Нижченаведені коди можуть бути використані як для окремих операцій, так і для операційних циклів

Зміст документації	Код
Бухгалтерський фінансовий облік і фінансова звітность	фоз
Фінансові оцінки з обліку доходів	оц
	дох
Конвертація і підрахунки	конп
Операційні витрати	ов
Інші операції або виробничі цикли, що є суто специфічними для конкретної галузі діяльності	галузь
Керівництво, яке регулює підприємницьку діяльність	п
Програма тестів контролю	п/програма
Документація проведених тестів контролю і висновки	п-1
Документація змін та відхилень у структурі контролю клієнта	п-2
Графік операцій і документообігу клієнта та інші види облікової інформації про клієнта	п-3 по п-9
Тести систем контролю	п-10 по п-89

Контрольні запитання

1. Дайте визначення робочим документам аудитора.
2. Аудиторська документація, її види.
3. Що таке підсумкова документація?
4. Які функції виконують робочі документи?
5. Яку інформацію включають робочі документи?
6. Чим обмежується право власності аудитора на робочі доку­менти?
7. В якому випадку додаткова підсумкова документація ви­дається замовникові?
8. Під якими назвами може оформлюватися додаткова підсум­кова документація?

Лекція. Аудит окремих статей звітності підприємства.

1. Аудит виробничого циклу господарської діяльності підприємства

Аудит виробничого циклу господарської діяльності підприємства є важливою складовою аудиторської роботи, при цьому перевіряється також діяльність, яка формально не відображена в бухгалтерському обліку (вибір постачальників, прийняття замовлення, наймання працівників тощо). Основними цикла­ми господарської діяльності, що підпадають під аудиторський процес, є цикл закупок та витрат, цикл виробництва та цикл отримання доходів або реалізації продукції (poбiт, послуг).

Аудит циклу закупок та створення відбувається з використанням внутрішньої звітності підприємства та його під розділів. під час перевірки операцій i3 закупівлі товарів i пос­луг обов'язково перевіряється дотримання порядку закупівлі відповідно до вимог нормативних документів. Наприклад, під час закупівлі резидентами України за державні або бюджетні кошти товарів або послуг необхідно дотримуватися положень, визначених законодавчими та нормативними актами, прийнятими в Украли.

3 точки зору процедур контролю цикл закупок можна поділити на три основні типові частини:

• отримання товарів i послуг;

• оплата товарів i послуг;

• повернення товарів постачальнику або ведення претензентаційної роботи.

Проміжна думка аудитора фіксується в робочих документах у вигляді відповідей на запитання щодо поставлених цілей (ознак) аудиту: чи є повнота від ображення цінностей та пов'язаних з ix рухом операцій; чи документи i записи базуються на точних цінах, кількостях, підсумках; чи наявні рахунки, товари, записи; чи закупівельні угоди, рахунки до оплати, доку­менти зареєстровані за відповідний період; чи укладалися уго­ди за конкурсом, якщо це передбачено законодавством; чи рахунки до оплати, заробітна плата постачальників i витрати правильно описані в фінансових звітах у правильній класифікації підтверджують юридичні зобов'язання сторін, що брали участь у процесі закупок.

Аудит процесу виробництва продукції (робіт, послуг) найбільш складний та трудомісткий, бо має багато особливостей для кожного суб’єкта господарювання (у кожного з них с він ха­рактер галузі, специфіка бізнесу, майже всі джерела доказів є внутрішніми, що знижує їх цінність, значною є роль комерційної таємниці тощо). Аудитор повинен добре розуміти сутність виробничого процесу i його технологічні особливості. Kpiм первинних документів та peгicтpiв обліку за рахунками обліку елементів витрат як джерела інформації, використовуються виробничі плани, норми, регламенти, звіти посадових ociб тощо.

Одне з найважливіших завдань аудитора — упевнитися, що вci витрати підприємства, які пов'язані з виробництвом продукти (робіт, послуг) повстю ключині у витрати звітного періоду, а потім відповідно до нормативних актів правильно відображені у собі вартості готових виробів.

