А) Конституційні акти

Найвищою юридичною чинністю володіє Конституція України 1996 р. утримуюча в числі інших ряд норм цивільно-правового характеру, що визначають принципові положення регулювання відносини власності (ст. ст. 13, 14, 41 і ін.), регулювання особистих немайнових відносин (ст.ст. 21, 23, 24, 27, 28) і ін.

У відповідності зі статтею 8 Конституції всі інші закони України, акти Президента України, акти Кабінету Міністрів і інших органів виконавчої влади повинні прийматися на основі Конституції України і відповідати її положенням.

Б) Акти поточного законодавства.

У свою чергу, закони, що є актами поточного законодавства, можуть бути підрозділені на основні і звичайні.

Основні закони встановлюють найбільш важливі положення, що стосуються основ цивільно-правового регулювання.

Найважливішим з таких законів, прийнятих у сфері цивільно-правового регулювання на основі і відповідно до Конституції, є Цивільний кодекс.

До них також можуть бути віднесені: Закон про власність, Закон про підприємства, Господарський кодекс та інш.

Звичайні закони приймаються на базі основних і в їхній розвиток. Вони, як правило, регулюють окремі питання, відіграють службову роль, термін їхнього існування менш тривалий. До них, наприклад, можуть бути віднесені Закон про приватизацію майна державних підприємств. Закон про приватизацію невеликих державних підприємств (малої приватизації) і т.п.

Крім того, як відзначалося вище, до поточного цивільному законодавству відносяться також підзаконні акти, щорегулюють відносини в сфері цивільного обороту. Наприклад, до них відносяться: Постанова Верховної Ради України "Про право власності на окремі види майна", Постанова Кабінету Міністрів України "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)", Указ Президента України "Про єдину систему органів приватизації" і ін.

3. Дія цивільного законодавства

Правове значення має визначення дії цивільних законів у часі, у просторі, за колом осіб.

а) Дія цивільного законодавства в часі.

При застосуванні нормативного акта нерідко виникає питання, з якого моменту починають свою дію нові норми цивільного права і як довго вони діють, обмежені вони часом чи ні.

Введення в дію цивільних законів і інших нормативно-правових актів на території України визначається, насамперед. Конституцією України (ст.ст. 57, 58, 94, ч. 3 ст. 106, ст. 117).

Відповідно до загальних правил статті 57 Конституції, закони й інші нормативно-правові акти, що визначають права й обов'язки громадян, повинні бути доведені до відома населення в порядку, встановленому законом.

Стаття 94 Конституції України передбачає, що закон набирає сили через 10 днів із дня його офіційного обнародування. Самим законом може бути передбачено, що він набирає сили в іншому порядку, але в будь-якому випадку це відбувається не раніше дня його опублікування у відповідних офіційних виданнях.

Згідно ст. 6.10.3 Регламенти Верховної Ради України офіційним опублікуванням законів і інших актів Верховної Ради України визнається їхня публікація в "Відомостях Верховної Ради України" протягом 30 днів, а також у газеті "Голос України" протягом 5 днів після дати прийняття.

Міжнародні договори є частиною національного законодавства. Порядок вступу їх у силу передбачений ст. 20 Закону України "Про міжнародні договори України". З її змісту випливає, що до числа міжнародних договорів, що мають силу для України, відносяться: договори, ратифіковані Верховною Радою України; договори, твердження, чи прийняття приєднання до яких здійснено на підставі рішень відповідно Верховної Ради чи України Президента України; договори, що набрали сили з моменту підписання їх Президентом України. Зазначені договори підлягають опублікуванню в "Відомостях Верховної Заради України", у газеті Верховної Ради України "Голос Украни", а також у "3ібраню чинних міжнародних договорів України".

Порядок вступу в силу інших нормативно-правових актів визначається окремо. У відповідності зі статтею 1 Указу Президента України від 10 червня 1997 року "Про порядок офіційного обнародування нормативно-правових актів і вступу їх у силу" офіційними друкованими виданнями в цьому випадку є «Відомості Верховної Заради України», "Офіцийний вісник України", газета "Урядовий кур'ер".

Відповідно до цього Указу акти Президента України загальнормативного характеру набирають сили через 10 днів із дня їхнього офіційного обнародування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їхнього опублікування в одному з зазначених офіційних друкованих видань.

Нормативні акти, видані Кабінетом Міністрів України, набирають сили з моменту їхнього прийняття, якщо інший термін вступу їх у силу не передбачений у цих актах. При цьому варто мати на увазі, що акти Кабінету Міністрів, що визначають права й обов'язки громадян, набирають сили не раніше дня їхнього опублікування в офіційних друкованих виданнях.

Якщо нормативно-правовий акт опублікований у газеті "Урядовий кур'ер" раніше, ніж у "Офіцийному віснику України" і "Відомостях Верховної Заради України", він набирає сили після опублікування в цій газеті в порядку, викладеному вище.

б) Дія цивільного законодавства у просторі. Закони України діють на всій території України. Можливо, однак, прийнято законів спеціально для визначеної частини території держави (наприклад. Закон про статус столиці). Природно, що в цьому випадку його дія поширюється лише на зазначену в ньому територію.

Нормативні акти Автономної Республіки Крим діють на території республіки, а постанови і розпорядження органів місцевої влади і самоврядування мають силу на території визначеної адміністративно-територіальної одиниці.