Ходіння Богородиці по муках

На перший погляд цей слов’янський апокриф, переведений, принаймні, у XII столітті з грецької мови. У “Ходінні Богородиці” описуються муки, що чекають грішників у пеклі. Але головне полягає в ідеї заступництва Богородиці за кожного, навіть грішника, християнина, у її готовності пожертвувати собою за кожного з тих, хто «назвався чадами її сина». Господь, архангели помітно програють у милосерді, у справедливості.

<…> Тоді архістратиг велів з’явитися ангелам з півдня, і розверзлося пекло, і побачила Богородиця тих, хто мучився в пеклі, і було тут безліч чоловіків і жінок, і волали вони. І запитала благодатна архістратига: «Хто це такі?» І відповів архістратиг: «Це ті, хто не вірували в Батька й Сина й Святого Духа, забули Бога і вірували в те, що створив нам Бог для трудів наших, прозвавши це богами: сонце і місяць, землю і воду, і звірів, і гадів; усе це ті люди зробили з каменів, – Траяна, Хорса, Велеса, Перуна в богів перетворили, і були одержимі злим бісом, і вірували, і дотепер у мороці злому знаходяться, тому тут так мучаться».

В іншім місці вона побачила пітьму велику, і запитала свята Богородиця: «Що це за пітьма така і хто знаходиться там?» І відповів архістратиг: «Багато душ перебуває в тім місці». І сказала свята Богородиця: «Нехай розійдеться пітьма, щоб бачила я і ті мучення».

<…> Святая Богородиця глянула на них і гірко заплакала. І побачили мученики її, і сказали їй: «Чому ти прийшла до нас, свята Богородиця? Твій син благодатний приходив на землю і не запитав нас ні про що, ні прадід Авраам, ні пророк Мойсей, ні Іоанн Хреститель, ні апостол Павло, Божий улюбленець, але ти, пресвята Богородиця, заступниця, ти, стіна роду християнському, молиш Бога, як же ти прийшла до нас, бідних?» Тоді запитала свята Богородиця в архістратига Михайла: «У чому їхній гріх?» І відповів Михайло: «Це ті, хто не вірив у Батька й Сина й Святого Духа, і в тебе, свята Богородиця. Вони не хотіли проповідувати імені твого, і що народився від тебе наш Ісус Христос, втілився й освятив землю водохрещенням – от через це й мучаться вони там»…

<…> І побачила свята Богородиця чоловіка, що висить за ноги, якого поїдають хробаки, й запитала ангела: «Хто це? Який гріх він зробив?» І сказав їй архістратиг: «Це чоловік, що діставав прибуток за своє золото і срібло, за те він навіки мучиться».

Із «Фізіолога»

«Фізіологи», середньовічні збірники розповідей про різних тварин (реальних і фантастичних), виникли ще в ранньохристиянський період. Більшість відомостей і легенд було запозичено в античних письменників. Поряд з описами конкретних властивостей птахів і звірів тут обов’язково дається їх символіко-алегоричне тлумачення, моральні наставляння для читачів. І це закономірно: природничі уявлення середньовічної людини взагалі не можна вилучати із загальних уявлень про світ.