Аудитор Має переконатися у відсутності приписок в обсязі витрат (зарплата, матеріалів, накладних витрат тощо) як cboix власних, так i витрат, що не стосуються певного клієнта (на­приклад, орендна плата). Аудитор зовнішній (незалежний) робить огляд стану внутрішнього контролю на Bcix стадіях виробничого процесу (планування виробництва, робота виробни­чого відділу, система руху сировини від складів через робочі місця i до здачі готових виробів на складі). При цьому звертають увагу на документування (вимоги на отримання сировини, наряди на роботу, накладені на від пуск 31 складів, звіти складів про отримання продукти) та відхилення з різних причин фактичних витрат від планових (перевитратами по кількості чи вартості). Окремим об’єктом аудиту є натуральні обсяги та вартість незавершеного виробництва, які не належать до випущеної продукції не повинні впливати на и фактичну собівартість.

Аудит продажу та отримання доходів здебільшого прово­диться в плоциді внутрішнього контролю, бо отримання прибутків є основною метою діяльності підприємства. При цьому встановлюється, що продаж товарів був санкціонований i відбувся з прийнятними кредитними ризиками; на вci види від вантажених товарів оформлені правильні накладні, рахунки-фактури, отримано довіреність від покупця на від пуск його працівникові вказаних товарів; вci виписані рахунки-фактури достовірно від ображені в Головній книзі; повернення товарів покупцем та виправлення помилок при розрахунках з покупцями належно взяті на облік та під контроль; отримані за това­ри кошти контролюються i відображаються; ведеться контроль за дебіторською заборгованістю покупців.

Зовнішній аудитор передусім оцінює ефективність внутрішнього контролю, визначає сильні та слабкі місця. Для подальшої перевірки визначаються джерела доказів (накладу на випуск продукції, банківські документи, угоди (договори) з покупцями, реєстри обліку тощо), аудиторські процедури за­лежно від розміру визначеного попередньо ризику. Тут, як правило, аудитори застосовують вибірковий метод. Отримання грошей від покупців та ix зберігання Має вестися окремо відведення обліку цих грошей через розподілу функцій окремих по­садових oci6 для запобігання привласнення виручки.

За ознакою «повноти» аудитор повинен встановити повноту i правильність відображення в обсягу вартості продукції, що реалізована, зобов'язань покупців, отриманих від них авансів, бухгалтерського розрахунку собівартості реалізованої продукції, сум витрат у зв'язку з реалізацією, тотожність оборотів i сальдо аналітичних рахунків та рахунків у Головній книзі, а також показників звітності. Фінансовий результат від реалізації повинен визначатися точно на ochobI вcix фактичних даних. Аудитор також перевіряє, чи співпадають суми, відображені в обліку, з сумами, вказаними в первинних докумен­тах (накладних на від пуск, актах виконаних робіт тощо).

За ознакою «існування» аудитор перевіряє величину дебіторської заборгованості покупців та замовників, яка повинна бути виображена в обліку реальною i підтверджуватися дани­ми проведеної інвентаризації та актами звірки розрахунків з постачальниками та замовниками.

За ознакою «представлення та розкриття» аудитор перевіряє, чи належним чином класифікована дебіторська заборгованість за и видами, термінами погашення i реалізацій, а виручка від реалізації відображена в бухгалтерському обліку, визначеному умовами господарських договорів на час передачі права власності на продукцію.

2. Аудит основних засобів.

Операції з основними засобами включають: придбання, оцінку та пере оцінку, нарахування та списання зносу, витрати на ремонт та модернізацію, класфкацію витрат, вибуття. інформація про наявність основних засобів, ix використання приводиться у фінансовій звітності підприємства (на звітну дату — у Балансу за звітний період — у Звіті про власний капітал та Примітках до фінансової звітності), у пояснювальний записці тощо.

існування (наявність) основних засобів перевіряться з ме­тою впевнитися, що ці засоби на підприємстві є та використовуються за призначенням. Для цього складається реєстр (перелік) об’єктів основних засобів із зазначенням по кожному з них перевіреної, залишкової вартості та нарахованого зносу (амортизації). Дані реєстру звіряються з даними журналів обліку та Головної книги підприємства. Kpiм цього, аудитор перевіряє фактичну наявність (вибірково) об'ектоз, особливо вартісних та тих, які надішли у званому р оці. Потрібно також впевни­тися в тому, що на підприємстві здійснюється внутрішній кон­троль наявності (періодичні інвентаризації).

