Двотактні каскади кінцевого підсилння

На рис. 10.5 а, б зображено трансформаторну та безтрансформаторну схеми двотактних підсилювачів.

Рисунок 10.5 – Електричні схеми трансформаторного (а) і безтрансформаторного (б) двотактних підсилювачів

Принцип роботи таких підсилювачів у режимі класу В пояснюється діаграмами (рис. 10.6, 10.7). Через спільне навантаження чи первинну обмотку струми колекторів та течуть назустріч один одному так, що напруга на наван­таженні визначається різницею струмів та.

Колекторний струм кожного плеча можна виразити поліномом

Рисунок 10.6 – Часові діаграми колекторних струмів кожного плеча двотактного підсилювача

Якщо напруга на базі верхнього плеча , то напруга для транзистора нижнього плеча . Струм плеча колектора відповідно становить

;

Отже, напруга на навантаженні

(10.9)

Аналіз виразу (10.9) показує, що вихідна напруга схеми не має постійної складової напруги та парних гармонік за довільного їх змісту у струмах кожного плеча.

Зміна напруги джерела живлення через дію перешкод (пульсації, фон тощо) призводить до одночасної зміни колекторних струмів транзис­тора, внаслідок чого зазначені завади не проходять на вихід підсилю­вача.

Рисунок 10.7 - Наскрізна характеристика двотактніого підсилювача потужності

Позитивні якості двотактної схеми:

- ­компенсація всіх парних гармонік, які утворюються у кожному плечі схеми, що дозволяє використовувати режим класу В з його висо­кими енергетичними показниками;

- відсутність спаду постійної напруги на опорі навантаження, внаслідок чого на колектори транзисторів передається вся напруга живлення за будь–яких ;

- компенсація завад і фону, що створюються джерелом живлення.