Чеканка

Заклепков і ш в и н е мож ут ь бут и абсол ю т н о непроникними. Ц е по­ ясн ю єтьс я наявн і ст ю нер і вносте й і ш орсткосте й н а поверхн і склепа ­ ни х лист і в, внасл і до к чог о у ш в і зали ш а ю тьс я пов іт рян і про ш арк и т а канали, через, як і мож е проходит и р і дин а ч и газ. То м у дл я абсо­ л ю т но ї щ і льност і й непроникнос т і стик и заклепкови х ш в і в і гдаово к у щ і льн юю ть. С пос і б обробк и м етал у тиско м, пр и яком у н а заготовк у нанося т ь не глибоки й рельє ф сильни м на тиска ння м і нс тру м ент а (че­ кана), на зиваєтьс я ч е к а н к о ю.

К ромк и завтов ш к и д о 5 м м н е зачека н юю ть, б о так а то нк а кромк а н е у щ і льн ю ється, а випинається.

Я к щ о в клепан і й конструкц ії, виконан і й з листово ї стал і зав­ тов ш к и д о 5 мм, необх і дн о досягт и непроникнос ті, т о м і ж листа м и проклада ю т ь у щ і льн ю вальн у прокладку, а пот і м лист и вклепу ю ть. Я к прокладк у використову ю т ь с м уг у парусини, просякнут у р і дки м сурико м. Я к щ о у щ і льн ю ван е середови щ е (наприклад, наф та) роз ' їда є сурик, застосову ю т ь то нк у стальн у с іт ку, як у обмазу ю т ь бйецІа л ьно ю за м азко ю (ш ела к і б і лил а н а деревно м у спирт і).

Н а рис. 292, а показан о кромку, оброблен у одни м гоаурокрр мко -

*вим чеканом. П ер ш и й ра з кромк у проходять, притриму ю ч и чека н так, щ о б тупи й ку т бойк а бу в звер нени й д о нижньо г о листа. П р и цьом у в кромц і вибиваєтьс я канавк а і м ета л в і дтискуєтьс я д о нижньо г о лис­ та, запов н юю ч и зазо р (я к щ о в і н є). і посил юю ч и контак т склепани х лист і в н а с м уз і зав ш ир ш к и п. П от і м це й чека н перевертаю т ь тупи м

Рис. 292. Зачеканювання кромки гострокро мковим чеканом (<?), по­ ш кодж ення (зарубини) поверхні листа (б), зачекан ювання кромки чеканом із заокругленим бойком і тупокромковим чеканом (в):

1, 2 — нижній і верхній листи; «?~го - строкромковий чекан; 4 — чекан із за­ округленим бойком; 5 — тупокромковий чекан; п — ширина ущ ільнення при заче- канюванн!

куто м ввер х і обробля ю т ь НИМ п і дчеканен у кромку, підби­ ра ю ч и (п і дтиску ю чи) ї ї ниж­ н ій кра й і остаточно ущ іль­ н юю ч и зазор. П р и цьом у збіль ш уєтьс я ш ирин а с м уг и щ і льног о контакт у і верхн і й

лис т почина є пружинити, з сило ю притиску ю ч и д і лянк у кромк и д о нижньо г о листа.

Ц е й спос і б м а є дв а недол і ки: йог о виконанн я потребу є з начно ї акуратност і й ува жн ост і, б о виника є небе зпек а по ш код ж енн я нижньо ­ г о лист а пр и пер ш і й і особлив о пр и друг і й операц ії, кол и д о цьог о лист а чека й обернен о гостри м кутом; ш ирин а п у щ і льнено ї с м уг и не­ з начна.

