Бальмерівський стрибок

По відомому α при даній Т_еф можна обчислити ін­тенсивність випромінювання, що виходить на поверхню зірки. Максимальним α стає за межею

серії (ділянка ДС на рис.3.4), тому в цих довжинах хвиль на поверх­ню виходять

Рис. 3.4

лише кванти, випромінені самими зовнішніми шарами фотосфери, де Т мала. Інтенсивність тут менша, ніж до межі (ділянка АВ). Логарифм відношення інтенсивностей по обидва боки межі серії Бальмера називаєть­ся бальмерівським стрибком

.

Значення D залежить від темпе­ратури атмосфери: при Т =10500К – D = 0,49; Т =15000К – D = 0,22; Т =20000К – D = 0,11. Особливо великий D у зірок класу А, тобто там поглинання йде в головному за рахунок іонізації водню. У Сонця D слабкий, тобто роль водневого поглинання в атмосфері мала.