Основні складові та функції системи землеустрою 4 страница

Рисунок 9.2. Структура системи Інституту землеустрою УААН

Всі вище наведені функції в управлінні землеустроєм передбачені в системі Інституту.

Одним з факторів посилення ролі держави в управлінні землеустрою є обов'язковість землеустрою, тобто визнання землеустрою в якості невід'ємної складової частини суспільного способу виробництва, без якого неможливо організувати діяльність будь-якого землекористувача. Отже, це викликає об'єктивну необхідність проведення землеустрою при будь-яких змінах земельних відносин, території, використанні земель. Це також означає, що будь-яка реорганізація виробництва і території повинна здійснюватися тільки на основі проекту землеустрою, обгрунтованого з економічної й екологічної сторони. Землеустрій повинен бути основним важелем держави з управління земельними ресурсами, перешкоджати виникненню перекосів в економіці шляхом науково обґрунтованого перерозподілу, використання й охорони земель.

Виходячи з цього, землеустрій повинен проводитися в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форм власності та їхнього цільового призначення у випадках:

· розробки перспективних планів організації раціонального використання й охорони земель;

· встановлення в натурі (на місцевості) границь адміністративно-територіальних утворень, меж міст і інших населених пунктів та зон з особливим правовим режимом використання земель;

· перерозподілу земель і їх приватизації;

· утворення нових і упорядкування існуючих об'єктів землеустрою;

· формування земельних ділянок при наданні й обігу земель та закріпленні їх меж в натурі (на місцевості);

· організації і облаштування території сільськогосподарських підприємств, розробки заходів щодо збереження та підвищення родючості фунтів.

Встановлені затвердженою землевпорядною документацією заходи щодо формування й організації території об'єкта землеустрою, раціонального використання та охорони земель, межі земельних ділянок та земель, обмежених і обтяжених (сервітути) у їх використанні та інші заходи є обов'язковими для виконання власниками, користувачами й орендарями земельних ділянок, а також органами державної влади й органами місцевого самоврядування.

Держава повинна також встановити, що землевпорядна документація в обов'язковому порядку повинна враховуватися при розробці державних і регіональних цільових програм, місцевих цільових програм, схем і проектів соціально-економічного розвитку території та розміщення продуктивних сил, розвитку інженерної і соціальної інфраструктур, при містобудівному плануванні розвитку території, заходів по охороні природи та раціональному природокористуванню, інших розробках в частині використання даних про довгострокове використання і охорону земель та про встановлення меж об'єктів землеустрою.

Обов'язковою повинна стати вимога, що внесення змін у землевпорядну документацію допускається тільки з дозволу органу, який затвердив дану документацію.

З метою дотримання єдиної державної політики в галузі землеустрою, раціонального використання та охорони земель, захисту прав громадян і юридичних осіб на землю повинна бути законодавче введена державна землевпорядна експертиза.

Основним завданням державної землевпорядної експертизи повинно стати дотримання вимог земельного законодавства, а також рішень органів виконавчої влади і місцевого самоврядування

9.2. Впорядкування відносин між учасниками землеустрою

Одним з напрямів розвитку землеустрою є впорядкування відносин, що виникають між учасниками землеустрою, якими є замовники і розроблювані землевпорядної документації, а також треті особи, чиї права і законні інтереси можуть бути порушені при проведенні землеустрою.

Замовниками землевпорядної документації є особи, які прийняли рішення або порушили клопотання про проведення землеустрою. Обов'язковою умовою при цьому повинно бути забезпечення замовником фінансування землевпорядних робіт.

Як замовники землевпорядної документації можуть виступати:

• центральні органи виконавчої влади, органи виконавчої влади регіонів та районів, органи місцевого самоврядування;

• громадяни та юридичні особи, що претендують на надання їм земельної ділянки.

Як замовник також може виступати центральний орган виконавчої влади по земельних ресурсах і його підрозділи при передачі їм цих повноважень органом, що прийняв рішення про проведення землеустрою.

При цьому підставою для проведення землеустрою е:

• рішення центральних органів виконавчої влади, органів виконавчої влади регіонів та районів, органів місцевого самоврядування;

• заяви (клопотання) громадян і юридичних осіб щодо надання їм земельних площ, які направляються у відповідні органи виконавчої або місцевого самоврядування влади, у віданні яких знаходяться землі;

•договори між громадянами і юридичними особами (власниками земельних ділянок, землекористувачами, орендарями) і розроблювачами землевпорядної документації.

Як розроблювані землевпорядної документації можуть виступати державні та комунальні землевпорядні організації по земельних ресурсах, а також інші фізичні і юридичні особи, що одержали у встановленому порядку ліцензії на виконання землевпорядних робіт відповідно до законодавства України.

Взаємини між замовником і розроблювачем землевпорядної документації регулюються відповідно до законодавства України договором (контрактом).

