Покарання. Контрольні запитання :

─ смертна кара

─ ув’язнення

─ штраф

─ конфіскація майна

Контрольні запитання:

· історичний огляд.

· Правовий статус Директорії

· Правовий статус Державна народна рада

· Правовий статус Рада Народних Міністрів

· Органи Місцевого управління

· Правова система

· Ланки судової системи

Тема: Соціалістична державність та право в Україні (1921-1929 рр.)

План

1. Загальноісторичний огляд.

2. Державний лад.

3. Судова система. Правоохоронні органи.

4. Правова система.

Література

· Рогожин А.І.Історія держави та права України, в двох томах, 2000.

· Музиченко П.П.Історія держави та права України: Навч.посіб. – 5-те вид. – К.: Т-во «Знання», 2006.

Гончаренко Історія держави та права України: Курс лекцій, 19

І. Голод, розрух, нестабільна ситуація в суспільстві, політика воєнного комунізму – це негативні наслідки правління більшовиків. В цей період відбувся застій у виробництві, продовольча, вугільна та транспортна кризи, нестача хліба, запровадження продрозкладки, заборона вільної торгівлі для селян – ці причини викликали голод в Україні, офіційна версія голоду – це посуха 1921 р.

6 серпня 1921 р. Ленін згуртував війська для активного збирання продподатку в Україні. Голод припинився весною 1923 р.

В 1923 р. на з’їзді компартії було прийнято рішення про розвиток національного питання в Україні. Але більшовики не цікавило українське питання, вони намагались укорінитися і знайти підтримку серед населення. Проводиться масова українізація населення. Радянська влада надавала можливість селянам і робітникам вступати до вищих навчальних закладів (без вступних іспитів і без свідоцтва про закінчення школи).

На початку 1921 р. склалась негативна ситуація. Повстання матросів та робітників Кронштадта, а також селянські повстання призвели до відмови уряду від продрозкладки і заміни її продподатком (27 березня 1921 р.).

Запровадження Непу, крім продподатку передбачало ведення правильного грошового обміну, введення відповідних режимів державної та приватної торгівлі і створення мережі певних підприємств, установ, організацій. Великі підприємства залишились в державній власності, а середні і малі можна було брати в оренду. В сільському господарстві було завершено перерозподіл землі, більша частина бідняків була звільнена від сплати податків, а цей тягар було покладено на заможних.

Держава не була зацікавлена в одноосібному господарюванні і змушувала селян об’єднуватись в колгоспи. Державі було краще працювати з колективом, ніж з одноосібним власником.

ІІ 28 грудня 1920 р. було підписано договір між Україною та Росією про воєнний та господарський союз. А в 1921 р. утворилась унітарна держава – Росія, під владою якої перебували Україна, Білорусія і Кавказька федерація. Основне завдання більшовиків – автономізація цих країн, а також лідери цих країн прагнули більшої самостійності. Для проведення процесу автономізації цих держав було призначено Й. Сталіна, якого згодом було обрано генеральним секретарем. Сталін передбачав приєднання до Росії цих республік на правах автономії. Кожна з політичних партій даних держав прагнули відстояти свої національні інтереси. В 20-х рр. було створено комісію, яка мала створити проект нової конституції, проект союзного договору, а також процес створення союзних державних органів влади. 10 грудня 1922 р. в Харкові відбувся Всеукраїнський з’їзд рад, який прийняв проект нової конституції СРСР, а також започатковано процес створення єдиної правової системи. ЗО грудня 1922 року в Москві у приміщенні Большого театру відкрився І Всесоюзний з'їзд Рад. Він ухвалив рішення про утворення Союзу РСР, затвердив Декларацію про утворення СРСР і Союзний договір. Згідно з цими документами чотири радянські республіки — РСФРР, УСРР, ЗСФРР і БСРР — утворили єдину союзну державу. Було обрано ЦВК союзу, до якого увійшли 3271 делегат (порівно з кожної держави). Щодо процесу підготовки проекту Конституції розгорнулася жорстка політична боротьба. Сталін та його прибічники намагалися максимально обмежити суверенітет рес­публік.

31 січня 1924 року Конституцію СРСР остаточно затвердив II з'їзд Рад СРСР.

В 1924 році волею більшовицької партії в її складі України з'явилася автономна одиниця.

Вищі органи влади

До вищих органів влади і управління належа­ли Всеукраїнський з'їзд Рад, ВУЦВК, Президія ВУЦВК і РНК.