П о ш код ж енн я лист а пр и зачека н ю ванн і у вигляд і зарубів, насі­ чо к і забої н зглад ж еног о (г оловного) і р із ког о характер у (рис. 292, б), як і н а пер ш и й погляд зда ю тьс я не з начними, насправд і р із к о з нижу ю т ь над і йн і ст ь і м і цн і ст ь виробу. Н езва ж а ю ч и н а т е щ о по ш код ж енн я роз­ м і щ ен і ли ш е н а окреми х д і лянка х і глиби н а ї х м ал а пор і внян о з тов­ щ ино ю листа, небе зпек а ци х по ш код ж ен ь велика. Б удь-як і поверх ­ нев і по ш код ж енн я є осередко м короз і йног о роз ' їда ння, як е щ е б і ль ш е послабл ю є м етал. У б і ль ш ост і вироб і в по ш код ж енн я лист і в у процес і зачека н ю ванн я зовсі м н е допуска ю тьс я і вироб и вибракову ю ть. По­ верхнев і по ш код ж енн я завар ю ват и н е можн а.

Зачеканен а дво м а тупокро мочним и чеканам и кромк а т а інстру­ м ент, яки й використовується, показан о н а рис. 292, в. С початк у кром­ к у обробля ю т ь чекано м і з заокругле ни м бойко м і в нижн і й частині йог о вибива ю т ь угнут у канавку. П р и цьом у м ета л кромк и в і дтиску -

• єтьс я д о нижньо г о лист а і де щ о вздов ж ньо го. Ц е да є з мо г у зробит и ш ир ш у с м уг у щ і льног о контакт а кромк и з нижн і м листо м. Ш ирин а с м уг и щ і льног о контакт а пр и тупокро мочном у способ і зачека н ю ванн я н а 1/3 б і ль ш а, н і ж пр и гострокро мочном у способ і. Ц е поясн ю єтьс я ду ж е м али м нахило м чекан а д о горизо н талі. Д руг у операц і ю обробк и кромк и викону ю т ь чекано м з плоски м бойком, яки м остаточно у щ іль ­ н юю т ь в і дтиснути й д о лист а м етал.

23 3

П еревага м и тупокро мочно г о способ у зачека н ю ванн я є ш ир ш а сму­ г а щ і льног о контакт а кромк и і повн а в і дсутн і ст ь небе зпек и пош ко­ д ж енн я нижньо г о листа, щ о особлив о ва ж лив о дл я щ і льно м і цни х ш в і в. Б езпек а прац і. П р и клепанн і сл і д дотри м уватис ь загаль ни х ви мо г безпек и — прац ю ват и справни м і нс тру м енто м, сл і дкувати, щ о б н а

робочому м і сц і н е бул о н і чог о зайвог о то щ о.

Д л я захист у в і д ш у м у пр и клепанн і пневматичними мо лотка м и застосову ю т ь проти ш у мн і наву ш ник и (д ив. рис. -24, б).

Р о з д і л XIV, ПРОСТОРОВ Е РОЗМІЧАНН Я

§ 72. ПРИСТРОЇ ДЛЯ РОЗМІЧАННЯ

П росторов е розм і чанн я з начн о складн і ш е з а пло щ инне, б о пр и ньом у розм і чальн і л і н і ї нанося т ь н е в одн і й, а в р із ни х пло щ ина х і п і д р із ним и кутами.

Перлі н і ж приступат и до* розм і чання, заготовк у встановл юю т ь н а

розм і чальн і й плит і й вив і ря ю ть, користу ю чис ь дл я цьог о опорним и п і дкладка ми, призмами, до мкр ата ми, розм і чальним и я щ икам и то щ о. П р и з м а т и ч н і п і д к л а д к и застосову ю т ь пр и встанов ­ ленн і заготово к цил і ндрично ї форми-. П і дкладк и м а ю т ь точ н о оброб­ лен і зов н і ш н і поверхн і з трьо м а^чотир м а призматичними вир із а ми. Н айчаст і ш е застосову ю т ь п і дкладк и завдов ж к и 50... 25 0 мм, зав ш ир ш ­ к и і завви ш к и 50... 100 мм. Д л я встановлення довги х цил і ндрични х заготово к використову ю т ь комплект и (пари) п і дкладо к однакови х роз­

м і р і в.