Операції з основними засобами протягом звітного переду перевіряються на предмет ix санкціонування та повноту від обра­ження в обліку Згідно з прийнятими в Україні положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (П(С)БО). Також прово­диться перевірка права власності на об’єкти, відображені у звітності (щоб не було фінітивного показу майна) шляхом перевірки правильності присвоєння інвентарних номерів. У фінансовій звітності основні засоби повинні від ображатися в оцінці Згідно з вимогами стандартів обліку, а саме П(С)БО 7 «Основні засоби».

Операції, пов'язані з надходженням основних засобів та ix вибуттям, можуть бути nepeвіренi шляхом тестування.

Основними шляхами шахрайства з основними засобами можуть бути: крадіжки, які встановлюються під час інвента­ризації та спостереження в системі внутрішнього контролю;

продажі за вартістю, яка не відповідає існуючим цінам; закупівля засобів за цінами, які відрізняються від ринкових; фінітивний продаж тощо.

Аудиторський ризик високий там, де взагалі від сутня систе­ма внутрішнього контролю (на малих підприємствах). Там, де аудитор вважає перевірку системи контролю доречною, прово­диться тестування.

3.Аудит нематеріальних активів

Процедури та роботи, пов’язані з аудитом нематеріальних активів (отримання попередньої інформації про систему внутрішнього контролю i бухгалтерського обліку клієнта, оцінка ризику внутрішнього контролю, складання програми аудиту, аналітичні процедури) виконуються в такому ж порядку, як інші час аудиту основних засобів (необоротних матеріальних активів) із урахуванням вимог П(С)БО 8 «Нематеріальні активи». Детальне тестування операцій та залишків за рахунками нематеріальних активів охоплює перевірку наявності нематеріальних активів шляхом порівняння аналітичного (по видового) переліку ix з даними Головної книги в poзpiзi показавши пepвісні та залишкової вартості та сум амортизації, перевірки ix наявності в місцях збереження; повноти відображення в обліку сальдо та операцій, санкціонування операцій з ними; права власності патентові, ліцензій, торгових знаків та інших нематеріальних активів, правильності надання інформації про них у фінансових звітах відповідно до вимог стандартів.

Особлива увага під час тестування операцій та залишків на рахунках нематеріальних активів звертається на гудвіл (оцінену вартість репутації, торгової марки).

4.Аудит запасів.

Основними аспектами фінансової звітності щодо виробничих запасів е: наявність або правдивість, повнота від ображен­ня, права та зобов'язання, оцінка, відображення у відповідному звітному періоді, представлення та розкриття.

Облік 3anaciB та розкриття інформації щодо цих оборотних активів підприємства у фінансовій звітності перевіряться, враховуючи вимоги П(С)БО 9 «Запаси».

Помилки щодо матеріальних 3anaciB можуть бути в цільності та оцінені вартості. Тому в числі аудиторських процедур важливе Місце займають методи фактичного контролю (обстеження, інвентаризація тощо). Аудитори мають право бути учасниками процесу інвентарізаії, спостерігаючи за його проведенням або за даними минулих інвентаризаційних документів та інших доказів, мати судження про якість проведених інвентаризацій: повноту охоплення запасів інвентаризаціями, дотримання про­цедур, оформлення та від ображення наслідків тощо. Kpiм того, вивчається політика підприємства щодо прийнятого методу списання запасів, який визначено в наказі підприємства про облікову політику, планування інвентаризацій, застосування вибіркових контрольних перевірок, наслідків інвентарізаії тощо. Шляхом отримання підтверджень від 3-х oci6 перевіряється наявність товарів у дорозі, належність ix підприємству клієнту.

Вивчаючи первинні документи та записи в реєстрах обліку, аудитор Має впевнитися у своєчасності від ображення операцій i3 запасами (чи немає відхилень від званого періоду). Треба враховувати можливі помилки та неточність у кількості запасів за рахунок запису одних i тих самих видів товару, сирови­ни у звітність двічі, помилок у під рахунках, включення до звітності виробів, що не стосуються певного звітного періоду (не належать його, а тільки перебувають на відповідальному зберіганні тощо).

Якщо після виконання процедур аудитор не зміг дійти вис­новку щодо якоїсь ознаки, то він мусить скласти окремий робочий документ (службову записку) з описом причин цього. Помилка в обліку запасів може суттєво спотворити фінансову звітність. Тому ризик цієї ділянки аудиторського процесу є досить значним.