Всеукраїнський з'їзд Рад розглядав найважливіші питання розвитку промисловості, сільського господарства, транспорту, торгівлі, фінансів, культурного будівництва тощо. Його рішення мали вищу юридичну силу. Збирався один раз на два роки.

Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК) був вищим органом влади в період між Всеукраїнськими з'їздами Рад. Збирався 3 рази на рік. В період між сесіями вищим законодавчим, виконавчим і розпорядчим органом влади УСРР була Президія ВУЦВК. І для полегшення роботи було створено Малу президію ВУЦВК.

Раду Народних Комісарів створена після прийняття конституції 1924 р. Склад: голова, заступники, уповноважені народні комітети і народні комісаріати.

Після прийняття конституції 1924 р. народні комісаріати були поділені на: загальносоюзні, об’єднані та самостійні. Існувало всього 5 об’єднаних наркоматів: торгівля, фінанси, праця, робітничо-селянська інспекція, вища рада народного господарства. Загальносоюзні: пошта, телеграф, іноземних справ, воєнно-морські і зовнішня торгівля. Самостійні: наука, мистецтво, освіта.

Була проведена адміністративно-правова реформа: повіти-округи. Волості-райони. В 1925 р. було прийнято рішення щодо ліквідації губерній і перехід на таку адміністративно-територіальну систему: округи(41), райони (6800, 10314 сільських рад.

Велике значення в місцевому управлінні відігравали комітети незаможних селян.

ІІІ Зміна нової влади призвела до зміни в судовій системі. В 1922 р. приймається постанова «Про судоустрій УСРР (стала прототипом судової системи СРСР).

Нижча інстанція – народний суд.

Вища – губернський.

Найвища – Верховний суд.

Народний суд – основна ланка судової системи (1 народний суддя і 2 засідателі).

Після відміни губерній з’являються округи, тобто окружний суд. Діяли спеціальні суди (26-29 рр.): дисциплінарні. Крім того діяли воєнно-транспортні трибунали. Діяли трудові сесії народних судів 9розглядали злочини про порушення законодавства про працю). Арбітражні суди (спори між державними організаціями за майно).

Правоохоронні органи

Існувала міліція, прокуратура і адвокатура. Існували громадські (товариські) суди – діяли 1 рік і розглядали спори щодо праці, трудових обов’язків, відповідальності, дезертирства. Це були збори робітників і службовців.

IV Було запроваджено повну кодифікацію всіх галузей права.

Конституційне право. Утворення СРСР виклика­ло необхідність створення нової конституції. Тому 15 травня 1929 р. на Всеукраїнському з'їзді Рад було затверджено нову Конституцію УСРР. Вона складалася з 82 статей і 5 розділів: 1. Загальні положення; 2. Про устрій Радянської влади (цей розділ складався з двох частин: одна була присвячена централь­ним органам влади, друга — місцевим); 3. Про виборчі права; 4. Про бюджет Української СРР; 5. Про герб, пра­пор і столицю Української СРР.

Цивільне право. Спадкове право залишилось без змін. Виключалось з цивільного обігу право власності на нерухоме майно. Відновлювалось авторське, винахідницьке право. Існують такі форми власності: державна, кооперативна, приватна.

Сімейне право. 31 травня 1926 року ВУЦВК затвер­джує "Кодекс законів про родину, опіку, подружжя та про акти громадянського стану" Він складався з п'яти розділів. Кодекс визнавав тільки державну реєстрацію шлюбу (ст. 105). Як реєстрацію шлюбу, так і розлучення проводили органи ЗАГСу.

Кодекс регулював майнові і аліментні відносини подружжя, правовідносини між батьками і дітьми, питання опіки і піклування..

Трудове право. Після закінчення громадянської війни головною формою залучення громадян до праці залиши­лась обов'язкова трудова повинність.

Земельне право. Скасовувалась приватна власність на землю, надра, воду, ліси на території УРСР. Діє новий земельний кодекс, за яким існує землекористування: общинне, дільничне, колективне.

Кримінальне право. Основою радянської кримінальної політики була, перш за все, боротьба з контрреволюційними злочинами і бандитизмом.

Контрольні запитання:

· Історичний огляд.

· Правове положення Всеукраїнський з'їзд Рад

· Правове положення Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК) Президія ВУЦВК

· Правоохоронні органи.

· Цивільне право.

· Сімейне право.

· Трудове та земельне право.

· Ланки судової системи

ТЕМА: Держава та право в період панування тоталітарного режиму режиму

(1929 - 1938 р.р.)

План

1. Загальноісторичний огляд.