Д осконален і ш о ю конструкц і є ю є п р и с т р і й з п р и з м о ю (рис, 293, о)у запропо новани й Щ ербакови м. Й ог о переваг а поляга є в то м у, щ о боков і сторон и скоб и 1 н е виступа ю т ь з а гра н і призм и 2. Ц е да є з мо г у здійс н ю ват и розм і чанн я горизо н таль ни х і вертикальни х л і н і й н а детал і (вал ику) З ш ляхо м ї ї перекантовуванню У звичай ни х призма х з одн і є ю призматично ю виї мко ю з і скобо ю (рис. 293, б) сто­ рон и скоб и виступа ю т ь з а гра н і призми, внасл і до к чог о н е можн а здійс н ю ват и розм і чанн я в горизо нальн і й і вертикальн і й пло щ ина х бе з перекантовування детал і.

У п р и с т р о ї д л я р о з м і ч а н н я д е т а л е й п і д ку ­ т о м (рис. 294) призм а 1 встановл ю єтьс я н а потр і бни й ку т п о відно­ ш енн ю д о основ и 4 з а градуйова ни м диско м 2. Д етал ь пр и розм і чанн і закріпл юю т ь скобо ю 5. П оло ж енн я призм и ф і ксуєтьс я гайко ю -бара н - це м 3.

К у т н и к и (рис. 295, а) виготовля ю т ь з с і рог о чавуну. Н а обо х полиця х кутник а є отвори. О твор и в горизо н таль н і й полиц і да ю т ь з мо г у прикр і пл ю ват и кутни к д о розм і чально ї плит и з Т-подіб ним и

Рис. 293. Пристрій для просторовог о розмі­ чання за допомогою призм:

а — Ще р бакова; б — зви­ чайною зі скобою

пазами; з а допо мо го ю отвор і в н а вертикальн і й полиц і д о кутник а прикр і пл юю т ь розм і чуван ї заготовки.

Р о з м і ч а л ь н і к у б и к и (рис, 295, б) м а ю т ь точ н о оброб­ лен і поверхн і й велик у к і льк і ст ь отвор і в дл я встановленн я й закріп­ ленн я детале й з а допо мо го ю болт і в з прихватами, плано к то щ о.

К о н т р о л ь н и й п р и с т р і й (я щ и к) виготовля ю т ь з ча­ вуну;, дл я полег ш енн я йог о в і длива ю т ь порожнисти м з тов щ ино ю сті­ но к 8...1 2 мм, з ребрами ж орсткост і всередин і; вс і сторон и ретельн о при ш абр юю т ь (рис. 296). О соблив у уваг у пр и виготовленні я щ ик а зверта ю т ь н а точ н і ст ь спря ж енн я гра не й (кут и 9 (Г).

Ящи к и використову ю т ь дл я закріпле нн я н а ї х сторона х розм ічу ­ вани х заготовок. Ро з м і чанн я з а допо мо го ю я щ ик а без перекантування вироб у показан о н а рис. 297,

В и с у в н и й ц е н т р (рис. 298, а) з а допомогою зубчастог о ко­

лес а 2 і зубчасто ї рейк и З мож е ви­ суватис я н а ви^т У Д о 40 0 м м щ од о основ и /. У потр і бном у положенн і пло щ адк а 4 ф і ксуєтьс я затиск ни м болто м 5. Ви сувн а пло щ адк а ство-

Ри с. 294. П ристрій з призмою для розмічання деталей п ід ку­ том

Рис. 295. Розмічальні пристрої:

а — кутник; 6 — кубйк

23 5

Рис. 296. Контрольний пристрій (ящик)

Рис, 297. Розмічання за допомогою ящика без перекантовування ви­ робу

р ю е зруч нос т і дл я розм і чанн я к і л, розм і щ ени х н а р із ни х висота х (рис. 298, б).

П р и просторовому розм і чанн і най ш ир ш е застосову ю т ь р е й с м у с К р ю ч е к а (рис. 299), щ о прискор ю є роботу. Рейсму с м а є чотир и рисувалки, ко жн а з яки х встановл ю єтьс я н а потр і бни й розм і р, щ о да є з мо г у проводит и одночасн о к і льк а паралельни х рисок.

