Методика якісного аналізу небезпек

Основ­ні критерії, за якими здійснюється якісна оцінка потенційних на­слідків для кожного небезпечного стану досліджуваного об'єкту, наступні:

· клас 1 — безпечний: не спричиняє незворотних наслідків, ушкодження обладнання та нещасних випадків з людьми (стан пов'язаний з помилками персоналу, недоробками конструкції або невідповідності проекту, а також позаштатною роботою дослі­джуваної системи);

· клас 2 — граничний: призводить до порушень в роботі, може бути компенсованим чи взятим під контроль без ушко­дження обладнання або нещасних випадків з персоналом (стан, пов'язаний з помилками персоналу, недостатками конструкції та позаштатною роботою досліджуваної системи);

· клас 3 -— критичний: призводить до великих порушень у роботі, ушкодження обладнання та створення небезпечної ситуа­ції, яка потребує негайних заходів для рятування персоналу та обладнання (стан пов'язаний з помилками персоналу та позашта­тною роботою обладнання);

· клас 4 — катастрофічний: призводить до втрати обладнан­ня та (чи) загибелі або масового травмування персоналу.

Характеристика ризику є продовженням його оцінки, базую­чись на який приймається рішення про найкращий із можливих засобів зменшення ризику.

Методика якісного аналізу ризиків пропонує реалізовувати його за відповідними етапами, а саме, через попередній аналіз небезпек (ПАН), виявлення послідовнос­ті небезпечних ситуацій, аналіз наслідків. ПАН представляє со­бою першу спробу виявити елементи устаткування, технічної си­стеми и окремі події, що можуть привести до виникнення небезпек.

Попередній аналіз небезпек — це аналіз загальних груп небезпек, присутніх в системі, їх розвитку та рекомендацій що­до контролю. Метою ПАН є виявлення у загальних рисах потен­ційних небезпек у будь-якої системі. Етапи реалізації ПАН на­ступні:

· вивчаються технічні характеристики об'єкта, системи чи процесу, а також джерела енергії, що використовуються, робоче середовище, застосовувані матеріали; встановлюються їхні не­безпечні та шкідливі властивості;

· визначаються закони, стандарти, правила, дія яких розпо­всюджується на даний об'єкт, систему чи процес;

· перевіряється технічна документація на її відповідність за­конам, правилам, принципам і нормам безпеки, встановленим для цього об'єкта;

· складається перелік небезпек, в якому зазначають іденти­фіковані джерела небезпек (системи, підсистеми, компоненти), чинники, що спричиняють шкоду, потенційно небезпечні ситуа­ції, виявлені недоліки.

При проведенні ПАН особливу увагу приділяють наявності вибухо-, пожеженебезпечних та токсичних речовин, виявленню ком­понентів об'єкта, в яких можлива їх присутність, потенційно не­безпечних ситуацій від неконтрольованих реакцій чи при перевищенні тиску. Після виявлення крупних систем об'єкта, які є джерелами небезпеки, їх можна розглядати окремо і досліджувати більш детально за допомогою інших методів аналізу.