2. Державний лад.

3. Правоохоронні органи та репресивні (позасудові).

4. Правова система.

І 30-і рр.. ХХ ст. – це ера панування комуністичного режиму, масових репресій та ера розстріляного відродження. В кінці 1929 р. керівництво української більшовицької партії прийняло рішення про відмову від непу, який було замінено системою розподілу суспільного продукту. Було прийнято рішення про реорганізацію управління промисловістю. Індустріалізація хоча і мала позитивні аспекти, але призвела до падіння життєвого рівня населення. Колективізація мала також і позитивні і негативні наслідки позитивним було те, що селяни об’єднувались у колгоспи, а негативне – масові репресії. Згодом Сталін дозволив вихід з колгоспів селян, але вони обкладалися податками та поверталися в колгоспи. Ці селяни були прив’язані до землі і відбували трудову повинність. А для міщан вперше в 1932 р. було введено паспорти.

В 1930 р. пройшла хвиля розкуркулення. Розкуркулюванні селяни поділялися на три категорії. До першої відносилися учасники і організатори антирадянських виступів та терористичних актів, які мали бути ізольовані в тюрмах або концтаборах. До другої категорії потрапляли ті, хто не хотів вступати до колгоспів, здійснював, як було сказано в постанові, "менш активний опір". їх разом із сім'ями виси­лали у віддалені північні райони СРСР. У третій категорії опинилися всі інші заможні селяни, навіть ті, хто не чинив ніякого опору. їх разом з сім'ями поселяли за межами колективних господарств. У 1932 році, коли було розпочато останній етап колективізації, план хлібоздачі для України було додатково збільшено на 44 відсотки. У селян відібрали навіть посівне зерно, що привело до повального голоду.

На початку 1937 р. починається нова хвиля масових репресій. Репресовано не тільки робітничий клас, а й їхнє керівництво, інтелігенцію. Репресованих піддавали тортурам.

В цей період Сталін для підтримання порядку і більш масових репресій відправляє на територію України 3 своїх представників — В. Молотова, М. Єжова і М. Хрущова.

ІІ Найвищим органом влади був Всеукраїнський з'їзд Рад робітничих, селянських і чер-воноармійських депутатів. Юридично Всеукраїнський з'їзд Рад був вищим органом влади, здійснював верховне керівництво і найвищий контроль в республіці, приймав законодавчі акти, які були правовою базою для інших нормативних актів, користувався виключним правом вносити зміни і доповнення до Конституції УСРР. В період між з'їздами верховним органом влади, якому належали законодавчі, розпорядчі і виконавчі функції, був Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК). Цей орган обирався Всеукраїнським з'їздом Рад у складі біля 400 чоловік. Свою роботу ВУЦВК здійснював шляхом проведення сесій. Час між їх скликанням коливався від 1,5 місяця до року.

У період між сесіями вищим органом влади республіки була Президія ВУЦВК. За Конституцією 1929 року вона мала право видавати декрети, постанови і розпорядження.

Вищим органом управ­ління, урядом УСРР була Рада Народних Комісарів (РНК): забезпечувала виконання розпоряджень законодавчої гілки влади; організовувала роботу місцевих органів влади.

Після прийняття конституції 1937 р. постає питання про створення законодавчого органу на території України. Так була створена ВР УРСР. В період між сесіями Верховної Ради УРСР деякі її по­вноваження виконувала Президія Верховної Ради, яка також була законодавчим органом.

Рада Народних Комісарів утворювалась Верховною Радою і являла собою вищий виконавчий і розпорядчий орган республіки. Згідно Конституції УРСР 1937 року наркомати поділялися на союзні, союзно-республіканські і республіканські.

Місцеві органи влади і управління. Продовжували діяти комнезами, але вони не могли замінити діяльність сільських рад, тому в 1933 р. їх ліквідовують, а сільським радам надають нові законні повноваження. Вони організовували соціальну, культурну та господарську політику на селі, мали свій бюджет.

В 1930 р. на території УРСР було проведено адміністративно-територіальну реформу. Ліквідовують округи, і відбувається перехід із трьохступеневої на двохступеневу систему, створюються райони, області, центри. Існувало 18 міст, 484 райони і 1 Молдавська автономна республіка.

Конституція УРСР 1937 року зафіксувала пере утворення Рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів у Ради депутатів трудящих.

При місцевих радах були створені органи управління. Це були відділи та управління, які підпорядковувались радам та виконавчим комітетам.

ІІІ В жовтні 1930 року були ліквідовані окружні суди і створенні міжрайонні суди.