Н а рис. 30 0 показан а конструкц і я к о м б і н о в а н о г о р е й с -

г

м у с а. Риск и нанося т ь рисувалками 2, З, 7 і 6\ як і закріпл юю т ь гвин­

там и 4.

М і к р о р е й с м у с з в и м і р ю в а л ь

Рис. 298. Висувний центр:

а — будова; б — застосування

н и м и б а р а б а н а - м и (рис. 301) м а є круг­ л у основ у 4, як а неру­ хо м о з ' єднан а з і стоя­ ком-рейко ю 5, по. як і й пр и обертанні устано­ вочни х гви н ті в 2 пере­ м і щ уєтьс я каретк а З, щ о нес е голк у / рисувалки.

В і дстан ь вертикаль ­ но г о перем і щ енн я від­ рахову ю т ь з а круговими ш калам и ви м і р ю вальни х барабан і в, як і прогля ­ да ю тьс я чере з в і кн а ка­ ретки. Н аявн і ст ь дво х

Рис. 299. Багатоголковий високо­ продуктивний рейсмус Крючека

Рис. 300. Комбінований рейсмус:

/ — основа; 2, З, 7, 8 — рисувалки; 4 —

гвинти; 5, 9 — планки; 6 — стояки

систе м ви м і р ю вальни х барабан і в да є з мо г у вест и в і драхунк и в пря­ мом у (ві д плити) і зворот ном у напрямах. Ц е звіль ня є розм іт ник а в і д необх і дност і переобрахунк і в ус і х розм і р і в, зада ни х н а креслен­ н і, н а розм і р и в і д плити.

К онструкц і я да є з мо г у закріпл ю ват и в каретц і голк у рисувалк и п і д потр і бни м куто м д о розм і чувано ї поверхн і, щ о тако ж п і дви щ у є точ н і ст ь розм і чання.

Ц е н т р у ю ч и й ш т а н г е н р е й с м у с (рис. 302) — ц е зви­ чайни й стоя к ш та н ге нрейсмуса, н а яки й надя г нен а каретк а центро -

Рис. 301. М ікрорейсмус з вимірюваль­ ними барабанами

Рис. 302. Центруючий штанген­ рейсмус

ш укача, щ о м а є вигля д стр і лки, складено ї з дво х р і вни х трикут ник і в. Б і сектрис а великог о трикут ник а визнача є цент р заготовки, центров у л і н і ю нанося т ь в і стря м стр і лки.

§ 71. ПРИЙОМИ ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗМІЧАННЯ

П і дготовка д о розм ічання. П ер ш н і ж приступит и д о розм і чання, ува жн о перев і ря ю т ь заготовк у (чи нема є н а н і й раковин, розколин, в і дбити х кут і в т а і н ш и х де ф ект і в), пот і м ї ї очи щ а ю т ь в і д бруд у й пилу. Д ал і докладн о вивча ю т ь кресленн я м айбутньо ї детал і й нам і ча ю т ь порядо к розм і чання: визнача ю ть, в яки х положення х заготовк а вста­ новл ю вати м етьс я н а плит і і в як і й посл і довност і наноси ти м утьс я роз­ м і чальн і л і н ії.

Д л я тог о щ о б обрат и правильни й порядо к розм і чання, треб а ч іт к о уявлят и призначенн я детал і, ї ї рол ь у м а ш ин і. То м у сл і д кр і м крес­ ленн я розм і чувано ї детал і, тако ж вивчит и складальн е кресленн я т а ознайомитис я з тех ноло гіє ю виготовлення детал і.

Ви б і р баз и при розм і чанн і. П равильни й виб і р баз и пр и розмі­ чанн і визнача є ї ї як і сть. Виб і р розм і чальни х ба з зале жи т ь в і д кон­ структивних, особливосте й і тех ноло гі ї виготовлення детал і.

Б аз у вибира ю ть, керу ю чис ь таки м и правилами:

як щ о н а заготовці є хоч а б одн а оброблен а поверхня, ї ї прийма ­ ю т ь з а базу;

як щ о обробля ю т ь н е всі поверхн і, т о з а баз у прийма ю т ь поверхн ю, щ о н е обробляється;

як щ о зов н і ш н і й внутр і ш н і поверхн і н е оброблен і, т о з а баз у пе­ рева жн о прийма ю т ь зов н і ш н ю поверхн ю.