З метою впорядкування розробки землевпорядної документації, досягнення якості відповідного прийнятим стандартам, розроблювач землевпорядної документації зобов'язаний:

· керуватися законодавством України, законами й іншими нормативними правовими актами органів державної влади, а також вимогами інструкцій, нормативно-технічних документів;

· дотримуватися прав і законних інтересів осіб, які можуть бути порушені при землеустрої;

· повідомляти зацікавлених осіб про проведення землеустрою;

· дотримуватися вимог законодавства про державну таємницю у відношенні інформації, отриманої в зв'язку з проведенням землеустрою.

Розроблювач землевпорядної документації несе повну відповідальність за вірогідність, якість і екологічну безпеку заходів, передбачених землевпорядною документацією.

Значного удосконалення вимагають питання визначення розробників землевпорядної документації. При проведенні землевпорядних робіт за рахунок коштів бюджетів всіх рівнів підбір виконавців здійснюється уповноваженим органом виконавчої влади по земельних ресурсах у встановленому порядку.

Громадяни і юридичні особи при замовленні на виконання землевпорядних робіт за рахунок своїх коштів мають право на вибір розробника землевпорядної документації, якщо інше не передбачено законом.

Останнім часом на ринку землевпорядних робіт, крім державних землевпорядних організацій, з'явилася значна кількість інших проектних організацій і приватних землевпорядників. Це дало можливість прискорити виконання зростаючих обсягів землевпорядних робіт, пов'язаних з формуванням землекористування, оборотом і межуванням земель. Разом з тим, значно знизилася якість землевпорядної документації. У зв'язку з цим потрібно впорядковувати добір розробників землевпорядної документації шляхом розподілу замовлень на землевпорядні роботи на конкурсній основі (торгах) між державними землевпорядними організаціями та іншими землевпорядними організаціями і приватними землевпорядниками. Поряд з цим необхідно розглянути питання про виконання землевпорядних робіт, пов'язаних з плануванням використання земель, установленням їх цільового використання, інших робіт, що мають державний характер, тільки спеціалізованими державними землевпорядними організаціями.

Одним з факторів, що впливають на впорядкування ринку землевпорядних робіт, а також визначальним обов'язком для виконання вимоги при здійсненні землевпорядної діяльності, є ліцензування землевпорядних робіт. В даний час у зв'язку з прийняттям законодавства про ліцензійну діяльність землевпорядні роботи підлягають ліцензуванню.

Перелік ліцензованих робіт необхідно уточнити, зокрема в частині:

проведення комплексу робіт по межуванню земель із встановленням (відновленням) на місцевості границь адміністративно-територіальних утворень і землекористувань по єдиній державній системі, оформлення планів (креслень) границь земельних ділянок;

7. інвентаризації земель усіх категорій, у т.ч. земель міст і інших поселень;

8. проведення землевпорядних, ґрунтових і геоботанічних обстежень;

9. ведення банків тематичних карт і планів стану та використання земель;

10. здійснення робіт зі створення земельно-інформаційних систем, ведення банків (фондів) даних землеустрою;

проведення робіт зі складання та відновлення в графічному і цифровому видах тематичних карт, планів, атласів стану й використання земель, підготовка їх до видання і видання.

Отже, є нагальною необхідність розглянути і прийняти відповідні зміни до законодавства про ліцензійну діяльність в частині введення ліцензування на землевпорядні роботи, що дасть можливість впорядкувати ринок землевпорядних робіт, виключити з переліку розробників землевпорядної документації фізичних і юридичних осіб, які не мають права на виконання зазначених робіт.

9.3. Формування джерел фінансування проведення землеустрою

Землеустрій здійснюється державними і комунальними землевпорядними організаціями, головним чином, за рахунок засобів державного і місцевих бюджетів. За рахунок засобів громадян і юридичних осіб здійснюється лише розробка землевпорядних проектів, пов'язаних з влаштуванням території, корінним поліпшенням і охороною земельних ділянок від селів, зсувів, підтоплення, засолення тощо. Таке формування джерел коштів не дає можливості забезпечити виділення коштів для виконання всіх зростаючих обсягів землевпорядних робіт, особливо тих, які пов'язані з передачею земельних ділянок у власність і володіння громадян, межуванням земель, реорганізацією сільськогосподарських підприємств і інших робіт.

В даний час виникає нагальна потреба в поновленні і розширенні комплексу землевпорядних робіт, пов'язаних з вивченням земельного фонду, плануванням використання й охорони земель, підготовкою документів, необхідних для реєстрації права на земельні ділянки, а також з обігом земель.

У зв'язку з цим найближчим часом необхідно розглянути шляхи формування джерел фінансування землеустрою.

Основним критерієм формування коштів для здійснення робіт з землеустрою повинно бути ув'язування джерел фінансування складу землевпорядних робіт з їх соціально-економічною значимістю, а також фінансовою та інвестиційною політикою держави.

В якості джерел фінансування повинні виступати:

· кошти державного бюджету. За рахунок цих коштів повинні виконуватися роботи з землеустрою на землях державної власності при розробці і здійсненні державних програм, пов'язаних з використанням та охороною земельних ресурсів, вивчення і планування використання земель, інвентаризацією земель та інших державних потреб;

· кошти бюджетів областей та Уряду АР Крим. За рахунок цих коштів повинні виконуватися роботи з землеустрою для потреб регіонів і на землях, що знаходяться в державній власності і Їх розпорядженні, а також при розробці і здійсненні регіональних програм;

· коштів місцевих бюджетів. За рахунок цих коштів виконуються роботи для комунальних потреб і на землях, що знаходяться в комунальній власності;

· коштів громадян і юридичних осіб при проведенні робіт за їх клопотаннями.