Судова система набуває такого вигляду:

1-а інстанція – народний суд (1 суддя і 2 народних засідателі), обирався спочатку на 1 рік, а потім на 3 роки.

2-а ланка – обласний суд. Обирався на 5 років. Були судами першої інстанції з розгляду кримінальних і цивільних справ і судами другої інстанції для перегляду в касаційному порядку і в порядку нагляду судових вироків, ухвал і постанов у кримінальних і цивільних справах на­родних судів.

3-я ланка – Верховний суд УРСР. Касаційна інстанція для нижче стоячих. Обирався на 5 років.

В 1938 р. було затверджено Положення про адвокатуру СРСР.

Органи прокуратури. В 1930 році були утворені міжрайонні, міські та дільничні прокуратури. В 1932 року були ліквідовані міжрайонні прокуратури. Були створені дільничні, міські, обласні прокуратури і прокуратура республіки. Генеральний прокурор республіки очолював всю систему прокуратури в республіці, і був народним комісаром юстиції в Україні.

Позасудові (репресивні) органи.

Наркомат внутрішніх справ УСРР здійснював керівництво управлінням комунальної служби, міліцією, місцями позбавлення волі, кримінальним розшуком тощо. 15 грудня 1930 року наркомат було ліквідовано. Його функції були передані різним відомствам.

Міліцією та кримінальним розшуком керувало головне управління міліції та карного розшуку при РНК УРСР.

В 1934 р. створюється загальносоюзний НКВС.

На початку 1930 р. в усіх областях України створюються «трійки».

В 1934 р. створюється Особлива нарада, яка проводила також масові репресії. Покарання: заслання, виселення, ув’язнення до таборів до 5 років.

IV Конституційне право. 1 січня 1937 року був опублікований про­ект Конституції УРСР, а 25 січня 1937 року його було затверджено XIV з'їздом Рад УРСР. Конституція УРСР 1937 року складалася з 146 статей, об'єднаних у 13 розділів. Політичною основою визнавалися Ради депутатів трудящих. До Конституції УРСР 1937 року вперше увійшло положення про Комуністичну партію. Форми власності: державна та кооперативна.

Цивільне право. Проводилась кредитна реформа, запровадили розрахунки через банк. Щодо договорів, заборонялась одностороння відмова від виконання договору або його заміна. Встановлювався шестимісячний термін позовної давності, по спорам про стягнення штрафів, пені і неустойки, якщо ці спори підлягали розгляду в порядку цивільного судочинства. Скорочений річний термін позовної давності застосовувався в спорах, які ви­никали з договорів перевезень, 1,5 р. між державними, кооперативними організаціями та установами.

Сімейне право. Базувалось на турботі державних органів стосовно дітей, на покращенні режиму аліментних зобов’язань, заборонялись аборти. Рились записи в паспорті про розлучення, зобов’язували сплачувати штраф.

Трудове право. В 1938 р. вводяться трудові книжки. Заробітна плата виплачується по ставкам, розрахункам, тарифним сіткам. В 1938 р. вводиться звання героя соціалістичної праці.

Кримінальне право попереджувало і суворо карало розкрадання державної і кооперативної власності (розстріл, а за пом’якшуючих обставин – каторга до 10 р., конфіскація майна). Діяв закон про 5 колосків.

Контрольні запитання:

· Історичний огляд даного періоду

· Дайте визначення поняттю «розкуркулення», назвіть категорії куркулів.

· Охарактеризуйте державний лад даного періоду.

· Назвіть та проаналізуйте основні галузі права даного періоду.

Держава та право в повоєнні роки

(1945-І пол. 1960-х рр.)

План

1. Історичний огляд.

2. Державний лад.

3. Судові та Правоохоронні органи.

4. Правова система.

І Після закінчення другої світової війни тоталітарний режим не тільки залишився, а й зміцнів. Сталін поставив задачу відновити економіку країни за 10 років, незважаючи на те, що західні експерти прогнозували термін відновлення – 20-25 р.

За дві п’ятирічки було не тільки відновлено економіку країни, але й досягнуто передових результатів європейських країн (відбудовано Дніпрогес та побудовано "Запоріжсталь" і "Азовсталь").

Сталін та його прибічники закликав народ до самопожертви. І найбільш знедоленим був селянин.

Закінчення війни спровокувало голод (1946 р. – 300 тис. осіб померло; 1947 р. – 500 тис., 130 випадків людоїдства і 180 випадків трупоїдства).