У с і розм і р и нанося т ь в і д одн і є ї поверхн і аб о в і д одн і є ї л і н ії, при­ йнято ї з а базу.

П і сл я тог о я к нам іт ят ь базу, визнача ю т ь порядо к розм і чання, розм і щ енн я й встановлення н а плит і розм і чувано ї заготовк и і вибира ­ ю т ь потр і бн і розм і чальн і і нс тру м ент и т а пристро ї.

В становлення заготовк и н а розм і чальн і й плит і. П ере д встановлен­ ня м заготовк и н а розм і чальн і й плит і т і м і сц я заготовки, д е наносити­ м утьс я розм і чальн і риски, ф арбу ю т ь крейдо ю, ф арбо ю, лако м аб о м і дни м купоросом. П р и установленні ли ш е пер ш е положенн я заготов­ к и н а плит і є не зале жним, а всі і н ш і положенн я зале ж ат ь в ід пер ш ого. То м у пер ш е положенн я заготовк и сл і д вибират и так, щ о б бул о зруч­ н о почат и розм і чанн я в ід поверхн і аб о центрово ї л і н ії, прийнято ї з а базу. Заготовк у встановл юю т ь н а плит і н е у дов і льно м у положенн і, а так, щ о б одн а з голов ни х ї ї осе й бул а паралельн а поверхн і розмі­ чально ї плити.

Таки х осе й н а заготовці звичай н о бува є тр и — п о дов жин і, ш ирин і т а висот і.

Рис. 304. Розм ічання циліндричних деталей:

а — нанесення на торець валика розчину мідног о купоросу; б — розм ічанн я шпонкової ка­ навки; / — вимірювальна поверхня; 2 — блс?к плиток; 3 — вимірювальна ніж ка; 4 — затисний гвинт: 6 — мікрометричний гвинт; 6 — рисувалк»; 7 — призма

плит і н а одн і й аб о дво х призма х і перев і ря ю т ь горизо н таль н і ст ь ци­ л і ндрично ї твір но ї поверхн і в і дносн о поверхн і розм і чально ї плити. К оротк і цил і ндричн і заготовк и встановл юю т ь н а одн і й призм і.

Ро з м і чанн я ш понково ї канавк и н а валик у викону ю т ь у тако м у порядку: вивча ю т ь креслення; перев і ря ю т ь заготовку; зачи щ а ю т ь н а валик у м і сц я дл я розм і чання, ф арбу ю т ь м і дни м купоросо м торец ь (рис. 304, а) валик а і частин у боково ї поверхн і, н а як у наносити м уть ­ с я риски; з находя т ь цент р н а торц і з а допо мо го ю центро ш укач а (а б о рейсмуса); встановл юю т ь вали к н а призм у і перев і ря ю т ь йог о гори­ зо н таль н і сть; нанося т ь н а торец ь валик а горизо н таль н у л і н і ю (рис. 304, б), як а проходит ь чере з центр; поверта ю т ь вали к н а 90° і перев і ря ю т ь вертикальн і ст ь накреслено ї л і н і ї з а кутником; нанося т ь н а торец ь рейсмусо м горизо н таль н у л і н і ю; креслят ь рейсмусо м л і н і ю н а боков і й поверхні валика; накресл юю т ь н а боков і й поверхн і дв і л і н ії, щ о в і дпов і да ю т ь ш ирин і ш понково ї канавки, а н а торц і — ї ї глиби н і; поверта ю т ь вали к ш понковими рискам и ввер х і креслят ь н а торц і л і н і ю, щ о познача є дн о ш понково ї канавки; накерн юю т ь контур и ш понково ї канавки.

Ро з м і чанн я з а зразко м застосову ю т ь у раз і спрац ю ванн я аб о по­ ло мк и детал і т а пр и в і дсутност і кресленн я дл я виготовлення ново ї. П р и цьом у зразко м слу жи т ь спрацьован а аб о зла м ан а деталь. Я к щ о детал ь плоска, т о п і сл я ретельно ї очистк и ї ї наклада ю т ь н а заготовк у і п о н і й обведення м нанося т ь розм і чальн і л і н ії.

