д. Конституційне право. Опорні конспекти. Словник

- довідник.-К.: Юмана,1996.

16.Муніціпальне право України: Підручник.- К.: Юрінком Інтер, 2001.-352 с.

17.Основи Конституційного права України: Підручник За ред. В.В.Копейчикова.-

Стер.вид.- К.:Юрінком Інтер, 2001.-288 с.

18. Савенко М. Конституційний контроль за виборами і референдумами // Віче.-1999.-

№1.

19.Стеченко Д.М. Іноваційні форми регіонального розвитку: Навч. посібник.- К.:

Вища школа, 2002.-254 с.

20.Тодыка Ю.Н. Конституционное право Украины: отрасль права, наука, учебная

дисциплина.-Х.,1998.

21.Тодыка Ю.Н. Конституция Украины: проблемы теории и практики.-Х., 2000.

22.Тодыка Ю.Н. Толкование Конституции и законов Украины: теория и практика.-

Х.,2001.

23. Хрестоматія з правознавства.Навч.посіб./Уклад. Л.О.Лоха, О.Д. Наровлянський.-

К.: Юрінком Інтер, 2003.-736 с.

Семінарське заняття 3

2 Тема: Трудове право України.

Мета заняття: Визначити поняття та систему трудового права України, охарактеризувати джерела трудового права України, місце Кодексу законів про працю в системі трудового права України.

Засвоїти основні положення колективного та трудового договорів. Знати порядок прийняття на роботу та ознаки трудової дисципліни.

План

1. Трудове право: визначення, джерела.

2. Колективний і трудовий договори. Контракт.

3. Порядок прийняття на роботу. Робочий час.Відпустки.

4. Трудова дисципліна та матеріальна відповідальність.

Трудове право — окрема галузь права України, яка регулює відносини, що виникають у процесі реалізації особою права на працю.

Основними видами джерел права є нормативно-правові акти, правові звичаї, судові (адміністративні) прецеденти, а також міжнародні договори (договори нормативного змісту).

Трудове право є стабільною, давно сформованою галуззю права зі своєю величезною нормативною базою, яка й визначає основне джерело трудового права — нормативно-правові акти. До них відносять Конституцію України, Закони України, укази й розпорядження Президента України, постанови й розпорядження

Кабінету Міністрів України, інструкції, правила, положення, накази міністерств, державних комітетів, відомств, міжгалузеві, міжнародні й тарифні угоди.

Особливим джерелом трудового права є міжнародні договори, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України..

Колективний і трудовий договори

Порядок укладання колективних договорів (угод) визначається Законом України "Про колективні договори і угоди" від 1 липня 1993 р. та КЗпП.

Колективний договір (угода) -це локальний нормативний акт, що регулює виробничі, трудові й соціально-економічні відносини на підприємстві, в установі, організації.

Колективна угода має декілька різновидів: генеральна угода, галузева, регіональна.

Колективний договір укладається між власником чи уповноваженим ним органом, з однієї сторони, та однією чи кількома профспілковими або іншими уповноваженими

на представництво трудовим колективом органами, а за відсутності таких органів — представниками трудящих, обраними та уповноваженими трудовим колективом.

Зміст та структура колективного договору визначаються сторонами. До нього зазвичай включаються взаємні обов’язки працедавця і працівників по таких питаннях:

· форма, система і розмір оплати праці;

· механізм регулювання оплати праці виходячи з росту цін;

· зайнятість, перевивчення працівників;

· кількість робочого часу і часу відпочинку;

· медичне страхування;

· пільги на робітників, що суміщують роботу з навчанням;

· покращення умов і охорона праці працівників;

· екологічна безпека і охорона здоров’я;

· контроль за виконанням умов колективного договору;

· відмова від страйків за умов, внесених до даного колективного договору.

Умови договору, які погіршують умови праці працівників вважаються недійсними. Укладається від одного до трьох років.

Трудовий договір відрізняється від колективного, по-перше, сторонами, що його укладають, порядком укладання, здійсненням контролю за його виконанням, а по-друге — метою і змістом.

Трудовий договір може бути:

· безстроковим,(укладається на невизначений строк);

· строковим (укладається на визначений строк);

· на час виконання певної роботи.

Контракт -це особлива форма трудового договору.

Треба зауважити, що стаття 21 КЗпП визначає трудовий контракт як особливу форму трудового договору.

Але таке законодавче визначення трудового контракту заходить у суперечність зі ст. 24 КЗпП, яка встановлює існування лише двох форм трудового договору — письмової та усної.