Питання до заліку. Наукова політика української держави

Поняття науки.

Наукова політика Української держави.

Види науки.

Особливості правової науки.

Стан правової науки.

Перспективні напрями розвитку правової науки.

Стан упровадження у практику наукових досліджень.

Правове регулювання наукової та науково-технічної діяльності.

Історія та сучасність правового регулювання, що стосується свободи наукової діяльності.

Основні напрями удосконалення законодавства про наукову та науково-технічну діяльність.

Основи управління науковою діяльністю.

Повноваження органів державної влади щодо управління науковою діяльністю.

Статус Вищої атестаційної комісії.

Вищий навчальний заклад як суб’єкт наукової діяльності.

Статус науково-дослідних інститутів.

Загальна характеристика провідних науково-дослідних інститутів, що вивчають проблеми правової науки.

Статус наукового та науково-педагогічного працівника.

Аспірант та здобувач як суб’єкти наукової діяльності.

Правові засади забезпечення наукової діяльності державними гарантіями.

Поняття та значимість написання дипломної роботи у вищому навчальному закладі.

Терміни підготовки роботи та її захисту.

Взаємодія з науковим керівником.

Основні вимоги до тексту та оформлення дипломної роботи.

Структура та зміст роботи.

Вимоги щодо внутрішньої єдності та цілісності наукової роботи.

Оформлення супровідних документів до дипломної роботи.

Поняття та значимість підготовки та захисту дисертаційної роботи.

Основні вимоги, що ставляться ВАК до дисертаційних робіт.

Особистий внесок та новизна дипломних та дисертаційних робіт.

Основні принципи наукового пізнання.

Вибір та затвердження теми дипломних та дисертаційних робіт.

Обґрунтування обраної теми.

Розробка плану наукової роботи.

Загальна характеристика роботи над дисертаційною та дипломною роботою.

Засвоєння теоретичних знань як етап підготовки дипломної або дисертаційної роботи.

Етап вивчення та узагальнення практики.

Етап теоретичного пояснення зібраних фактів. Етап аргументування висновків та пропозицій.

Етап підготовки тексту наукової роботи, основних публікацій та автореферату.

Вимоги, що ставляться до апробації дисертаційних досліджень.

Особливості апробації дипломних робіт.

Автореферат наукових досліджень.

Мова та стиль наукової роботи.

Поняття та значення методології наукових досліджень.

Особливості збору фактів.

Конспектування наукових публікацій.

Робота з історичними джерелами.

Доктринальне тлумачення правових норм.

Робота із правозастосовчими актами.

Проведення соціологічних досліджень.

Визначення ефективності норм права, що регламентують досліджувані питання.

Систематизація зібраних фактів.

Проведення наукової класифікації.

Виведення понять та визначень.

Наукова аргументація.

Наукова критика.

Використання цитат.

Значущість захисту наукових робіт.

Підготовка до захисту: організація захисту, підготовка документів, необхідних для захисту, підготовка промови.

Поведінка особи, що захищається під час захисту.

Подання дисертації до Вищої атестаційної комісії.

Викладач: к.ю.н., доцент кафедри міжнародного права

Григоренко Євгеній Іванович

Актуальні питання з кримінального права

Форма контролю

Залік

Контрольна робота під час сесії

Курс кримінального права як учбова дисципліна вивчається на юридич­них факультетах всіх вищих юридичних учбових закладів протягом двох ро­ків: на 2 курсі – частина Загальна, на третьому курсі – Особлива частина. Для студентів рівня «магістр» на юридичному факультеті Харків­ського національного університет імені В.Н. Каразіна вводиться спецкурс «Актуальні питання кримінального права України» для більш поглибленого і більш масштабного вивчення найскладніших і важливих питань як Загальної, так і Особливої частини.

Кримінальне право в системі галузей юридич­ної науки є наукою фундаментальною. На його базі, основі розвива­ються інші галузі юридичної науки кримінального циклу (кримінологія, кри­міналістика, кримінальний процес, кримінально-виконавче право, правова статистика, судова медицина і психіатрія, судова бухгалтерія і ін.).

Зараз положення з вивченням курсу кримінального права ускладню­ється. Наявна учбова і методична література не може бути використана у по­вному об'ємі. Підручники, навчальні посібники і методична література не встигають за розвитком нашого життя, бо ми вступаємо в нову еру юридич­ного мислення, особливо після ухвалення нових Кримінального кодексу України (2001 р.) і Кримінально-виконавчого кодексу України (2003 р.). Свого часу учбова література була надзвичайно идеологізована, догмати­чна. Тому зараз вона потребує істотного коректування. Міняються підходи, оцінки, які давалися раніше і були багато в чому помилкові.

В спецкурсі ми припускаємо вивчити найважливіші теми Загальної час­тини і ввідну тему Особливої частини. Особлива увага Загальної частини кримінального права пояснюється тим, що вона складається з ряду аксіом, важливих постулатів, які згодом використовуватимуться при вивченні Особ­ливої частини. Загальна частина, по суті, є єдиною для всіх держав, які раніше входили до складу Союзу РСР, з деякими, зрозуміло, особливостями.

Вивченню спецкурсу повинне передувати з'ясування поняття криміналь­ної політики. Що собою представляє кримінальна політика? Кри­мінальна політика – цей напрям діяльності держави і окремих його органів і організацій, окремих громадян, пов'язаний із застосуванням кримінально-пра­вових заходів боротьби із злочинністю; або - як визначення завдань, форм, змісту цієї боротьби.

Іноді термін «кримінальна політика» вживають в більш широкому зна­ченні: для позначення стратегічної лінії, концепції боротьби із злочинністю в цілому, охоплюючи профілактичний і відповідно кримінально-правовий аспект.

Кримінальна політика є складовою частиною внутрішньої політики дер­жави; вона направлена – у взаємозв'язку і взаємодії з іншими напрямами боротьби із злочинністю – на забезпечення реальної суспільної безпеки і громадського порядку, на ефективну правову охорону основних цінностей людини і громадянина і суспільства від злочинних посягань, на обмеження злочинності.