5. Аудит грошових активів.

Встановлення фактичної наявності грошей у касі прово­диться шляхом інвентарізаії. під час перевірки касових операцій необхідно обов'язково перевірити укладання договору про повну матеріальну відповідальність осіб, які здійснюють приймання та видачу готівки з каси.

Повнота i своєчасність оприбуткування грошей у касу перевіряється зіставленням даних касових документів i документів, які фіксують початок руху коштів до каси (виписок банку, прибуткових касових ордерів, чеків тощо).

Правильність списання грошей у видатки вивчається на під ставі багатьох документів (платіжних та розрахунково-платіжних відомостей, виписок банку, авансових звітів із додатками, видаткових касових ордерів, касової книги та звіту касира). У ринковій економіці широко використовується банківське підтвердження як надійний доказ надходження гро­шей з каси підприємства чи видачі готівкою.

Перевірка коштів у банках розпочинається зі складання переліку рахунків, Має клієнт у різних банках. Потам під би-раються банківські виписки у хронологічній послідовності за кожним рахунком окремо, що дає змогу простежити повноту пред'явлених виписок. Якщо якась i3 них від сутня, то треба звернутися до банку за під твердженням. Зіставляючи перехрешенi залишки по рахунках у ix хронологічній послідовності, перевіряється також Правильність кінцевих залишків.

Суми оборотів по рахунках повинні від по від ати доданим до виписки банку документам. Бухгалтерське від ображення операцій по банківських рахунках аудитор перевіряє на ochobI тих же переписок та додавши до них, розглядаючи кожну операцію по cyтi i вивчаючи, чи немає неналежного використання грошей, особливо під час погашення кредиторської заборгованості або надходження платежів від дебіторів. Для під твер­дження cyTi цих операцій аудитор дає запити до третix сторін (покуців, кредиторів та ш.).

під час розрахунків в іноземній валюта аудитор повинен перевірити наявність та умови договорів із зарубіжними партне­рами клієнта, Правильність перерахунків валюти в національну, правильність визначення курсових різниць відповідно до П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», своечасність i пов­ноту від ображення сум в обліку та звітності.

Kpiм аудиту грошових активів, аудитори перевіряють наявність i pyx інших активів (цінних пaпepiв, дорогоцінних металів тощо), які можуть бути розмінені в банках.

6.3.6. Аудит рахунків дебіторів Значний picт невиправданої дебіторської заборгованості погipшyе фінансовий стан підприємства. під вигляд ом дебіторської заборгованості можуть також обліковуватися втрати про­дукції, коштів, зловживання посадових ociб тощо. Головним завданням аудиту дебіторської заборгованості є перевірка наявності та правильності оформлення первинних документів, які є основою для облікових запасів. Це завдання виконується такими процедурами:

• суцільним або вибірковим переглядом наявних документів;

• оцінкою синтетичного та аналогічного обліку, правильності використання відповідних рахунків;

• контролем правильності перенесення вхідного сальдо на рахунок та визначення його на кінець званого періоду;

• перевіркою належної класифікації дебіторської заборгованості та наявності відповідних роз'яснень у примітках до фінансової звітності;

• контролем правильності оцінки дебіторської заборгованості, правильності та своєчасності погашення заборгованості шляхом ix оплати, взаємозаліку по бартеру, видачею векселів тощо;

• перевіркою наявності актав звірок розрахунків з контр­агентами;

• оцінкою стану внутрішнього контролю та аудиту дебіторської заборгованості (постійність, повнота, своечасність контролю, його наслідки);

• зіставленням показників бухгалтерської та не бухгалтерської звітності (звіт керівництва, фінансовий огляд) відносно дебіторської заборгованості

Перевіряючи стан внутрішнього контролю, треба звернути увагу на контроль повноти від ображення Bcix відвантажених тосарів у рахунках, a вcix рахунків у системі обліку на достовірність застосованих цих, надбавок та знижок, на факти повернення товарів, наявність претензій підкупів до якості, кількості та вартості окремих товарів.

Для перевірки реального снування залишків дебіторської заборгованості окремим дебіторам аудитори надсилають листи-запити від критого або закритого типу.

