Організаційно-правові форми ТНК

Організаційно-правова форма компаній, що здійснюють міжнародну діяльність, визначається, по-перше, уподобаннями власників і, по-друге, особливостями законодавства тих країн, де вони зареєстровані.

Узагальнюючи досвід ведення транснаціонального бізнесу, можна вважати, що до найпоширеніших у світі організаційно-правових форм ТНК належать:

· транснаціональні акціонерні товариства (ТНАТ);

· ТНК на пайових засадах, різновидами яких є повне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) і товариство зі змішаною відповідальністю (акціонерно-командитне).

Транснаціональні акціонерні товариства (у США – корпорації) засновані на акціонерному капіталі, який виникає завдяки емісії акцій. Акціонери не відповідають за зобов’язаннями ТНК, а несуть ризик збитків діяльності в межах вартості акцій, що їм належать. ТНАТ працює на підставі статуту, де обумовлюються напрямки і методи зовнішньоекономічної діяльності, обсяги угод.

ТНАТ можуть бути двох типів:

а) закриті, коли акції розподіляються серед заздалегідь визначеного кола осіб і їхнє відчуження (обмін, продаж) є можливим лише за згодою зборів акціонерів;

б) відкриті, в яких акціонерами можуть бути будь-які юридичні або фізичні особи, котрі можуть повністю розпоряджатися своїми акціями без згоди інших акціонерів.

Особливості функціонування ТНАТ визначаються національністю цієї ТНК, яка обумовлює пільги або обмеження, запроваджені законодавством тієї чи іншої країни відносно своїх та іноземних компаній.

Так, згідно із законодавчими нормами США, кількість засновників акціонерного товариства є обмеженим. Власний капітал складається з двох частин: об’єднання капіталів грюндерів і капіталу, що створюється в результаті емісії акцій.

Різновидом ТНАТ є тип американської S-корпорації, що являє собою гібрид акціонерного товариства і повного (командитного) товариства, поєднуючи переваги кожної з цих форм ТНК. У S-корпорації передбачений безпосередній розподіл доходу компанії між учасниками з наступним оподаткуванням за правилами, що застосовуються для особистого доходу, і поряд з тим обмежена відповідальність учасників за зобов’язаннями ТНК.

Мінімальний статутний капітал акціонерних товариств у Німеччині встановлено на рівні 100 тис. євро. Але лише 0,1% товариств має капітал до 1млн. євро, у 97% ТНАТ він перевищує 10 млн. євро, в т.ч. у 76% – понад 100 млн. євро. Наведені дані свідчать про те, що потужні акціонерні товариства рано чи пізно розповсюджують свою діяльність за межі своєї країни і набувають статусу транснаціональних. Нижня межа номінальної вартості акції становить 50 євро, а для іменних акцій 5 євро. В Акціонерному законі Німеччини процедурі зміни статутного капіталу присвячено 60 параграфів.

У Франції величина статутного капіталу є диференційованою залежно від типу товариства. Для акціонерних товариств, що розповсюджують свої акції шляхом відкритої підписки, мінімум статутного капіталу становить 1,5 млн. євро, для інших акціонерних товариств – 250 тис. євро. Для французьких акціонерних товариств нижня межа номінальної вартості акції дорівнює 100 євро.

Винятком є акції, які котируються офіційно або на вторинному ринку (фондових біржах). Їхня вартість становить 10 євро.

Особливість ТНК на пайових засадах полягає в тому, що власний капітал складається з паїв учасників. Ці компанії можуть створюватись у формі повного товариства, коли прибутки і збитки товариства, а також права на одержання частини майна при вибутті з товариства визначаються співвідношенням внесків учасників.

Разом з тим законодавчі умови окремих країн, де розташовані головні офіси ТНК, дещо різняться між собою. Так, згідно із законами Німеччини, збитки повного товариства розподіляються між учасниками порівну („по головах”). Прибутки діляться пропорційно часткам у капіталі товариства, але тільки в межах 4% рентабельності, а частина, що залишається, також розподіляється „по головах”. У Франції вихід з повного товариства або смерть учасника приводять до розпуску товариства. Повні товариства у Франції не є платниками податку на прибуток, тому що прибуток розподіляється між учасниками до сплати податку.

Наступною формою ТНК на пайових засадах виступає товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ), де учасники несуть ризик збитків діяльності товариства в межах вартості своїх паїв, але не відповідають за загальними зобов’язаннями компанії.

Статутний капітал ТОВ повинен бути відповідно до законодавства Франції не менш як 50 тис. євро, Німеччини – не менш 50 тис. євро, Росії – не менш 100 мінімальних розмірів заробітної плати. У багатьох країнах на момент реєстрації статутний капітал ТОВ повинен бути сплачений не менш, ніж на 50%, залишок підлягає оплаті протягом року діяльності товариства. За законодавчими нормами Німеччини, до моменту реєстрації ТОВ кожен із його учасників повинен внести не менш як 25% свого паю. При цьому загальна внесена сума повинна бути не менш як 1/2 мінімально допустимої величини статутного капіталу, тобто 25 тис. євро. Мінімальна величина паю учасника ТОВ у Німеччині складає 500 євро.

До третьої форми ТНК на пайових засадах слід віднести товариство зі змішаною відповідальністю (акціонерно-командитне товариство), капітал якого частково складається з паїв засновників, а частково формується шляхом емісії акцій за відкритою підпискою. Учасників-акціонерів такого товариства називають командитистами. Вони не беруть участі в управлінні компанією і несуть обмежену відповідальність за результатами діяльності товариства в межах сум внесених ними коштів. Власники паїв (повні товариші) несуть повну відповідальність за усіма зобов’язаннями і збитками компанії.

Законами Німеччини передбачено створення командитних товариств на акціях (KGA), в яких передбачено не менш як 5 засновників. Хоча б один із них є персонально відповідальним учасником (так званий повний товариш). Він несе перед кредиторами необмежену відповідальність за зобов’язаннями компанії. Інші засновники беруть участь у розподіленому на акції статутному капіталі як командитисти.