Психіка, її функції та структура

Психіка - це властивість мозку - відображати зовнішній світ / - суб'єктивно відображати об'єктивну дійсність в поведінці та діяльності / - активізувати поведінку істоти / - відчувати, мислити, усвідомлювати / - копіювати ознаки об'єкту

Ф-ії: відображення оточуючого світу, регуляція поведінки та доцільна діяльність, самоусвідомлення індивідом свого місця в світі. Ці ф-ії реаліз завдяки механізмам відображення, психомоторики, самоусвідомлення.

Етимологічно слово "психіка" (грец. душа) має подвійне значення. Одне значення несе смислове навантаження суті якої-небудь речі. Психіка - це сутність, де внеположность і різноманіття природи збирається до свого єдності, це віртуальний стиск природи, це відображення об'єктивного світу в його зв'язках і відносинах

Психічне відображення не є дзеркальним, механічно пасивним копіюванням світу (як дзеркало або фотоапарат), воно пов'язане з пошуком, вибором, у психічному відбитті надходить інформація піддається специфічній обробці, тобто психічне відображення-це активне відбиття світу у зв'язку з якоюсь необхідністю, з потребами, це суб'єктивне виборче відображення об'єктивного світу, тому що завжди належить суб'єкту, поза суб'єктом не існує, залежить від суб'єктивних особливостей. Психіка - це "суб'єктивний образ об'єктивного світу".

Психіку не можна звести просто до нервової системи. Психічні властивості є результатом нейрофізіологічної діяльності мозку, однак містять в собі характеристики зовнішніх об'єктів/а її внутрішніх фізіологічних процесів, за допомогою яких психічне виникає. Перетворення сигналів, що відбуваються в мозку, сприймаються людиною як події, що розігруються поза ним, у зовнішньому просторі і в світі. Мозок виділяє психіку, думку подібно тому, як печінка виділяє жовч. Недолік цієї теорій в тому, що ототожнюють психіку з нервовими процесами, не бачать якісних відмінностей між ними.

Психічні явища співвідносяться не з окремим нейрофізіологічним процесом, а з організованими сукупностями таких процесів, тобто психіка-це системна якість мозку, що реалізовується через багаторівневі функціональні системи мозку, які формуються у людини в процесі життя й оволодіння їм історично сформованими формами діяльності й досвіду людства через власну активну діяльність. Таким об-разом, специфічно людські якості (свідомість, мова, праця тощо), людська психіка формуються в людини тільки прижиттєво, в процесі засвоєння їм культури, створеної попередніми поколіннями. Таким чином, психіка людини містить у собі щонайменше три складові: зовнішній світ, природу, її відбиття - повноцінну діяльність мозку - взаємодія з людьми, активну передачу новим поколінням людської культури, людських здібностей.