7. Аудит зобов^’язань.

У сучасних умовах підприємства для забезпечення розвитку виробництва часто беруть довгострокові кредити. У фінансовій звітності деяких підприємств показники довгострокових зо­бов'язань можуть становити до 50% загальної суми зобов'язань.

На аудит довгострокових зобов'язань впливають певні ознаки:

• наявність кредитних угод на значні суми, тому недогляд за однією з цих операцій може суттєво вплинути на думку аудитора;

• великий ризик необлікованих зобов'язань;

• адекватність внутрішнього контролю, оскільки довгострокові зобов'язання часто контролюють керівники найвищого рівня поза системою звичайного внутрішнього контролю.

Завдання аудиту довгострокових зобов'язань містяться в оцінці дійсності зобов'язання клієнта, ix оплати відповідно до вимог угод, достовірності операцій, від ображення зобов'язань на від по від них рахунках, правильності ix оцінки та включення й від ображення у звітності за відповідний звітний період.

Аудитори для перевірки довгострокових зобов'язань застосовують аналітичні процедури (перерахунки витрат на відсотки, порівняння нарахованих сум з попередніми періодами, аналіз відношень витрат у від сотках до середньої суми зо­бов'язань).

Аудит поточних зобов'язань є важливим тому, що поточні зобов'язання значно впливають на mini показни­ки фінансового стану підприємства, i водночас операції з ними можуть мати багато помилок, порушень i шахрайства.

Поширеними видами шахрайства в галузі короткострокових зобов'язань є спроби клієнта занизити зобов'язання i, та­ким чином, штучно поліпшити фінансовий стан у фінансовій звітності для введення в оману інвесторів, акціонерів та інших.

Джерелами доказів про короткострокові зобов'язання можуть бути документа (наприклад акти виконаних робіт, рахунки бухгалтерського обліку, звітні форми) та наявність певних витрат, особливо грошових активів, у кінці звітного періоду. Методика аудиту цих зобов'язань подібна до методики аудиту довгострокових зобов'язань, а саме: шляхом застосування аналітичних процедур, звірки відповідності залишків на рахун­ках інших короткострокових зобов'язань відстежують документи та записи по рахунках, вивчають виплати та шукають не за фінансований в обліку зобов'язання. Додатково перевіряються зобов'язання за визнаними претензіями та штрафами i ведення претензійної роботи.

8.Аудит власного канналу.

під час здійснення аудиту обліку каналу увага приділяється відповідності його формування установчим документам та затвердженому статуту підприємства.

Здіснення обліку власного каналу перевіряється в poзpiзi правильного формування даних щодо статутного фонду, пайового каналу, додатково вкладеного каналу та іншого додаткового канналу, резервного канналу, а також нерозподіленого прибутку (збитку), неоплаченого та вилученого канналу.

Додатково необхідно звернути увагу на завдання аудиту ка­тталу акціонерного товариства, який полягав у встановленні належної класифікації акціонерного катталу, санкціонування руху резервів, відповідності обліку статутного катталу i резервів підприємства в синтетичному й аналогічному poзpiзi.

Стан внутрішнього контролю катталу вивчаться за таки­ми напрямами:

• розподіл обов'язків;

• належна реєстрація акцій (звітність реєстраторів);

• контроль випуску акцій, нарахування дивідендів;

• контроль обліку операцій рахунку капіталу. Джерелами доказів є реєстри частки та облігації в акціонерному катталі, журнал и ведення протоколів загальних збоpiв та зборів директорів, реєстри нарахувань, реєстри акціонеpiв, бухгалтерські документи i реєстри.

9.Аудит розрахунків з бюджетом.

Розрахунки підприємств iз бюджетом з приводу сплати податків та зборів зазвичай контролюються певними державними службами та фондами. Аудитор, перевіряючи розрахунки, допомагає підприємству уникнути переплат, фінансових вит­рат у вигляді санкцій, судових суперечок тощо. Розповсюджені також аудиторські консультації послуги з приводу правильності нарахувань, обліку, оплати та звітування окремих податків, зборів та платежів.