Доцільно при цьому конкретизувати види робіт, які виконуються за рахунок коштів громадян і юридичних осіб, а також прийняти відповідні нормативні акти по встановленню прийнятної плати за проведення землевпорядних робіт, яке повинне здійснюватися шляхом введення фіксованих і загальних меж плати, обумовленої з економічно обгрунтованою точністю, а також шляхом руйнування існуючої сьогодні монополії на проведення цих робіт за допомогою розвитку конкуренції між розробниками землевпорядної документації.

Як додаткові джерела засобів на виконання землеустрою можуть залучатися:

· банківські кредитні ресурси і засоби приватних інвесторів на рішення локальних землевпорядних задач;

· спеціалізовані позабюджетні фонди, які формуються відповідно до земельного законодавства органами місцевого самоврядування.

9.4. Науково-технічний прогрес в землеустрої

До початку 1990 року система землеустрою в Україні відповідала тим вимогам, які покладалися на неї в умовах державної власності на землю. Було відпрацьовано наукове, методичне й організаційно-технічне забезпечення землевпорядних робіт, сформувалися теорія і практика землеустрою. Однак земельні перетворення, що почалися, зажадали переосмислення місця і ролі землеустрою та його науково-технічного забезпечення.

Наукові дослідження із землеустрою в останні роки велися Українською академією аграрних наук в рамках науково-технічної програми проведення земельної реформи на території країни. Однак велика частина завдань по науково-методичному забезпеченню землеустрою, поставлених у цій програмі, із-за відсутності фінансування не забезпечила їх потреби. Виконання землевпорядних робіт, в основному, регламентувалося застарілими нормативно-технічними документами. У зв'язку з цим сучасний землеустрій має потребу в науковому обгрунтуванні цілого ряду проблем,

Науково-технічного прогресу в землеустрої повинен базуватися на оперативному впровадженні результатів фундаментальних і прикладних науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, проведених в наступних основних напрямах:

1) дослідження закономірностей розвитку земельних відносин при переході до нових форм землеволодіння і землекористування;

2) розробка наукових основ і методів еколого-ландшафтного землевпорядкування;

3) розробка правил, що регламентують земельні відносини і землеустрій в районах розвитку негативних явищ;

4) методологічні основи землеустрою в умовах техногенного забруднення території;

5) розробка механізму економічного стимулювання раціонального використання земель і залучення в обробіток не використовуваних земель;

6) методологічні основи землеустрою в умовах введення обмежень і обтяжень (сервітутів) у використанні земель;

7) вдосконалення методів картографування і складанні; тематичних карт розвитку ерозії фунтів, перезволоження й інших негативних процесів;

8) розробка наукових основ, технологій і методів розмежування державних земель права державної та комунальної власності і управління цими землями.

В умовах подальшого розвитку землеустрою та у зв'язку з прийняттям нової редакції Земельного кодексу України по всіх видах землевпорядних робіт потрібна розробка або коректування нормативно-технічної документації, яка встановлює порядок організації і виконання землевпорядних робіт, склад і зміст землевпорядного процесу, вимоги до

них, норми і правила їхнього виконання.

Виходячи із сучасних вимог до землеустрою і його розвитку, в першу чергу необхідна розробка наступних методичних і технічних документів, що регламентують землевпорядну діяльність:

Закону України "Про землеустрій";

Положеннь та інструкцій з територіального і внутрігосподарського землеустрою;

· порядку та рекомендацій з планування і зонування земель на різних рівнях;

· порядку та рекомендацій з реалізації прав власників земельних часток і ефективного використання земель, що знаходяться в спільній частковій власності;

· рекомендацій про порядок і регламент встановлення сервітутів, обтяжень й обмежень та їх відображення в землевпорядних документах;

· стандарту та рекомендацій з складання проектів землеустрою при реформуванні сільськогосподарських підприємств;

· рекомендацій з використання й організації території земель, що піддаються техногенному впливу,

Нормативно-технічні документи розробляються на замовлення центрального органу виконавчої влади по земельних ресурсах Інститутом землеустрою і, в залежності від їх значимості, затверджуються центральним органом виконавчої влади по земельних ресурсах або Кабінетом Міністрів України.

Регіональні органи Держкомзему України можуть з урахуванням Природних, економічних, соціальних особливостей і інших умов розроб­ляти науково-технічні документи по здійсненні землеустрою, що деталі­зують державні науково-технічні документи. Зазначені документи підляга­ють узгодженню з центральним органом виконавчої влади по земельних ресурсах.

Нормативно-технічні документи по здійсненні землеустрою обов'язкові для використання всіма учасниками землеустрою, призначені для державного регулювання цієї діяльності і є основою для проведення державної землевпорядної та іншої експертиз, здійснення контролю за виконанням землевпорядних робіт і вирішенні спірних питань.