Поняття цивільних правовідносин

Цивільні правовідносини -це заснований на нормах цивільного права правовий зв'язок між юридично рівними, організаційно незалежними суб'єктами, що виступають як носії суб'єктивних цивільних прав і обов'язків.

Основні ознаки цивільного правовідношення:

1) Особливості суб'єктного складу. Учасники цивільних правовідносин по відношенню один до одного виступають як юридично рівні суб'єкти, що володіють організаційно-правовою і майновою відособленістю.

2) Цивільні правовідносини - це правовий зв'язок, що складається з приводу матеріальних і нематеріальних благ.

3) Відносини сторін урегульовані на принципах ініціативи учасників і диспозитивности норм. Це знаходить висвітлення в тім, що головною підставою виникнення правового зв'язку між суб'єктами цивільного права є цивільно-правовий договір.

4) Учасники цього виду правовідносин виступають як носії суб'єктивних цивільних прав і обов'язків.

5) Захист суб'єктивних прав і примус до виконання суб'єктивних обов'язків здійснюється за допомогою специфічних заходів впливу й в особливому (як правило, позовному) порядку.

6) Підстави виникнення, зміни і припинення цивільних правовідносин у значній мірі відрізняються від юридичних фактів в інших галузях права по видах, змісту і характеру правових наслідків. Зокрема, цивільні права й обов'язки виникають не тільки з основ, передбачених законом і іншими правовими актами, але також з дій суб'єктів цивільного права, що хоча і не передбачені цивільним законодавством, але в силу його загальних початків і змісту породжують відповідні правовідносини.

Цивільне правовідношення являє собою складну правову категорію, що складається з трьох обов'язкових елементів: 1) суб'єктів, 2) об'єкта, 3) змісту.