Нормалізація платіжної дисципліни в народному господарстві України

Платіжний механізм є важливою структурою ринкової еко­номіки. Від його чіткої та неперервної роботи залежить за­гальна ефективність функціонування національної грошової системи. Платіжний механізм повинен бути надійним, деше­вим і передбачуваним щодо термінів отримання платежів. Порушення платіжної дисципліни навіть в окремих ланках народногосподарського обороту підриває засади ринкового гос­подарства

Платіжна дисципліна передбачає додержання всіма гос­подарськими суб'єктами строків і порядку погашення своїх грошових зобов'язань. Платіжна дисципліна є системою органі­заційних відносин між господарськими суб'єктами, що забез­печує узгодженість їхніх дій у грошовій сфері народного гос­подарства. Всі підприємства, організації та установи зобов'я­зані чітко дотримуватись вимог платіжної дисципліни, вчасно перераховувати у встановлені строки платежі за поставлену продукцію, виконані роботи чи надані послуги, вчасно і повно сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі та внески.

До господарських суб'єктів, які порушують платіжну дис­ципліну, мають застосовуватись відповідні санкції.

Реальний стан платіжної дисципліни в народному господарстві України зумовлений складним комплексом об'єктивних та суб'є­ктивних факторів, що проявляються як на макро- так і на мікрорівні. Платіжна дисципліна безпосередньо залежить від рівня жорсткості грошово-кредитної політики, обсягу та структу­ри грошової маси, стану міжгосподарських коопераційних зв'язків між підприємствами (макроекономічні фактори); фінансового ста­ну і платоспроможності господарських суб'єктів, рівня професій­ної підготовленості та компетентності керівництва підприємств, організацій і установ (мікроекономічні фактори).

Масове порушення платіжної дисципліни та зростання взаєм­ної дебіторської і кредиторської заборгованості - характерна ознака кризи платежів у народному господарстві.

Центральне місце в системі платіжного механізму нале­жить банкам. Банки не просто виконують чисто технічні опе­рації з розрахунково-касового обслуговування своїх клієнтів. їхнє головне завдання - найефективніше обслуговувати сис­тему розрахунків і платежів. Банки повинні забезпечувати своєчасність надходжень грошей на рахунки, стежити за вчас­ністю платежів з рахунків. Однак порушниками платіжної дисципліни часто бувають самі банки, затримуючи зарахуван­ня на рахунки клієнтів коштів, списаних з рахунків плат­ників, використовуючи їх у внутрібанківському обігу.

Нормалізація платіжної дисципліни без сумніву дозволить значно скоротити суму неплатежів, а в перспективі подолати платіжну кризу в цілому. Важливе значення для справжньої нормалізації платіжної дисципліни та стабілізації фінансово­го стану господарських суб'єктів має скорочення їхньої взаєм­ної заборгованості та підвищення відповідальності за вико­нання договірних зобов'язань.

Платіжна дисципліна невіддільна від надійного інституціального забезпечення майнової відповідальності господарсь­ких суб'єктів за оплату поставок. Так, важливо, наприклад, щоб зміна форм власності на відвантажені товари відбувала­ся лише після їх оплати, тобто постачальник мав право повер­нути товари у разі невчасних розрахунків. Важливе значення має також розробка чітких судових процедур для вирішення позовів між підприємствами і механізму виконання рішень судів, інших гарантій погашення заборгованості аж до пере­розподілу прав власності.

Загальний принцип дотримання платіжної дисципліни - здійснення календарної черговості платежів відповідно до строків надходження у банк платіжних документів. Якщо на розрахунковому рахунку платника недостатньо коштів для проведення платежів, то вони здійснюються в подальшому в міру надходження коштів на рахунок. Банк веде картотеку

розрахункових документів, не оплачених у строк. До картотеки заносяться неоплачені розрахункові документи тих господарсь­ких суб'єктів, розрахункові рахунки яких банк обслуговує.

В умовах платіжної кризи значного поширення набуло ви­користання попередньої оплати товарно-матеріальних цінно­стей та послуг. Попередня оплата рекомендується як засіб, що гарантує своєчасність безготівкових розрахунків.

З метою поліпшення стану справ з платежами в націо­нальній економіці Указом Президента України № 227/95 від 16.03.95 р. "Про заходи щодо нормалізації платіжної дис­ципліни в народному господарстві України" було встановлено черговість перерахування платежів при виконанні банками доручень підприємств, установ і організацій усіх форм влас­ності.

Слід підкреслити, що процедура регулювання черговості платежів завжди була одним із головних інструментів гро­шової політики держави. В колишньому СРСР у липні 1987 р. у зв'язку з прийняттям нового закону про державне підприєм­ство було введено порядок календарної черговості платежів: усі платежі з рахунків об'єднань, підприємств, організацій, включно з відрахуванням до бюджету і виплатою заробітної плати, здійснювались у порядку черговості надходження до банку розрахункових документів (настання термінів платежів). До цього перевага надавалася виплаті заробітної плати.

В основу порядку черговості платежів, за якими банки ви­конують платіжні доручення клієнтів, покладена певна шка­ла пріоритетності здійснення платежів. Одне з центральних місць у цій шкалі відводиться коштам на потреби підприєм­ства (КПП).

У разі використання КПП для виплати заробітної плати водночас здійснюється перерахування всіх сум, утриманих із зарплати, включаючи прибутковий податок з громадян та проф­спілкові внески.

Встановлення примусової черговості платежів, безумовно, не є ринковим заходом. Така процедура обмежує економічну самостійність господарських суб'єктів, змушує комерційні банки виконувати невластиві їм функції контролю за дотриман­ням черговості платежів.

За умов ринкової економіки всі розрахунки мають здійсню­ватись виключно за розпорядженням особи-власника рахунка.

Нормалізація платіжної дисципліни передбачає також при­скорення проходження платіжних документів в установах банків. Постановою Верховної Ради України від 25 червня 1993 року № 3324-ХИ "Про норматив обігу платіжних документів" було визначено що, для проходження платіжних документів з перерахування коштів у межах України надається 7 днів, у межах внутріобласних розрахунків - 3 дні.

Банк відправника повинен забезпечити зарахування або списання коштів за отриманими платіжними документами з обов'язковим зазначенням дати їх одержання: в день над­ходження, якщо вони надійшли в операційний час; наступно­го дня, якщо вони надійшли після операційного часу. Банк одержувача повинен зарахувати кошти на рахунок клієнтів не пізніше наступного робочого дня після отримання інфор­мації від розрахункової палати.

У разі перевищення нормативного терміну проходження платежів з банку, що обслуговує відправника коштів, здійснюється безакцептне списання пені за кожен день за­тримки.

Посилення відповідальності платників та одержувачів гро­шових засобів за невчасне виконання своїх зобов'язань спри­ятиме нормалізації платіжної дисципліни в народному гос­подарстві України.