Середовищі

Інтенсивний розвиток комп'ютерної техніки дав відповідний по­штовх започаткуванню, а відтак і удосконаленню методів аудиту в комп'ютерному середовищі. Значний вплив на аудит у розвинутих країнах світу мають електронно-обчислювальна техніка і технології, елементами яких є комп'ютери.

Початком застосування сучасних технологій вважають 50-ті роки XX ст., коли в США були створені перші моделі електронної маши­ни для бухгалтерських розрахунків. Поступово застосування комп'ю­терів охопило різні сфери економіки.

Запровадження комп'ютерної техніки і технології вплинуло і на ефективність аудиту, особливо внутрішніх перевірок. З'явилася мож­ливість точного розрахунку ліквідності підприємств, довгострокової платоспроможності, оцінки рентабельності активів, капіталу і фондовіддачі. Причому облікові системи, які використовують комп'юте­ри, сприяють здійсненню аудиторських перевірок із використанням комп'ютерної мережі клієнта. Цей прийом відомий як методика аудиту з використанням комп'ютерів (Computer-Assisted Audit Tecnniques — CAAT s) [30, с. 120].

Існують дві основних складові СААТs, які використовує внут­рішній аудитор:

• програмне забезпечення аудиту: комп'ютерні програми, що ви­користовуються для перевірки змісту файлів клієнта;

• контрольні дані: дані, що використовуються аудитором для ком­п'ютерної обробки з метою перевірки функціонування комп'ютер­них програм клієнта.

Аудитор повинен або оволодіти технічними знаннями і навичка­ми роботи на комп'ютері, або одержати практичну допомогу від екс­пертів, необхідну для того, щоб зробити компетентні висновки.

Можна використати аналітичну перевірку як сферу застосування аудиторського програмного забезпечення, коли записи клієнта зби­раються у файлах комп'ютера.

Аудитор може використати також програмований метод контро­лю, який свідчить про повноту, правильність і законність записів у облікових регістрах. Загальний контроль відрізняється від приклад­ного тим, що належить до середовища, в якому система розробляється, підтримується і функціонує, тобто має найбільш широке застосування.

Під терміном аналітична перевірка слід розуміти набір таких процедур:

• аналіз співвідношень різних фінансових даних (наприклад, ви­торгу і затрат або заробітної плати і чисельності персоналу);

• порівняння фактичних даних із прогнозними, з аналогічними показниками минулих періодів, із показниками аналогічних під­приємств, із середньогалузевими даними.

Причому, процедури можуть варіюватися від простих зіставлень до широких комп'ютерних програм, які реалізують найновіші ста­тистичні розробки (наприклад, множинний регресивний аналіз).

Багато вчених-економістів вважають, що аудитор може широко використовувати комп'ютер для здійснення низки аналітичних, роз­рахункових та інших аудиторських процедур. Особливо важливо використати комп'ютер на дослідній стадії аудиторського процесу, коли збирається максимум доказів.

Поділяємо думку професора В.С. Рудницького в тому, що "дуже важливо ряд аналітичних процедур здійснювати на початковій стадії аудиту, оскільки це допомагає впровадити дедуктивний метод оці­нювання показників Головної книги і фінансової звітності, правиль­но спланувати різні аспекти майбутньої роботи, виявити факти ри­зику тощо" [42, с. 134].

Комп'ютерну техніку аудитор використовує, коли облік ведуть за допомогою спеціальних програм, а інформацію зберігають у файлах даних [ЗО, с. 129].

Починаючи з 80-х років XX ст. вітчизняні аудитори широко ви­користовують комп'ютерну техніку і спеціальні програмні засоби для виконання аналітичних процедур. Вітчизняним аудиторам слід керуватися Рішенням Аудиторської палати України № 73 від 18.12.98, яким затверджено повний текст Національних нормативів аудиту в Україні, у тому числі норматив № ЗО "Використання комп'ютерів в аудиті". Мета і галузь діяльності аудитора не змінюються, коли йдеть­ся про перевірку середовища електронної обробки даних (ЕОД).

Однак прикладна програма може поставити аудитора перед необ­хідністю використання комп'ютера як засобу контролю. Ці різно­манітні варіанти використання комп'ютера відомі як Метод ауди­ту при сприянні комп'ютера (МАСК) [14, с. 216]. Метою цього нор­мативу є забезпечення використання керівництвом МАСК. Ці ме­тоди можна використовувати із залученням всіх відомих типів кон­фігурацій комп'ютерів. Причому необхідність використання МАСК виникає тоді, коли нема вхідних документів і немає можливості по­вністю простежити хід операцій, і тоді, коли ефективність аудиту можна покращити за допомогою використання спеціальної комп'ю­терної аудиторської програми.

Норматив № 30 "Використання комп'ютерів в аудиті" характери­зує два методи:

• програмне забезпечення контролю;

• дані тесту.

Програмне забезпечення контролю (ПЗК) складається з ком­п'ютерних програм, що використовуються аудитором як частина про­цедур перевірки, які обробляють дані контрольних тестів системи обліку підприємства. Під час планування аудитору слід з'ясувати можливість комбінування ручного аналізу даних з обробкою на ПЗК.

Перевірку методом тестування даних використовують під час проведення процедур контролю, отриману вибірку даних вводять у комп'ютерну систему клієнта і порівнюють її з результатами:

• даних тесту, які використовуються для перевірки специфічних засобів управління в комп'ютерних програмах щодо типу пароля і доступу до даних;

• на шляху операцій тесту використовується "фіктивний" модуль (наприклад, відділ або службова особа), дії цього модуля визначені, результати порівнюються з проходженням даних через аналогічний модуль програми клієнта. Коли контрольні дані обробляються разом з реальними даними клієнта, аудитор повинен бути впевненим, що після завершення тестування всі контрольні записи будуть вилу­чені з реального розрахунку клієнта.

Коли аудитор починає аудит у середовищі ЕОД, він повинен мати необхідні навички і досвід роботи з технікою або залучити спеціаліста.

Аудитору слід проаналізувати відповідність МАСК засобам обслу-говування комп'ютера і автоматизованим системам бухгалтерсько­го обліку та картотекам. Ефективність аналітичних процедур може бути поліпшена при використанні МАСК з погляду отримання й оцінювання контрольного доказу.

Деякі комп'ютерні файли зберігаються протягом короткого часу і не можуть бути доступні за необхідності. Тому аудитор повиневжити заходів для збереження в пам'яті комп'ютера даних, які йому знадобляться в майбутньому.

Аудитор повинен керувати процесом використання програми МАСК. Під час управління програмою МАСК присутність аудитора бажана, оскільки у разі необхідності він може змінити дані помил­кового прикладу, виправити неправильний вхідний файл.

Стандарти робочих документів і процедур для МАСК мають відпо­відати документам і процедурам аудиторської перевірки в цілому. Технічну документацію МАСК необхідно тримати окремо від інших робочих документів аудитора.

При невеликих обсягах даних ефективнішими можуть бути ме­тоди обробки даних без використання комп'ютера.

Контрольні запитання

1. Які роки вважаються початком створення перших моделей електронної машини?

2. Яким Національним нормативом аудиту керуються під час аудиту в комп'ютерному середовищі?

3. Чи повинен аудитор володіти технічними знаннями і навич­ками роботи на комп'ютері?

4. Як Ви розумієте МАСК і коли виникає необхідність його ви­користання?