Спочатку аудитор Має з'ясувати, які саме податки та збори повинен сплачувати клієнт відповідно до характеру статутної діяльності, наявності ліцензії, пільг з оподаткування тощо. Одночасно треба зібрати інформацію податкових органів щодо стану розрахунків клієнта. Шляхом тестування перевіряється стан внутрішнього контролю цих розрахунків. Правильність визначення бази оподаткування перевіряється прийомом нормативно-правової перевірки, звірки первинних документів i регістрів обліку. Під час перевірки увага звертається на правильність застосування ставок податків, зборів i платежів, складання розрахунків, сум податків (аудитор сам складає альтернативні розрахунки, а потім зіставляє з даними підприємства), правильність ведення записів у системі аналітичного обліку i його відповідність синтетичним даним i показникам звітності

За допомогою платіжних документів та інформації податкових органів перевіряється повнота i своєчасність оплати податків, правильність показаних в обліку та звітності сум заборгованості по розрахунках з бюджетом. Зокрема, під час перевірки ПДВ важливо впевнитися, що за звітний період суми податко­вих зобов'язань визначень з сум обсягів операцій з продажу товарів (робіт, послуг), які оподатковуються. При відображенні розрахунків з бюджетом по податку на прибуток у фінансовій звітності підприємства необхідно враховувати вимоги П(С)ВО 17 «Податок на прибуток».

10. Аудит операцій по заробітній платі.

Цей етап перевірок складається з перегляду нарахувань i виплат заробітної плати працівникам підприємства, а також перевірки операцій по утриманню iз заробітної плати податку з доходів фізичних ociб за виконавчими листами, відшкодування матеріальних збитків та інших перерахувань, у тому числі у пенсійний фонд та фонди соціального страхування. При цьому розглядається увесь комплекс операцій від приймання працівників на роботу, затвердження тарифів оплати їхньої праці до обліку заробітної пращ. Зазвичай аудит операцій по оплаті пращ виконується разом з аудитом грошових активів, витрат та доходів підприємства.

Зобов'язання та операції по оплаті праці повинні відображатися у фінансовій звітності достовірно, за фактично виконані працівниками роботи, на ochobI обліку Bcix існуючих операцій, фактично відпрацьованого часу, відповідних ставок i норм, а також виплат, передбачених колективним договором між працівниками та адміністрацією підприємства. Аудитори застосовують для перевірки такі процедури, як вивчення документа, бухгалтерських роз рахунків та записів, перевірку фактичної наявності працюючих, присутність працівника під час видачі грошей, інвентаризацію каси тощо.

11. Аудит фінансових результатів роботи підприємства.

фінансовий результат (прибуток або збиток) є кінцевим підсумком господарської діяльності підприємства, правильне від ображення якого у фінансовій звітності є одним з головних критеріїв суттєвості помилок у звітності Перевіряти фінансовий результат треба в послідовності його формування та в розрізі складових (доходів від продажу товарів, основних засобів, інших активів, витрат на виробництво та збут продукції, адміністративних та інших витрат i доходів), отже, ця сфера господарського обліку i звітності перевіряється після перевірки операцій з основними засобами, запасами, грошових активів тощо. під час перевірки правильне виз­начення фінансових результатів необхідно дотримуватися вимог П(С)БО і5 «Доходи» та П(С)БО 16 «Витрати». Результати діяльності підприємства за звітний період відображаються у формі 2 фінансової звітності «Звіт про фінансові ре­зультата», складання якого повинно від по від ати вимогам П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результата».

Одним з найбільш важливих, з точки зору акціонерів та інвесторів, є процес під твердження достовірності фінансових ре­зультат діяльності за звітний piк i правильний його розподіл, що підлягають сплаті

Контрольні запитання.

1. У чому полягає сутність i зміст планування аудиторської
роботи?

2. Що таке вибірка в аудиті? ЇЇ сутність та призначення.
3.З яких етапів складається аудиторська вибірка? Стисло

охарактеризуйте їх.

4.Що таке аудит господарської звітності підприємства?

5.Як проводиться перевірка фінансової звітності підпри­ємства?

6.Що таке аудит необоротних активів?

7. У чому полягає аудит запасів, грошових коштів та рахунків дебіторів?

8. Як проводиться аудит власного капіталу?

9. Що таке аудит зобов'язань підприємства?

10.Чи існують особливості аудиту розрахунків з бюджетом?

11.Як проводиться аудит фінансових результатів роботи під­приємства?