К ол и наклас т и зразо к н а заготовк у н е можн а, йог о встановл юю т ь пору ч і переносят ь рейсмусо м ус і розм і р и з і зразк а н а заготовку. П р и з ня тт і розм і р і в з і зразк а сл і д враховуват и йог о спрацьован і сть. С л і д

24 0

тако ж перев і рити, ч и н е по ш код ж ени й в і н, ч и нема є ж олоблення, ч и н е в і дла м ан і виступ и то щ о.

Ро з м і чанн я з а м і сце м здійс н ю єтьс я тоді, кол и з а характеро м з'єд­ нан ь треб а складат и детал і н а м і сц і. Д л я цьог о одн у з детале й розмі­ ча ю т ь і свердлят ь у н і й отвори; у друг і й детал і отвор и свердлят ь п і сл я накладанн я н а не ї пер ш ої, як а слу жи т ь н і бит о ш аблоно м щ од о другої. Р ац і ональн і прийоми розм і чання. П р и робот і рейсмусо м ко жн е встановлення рисувалк и п о висот і потребу є велико ї витрат и часу. П р и розм і чанн і парт і ї заготово к однакови х детале й користу ю тьс я к і лько м а рейсмусами, заздалегід ь встановлени м и н а певни й розм і р. Рисувалк и необх і дн о встановит и у певн е положенн я ли ш е оди н раз, а пот і м посл і довн о переносит и ї х н а всі розм і чуван і заготовки. Ч а с

в і д час у встановленн я рисувало к сл і д перев і ряти.

Я к щ о у розпоряд ж енн і сл ю сар я є ли ш е оди н рейсмус, т о рекомен­ дуєтьс я спочатк у перенест и н а вс і заготовк и оди н встановлени й розм і р (рис. 305), а пот і м другий, треті й і т. д.

Ро з м і чанн я з а допомого ю координатно-розмі чальни х пристро їв. П ринци п д і ї ци х пристро ї в гру н туєтьс я н а м етод і координат, яки й да є з мо г у одн і гео м етричн і еле м ент и (наприклад, розм і чувани й кон­ тур) визначат и в і дносн о і н ш и х (наприклад, установочно ї баз и детал і) з а допо мо го ю чисел. Ц і пристро ї ун і версальн і, з начн о прискор юю т ь розм і чання, п і дви щ у ю т ь йог о точ н і ст ь і продуктивн і ст ь прац і.

К о о р д и н а т н о - р о з м і ч а л ь н а м а ш и н а м о д. ВЕ - Ш А слу жи т ь дл я попередньог о ви м і р ю ванн я і розм і чанн я корпус ­ ни х детале й (в иливк і в). П р и невисоки х ви мо га х д о точ нос т і м а ш ин а мож е використовуватис я дл я ви м і р ю ванн я в і дхилен ь основни х геомет­ рични х параметр і в (діа м етр і в, м і жц ентрови х в і дстаней, кут і в, положен ь осей, паралельност і, перпендикулярност і то щ о) оброблени х деталей. Д о комплект у м а ш ин и входит ь плоски й поворотни й ст і л, в і льн о встановлени й н а поверхн і плити. Д еталь, як у треб а розм іт ит и аб о

ви м і ряти, встановл юю т ь н а план­ ш айб і поворотног о стол а й ви^ ставля ю т ь регул ю вання м дом­ крат і в т а поворото м план ш айби.

П ере м і щ енн я горизо н таль но ї каретк и з і стояко м т а поворо т план ш айб и стол а з деталл ю пр и ви м і р ю ванн і т а розм і чанн і мо­ ж ут ь здійс н ю ватис я вручн у аб о з а допо мо го ю електродвигун і в.

