Причини сонячної активності. Магнітні поля плям

Плями виникають через конвекцію в зовнішніх шарах. Загаль­не магнітне поле пронизує не все Сонне, а розташовується в його поверхневих шарах товщиною до 0,1 R _O. Поблизу екватора по­верхневі шари вихоплюють силові лінії та витягують їх вздовж екватора. Настає нестійкість магнітних полів та їх розпад на окремі силові трубки. Густина такої трубки менша, ніж поза нею, тому вона спливає, але викривлення магнітних ліній енер­гетично невигідне. Йому протидіє магнітний натяг силових ліній. Тому пливучість домінує над натягом тільки якщо висота трубки (рис. 6.3) перевищує 2 β. При цьому утворюються плями протилежної поляр­ності з великими (тисячі Гс). Плазма утримується полем в трубках, конвекція тут припиняється й темпера­тура зменшується на 1500–2000 К.

Підсилення магнітних полів і утворення трубок проходить за рахунок енергії руху екваторіальних областей, і їх більш швидке обертання означає постачання енергії ззовні і область екваторіального поясу. Теорії цього пронесу ще немає.