В перші повоєнні роки продовжувалося врегулювання територіальних питань. Велика кількість чехів і словаків виїхали з України до Чехословаччини, поляки, а також євреї та українці переселилися до Польщі. І тому було прийнято рішення про примусове переселення близько пів мільйона укр. Населення з Польщі до України.

І тому Сталін разом з поляками в 1947 р. проводить сплановану акцію «Вісла», за якою переселено українців з їх споконвічних земель до західних і північних районів Польщі. Акція «Вісла» - це геноцид польської влади щодо українського населення.

В цей період ще одним антинародним кроком Сталіна була ліквідація греко-католицької церви, скасування Брестської унії (1596 р.).

Наступний крок Сталіна – розправа з ОУН і УПА.

Для зміцнення сталінської політики на території країни з Москви відряджають Кагановича, який почав кампанію проти українських діячів культури, науки та мистецтва, проводиться русифікація українських шкіл.

5 березня 1953 р. смерть Сталіна припинила знущання над українським народом. А у вересні 1953 р. було обрано Хрущова 1-им секретарем ЦККПРС.

З його приходом відбувається послаблення тоталітарного режиму, відновлюються демократичні засади, ліквідовуються позасудові органи, реабілітація жертв сталінського режиму, зменшилася ставка податку для селян, скорочується робочий день, вводиться поняття «святковий день», підвищуються пенсії, заробітні плати, населення починає вивчати свою історію і українську мову.

Все це призводить до зростання авторитету Хрущова серед населення, і бачачи це Хрущов нехтує думкою пануючої верстви. І тому він був усунений з посади, до влади прийшла консервативна партія на чолі з Л. Брежнєвим.

ІІ Вищим органом влади в республіці залишилась ВР УРСР. Встановлюється віковий ценз для кандидатів – 21 р. 1946 р. проводяться перші вибори до ВР. Приймається державна символіка – гімн, прапор, герб.

Виконавчим та розпорядчим органом була Рада народних комісарів, яку перейменували в Раду міністрів УРСР.

Місцеві органи. В 1947 р. відбулися перші вибори до місцевих рад депутатів трудящих. В 1957 р. приймається положення про обласні, міські, районні, районні у містах, сільські та селищні ради. Сесії сільських, селищних, міських та районних рад скликаються не менше 6 разів на рік, а обласних – не менше 4 разів на рік.

ІІІ. Поновлює свою діяльність судова система. Перша інстанція – народні суди (спочатку призначались терміном на 3 роки разом з народними засідателями, вік – 23 роки).

2-а інстанція – обласні суди (апеляційна інстанція).

3-я інстанція – Верховний суд УРСР (касаційна інстанція): Пленум Верховного суду, судова колегія з цивільних справ, судова колегія з кримінальних справ, воєнна колегія.

В 1958 р. приймається закон «Про судоустрій», за яким народні судді обираються на 5 р., а народні засідателі – на 2 р.; ліквідовуються воєнні трибунали та транспортні суди. Відновлює свою діяльність прокуратура – підтримання державного обвинувачення в суді і нагляд за законністю.

В 60-х рр.. з’являються народні дружинники та товариські суди.

IV Цивільне право. Ліквідовується карткова система, комерційна торгівля, натомість встановлюються єдині державні ціни на всі товари, вводиться нова форма власності – власність громадських організацій.

Житлове право. Дозволяється купувати та будувати житлові будинки (не більше 5 кімнат, загальна площа – не більше 60 м², а земля біля такого будинку надавалася у безстрокове та безкоштовне користування).

Сімейне право. Дозволяються шлюби з іноземцями; батьки зобов’язані утримувати дітей до повноліття.

Трудове право. Заключаються трудові договори терміном не менше 2 р., а також колективні договори. При звільненні – обов’язок повідомити про це за 2 тижні. Невикористанні під час війни відпустки виплачувались. Заборонялось приймати на роботу осіб до 16 років. В 1956 р. 8 Березня – офіційний вихідний день. В передвихідні та в передсвяткові дні скорочується робочий день на 2 години. Приймається закон про державні пенсії: по старості, по досягненню віку, інвалідності, в разі втрати годувальника та військовослужбовцям (чол.. – 60 р., стаж роботи – 25 р., жінки – 55 р., стаж – 20 р.)

Кримінальне право. Прийнято закон про амністію.

Контрольні запитання:

· Історичні події данного періоду.

· Державний лад. Назвіть вищі органи державної влади.

· Судова система.

· Правова система. Житлове право. Сімейне право. Трудове право... Кримінальне право.