ІІ. Кислотні опади

Причиною утворення кислотних опадів є надходження в атмосферне повітря оксидів сірки й азоту, які сполучаються з атмосферною вологою й утворюють дрібні крапельки сірчаної та азотної кислот, що переносяться вітрами у вигляді кислотного туману й випадають на землю кислотними дощами або кислотним снігом.

Ці опади вкрай шкідливо впливають на довкілля:

1) знижується врожайність більшості сільськогосподарських куль­тур через ушкодження листя кислотами;

2) з ґрунту вимиваються кальцій, калій і магній, що призводить до деградації рослинності й, як наслідок, — збіднення тварин­ного світу;

3) гинуть ліси (найчутливіші до кислотних дощів кедр, бук і тис);

4) отруюється вода озер і ставків, у них гине риба, зникають комахи;

5) щезають водоплавні птахи й тварини, що живляться комахами;

6) загибель лісів спричинює в гірських районах зсуви та селі;

7) прискорюється руйнування пам'яток архітектури, споруд, особливо тих, що побудовані з вапняку, оздоблені мармуром;

8) збільшується захворюваність людей (найчастіше хворобами очей, органів дихання тощо).

Іноді випадає також кислотний сніг, який шкідливіший, ніж кислотний дощ, що пояснюється більшим вмістом у ньому кислот. Райони випадан­ня такого снігу дістають одразу 4—5-місячну дозу забруднення, а внаслідок його танення навесні відбувається концентрація шкідливих речовин, тому тала вода інколи містить удесятеро більше кислот, ніж сам сніг.