Д о набор у розм і чально-ви­ м і р ю вальног о і нс тру м ент а вхо­

дят ь щ уп и зі с ф ерични м и нако -,. ЧИВІРЧетгагаіа,^^

нечниками, І ндика тор, спец і альн і р ис, 305. Розмічання партії деталей од -

циркул і, п і дпру жин ен і р із ц і з ним рейсмусом

9 4-160 4 24 і

дер ж авка ми, як і да ю т ь з мо г у о щ упуват и й наноси т и л і н і ї аб о кол а н а р із ни х поверхня х виливк і в і готови х деталей.

М а ш ин а уко мп лектован а цифродруку ю чи м пристроє м і клав і ш но ю обчисл ю вально ю м а ш ино ю. Н а панеля х пристро ї в цифрово ї і ндикац і ї передбачено ви м і р ю ванн я подвоєно ї величин и перем і щ енн я (діа м етра), встановлення початкови х нульови х в і драхунк і в у будь-якому поло­ ж енн і ви м і р ю вальни х вузл і в, а тако ж систе м и набиранн я зада ни х базови х координат. Викори станн я ци х систе м полег ш у є обробк у ре­ зультаті в ви м і р ю вання, спро щ у є ви м і р ю ванн я д і а м етр а і забезпечу є з находженн я центр а бе з складни х обчислень.

Б і ль ш і ст ь вид і в розм і чанн я з усп і хо м мож е виконуватис я н а ко ­ о р д и н а т н о - с в е р д л и л ь н и х в е р с т а т а х, к і льк а мо­ деле й яки х створен о н а баз і звичай ни х нас тіль ни х свердлильни х вер­ стат і в. Так і верстат и уко мп лектован і хрестови м и супорта м и з лімба­ м и т а нон і уса ми, як і да ю т ь з мо г у пересуват и ст і л н а зада н у величин у у дво х взає мн о перпендикулярни х напрямах, щ о потр і бн о пр и розмі­ чанн і з а систе мо ю прямокутни х координат.

П р и розм і чанн і доводитьс я здійс н ю ват и р із номан іт н і математич­ н і розрахунк и — обчисл ю ват и дов жин у хорд, щ о в і дпов і да ю т ь зада­ ни м центральни м кутам, д і лит и кол о н а р із н е числ о частин, розв ' язу ­ ват и прямокутн і трикут ники, з находи т и триго номе трич н і ф ункц ії, визначат и координат и точо к л і н і ї перетин у р із ни х поверхон ь то щ о. Викори станн я л і ч и л ь н о - р о з в ' я з у в а л ь н и х п р и с т р о - ї в п і дви щ у є е ф ективн і ст ь і як і ст ь роб іт.

Д е ф екти. Н айчаст і ш и м де ф екто м пр и просторовому розм і чанн і

є йог о не точ н і сть, як а спричинена:

неправильни м і не точ ни м встановлення м розм і чувано ї детал і; недо три м ання м прави л вибор у розм і чальни х баз;

недо три м ання м точ нос т і розм і чанн я у в і дпов і дност і з розм і рам и креслення;

несправн і ст ю розм і чальног о і нс тру м ента.

Р о з д і л ХУ. Ш А ВРУБАННЯ

§ 74. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ. ШАБЕРИ

Загальн і в і до мо ст і. Ш а б р у в а н н я м на зиваєтьс я операц і я з ня тт я (зіс кобл ю вання) з поверхон ь детале й ду ж е то нки х часто к ме­ тал у спец і альни м р із альни м і нс тру м енто м — ш аберо м. М ет а ш абру - ванн я — забезпече нн я щ і льног о приляганн я спря ж увани х поверхон ь і гер м етичност і (непроникнос ті) з ' єднання. Ш абрування м обробля ю т ь прямол і н і йн і й кривол і н і йн і поверхн і вручн у аб о н а верстатах.

З а оди н робочи й х і д ш аберо м ' з н і м аєтьс я ш а р м етал у завтов ш к и 0, 005... 0, 0 7 мм. Ш абрування м досягаєтьс я висок а точ н і ст ь (до З О не-

сучи х пля м у квадрат і 2 5 X X 25 мм) і ш орстк і ст ь поверх­ н і н е б і ль ш я к /? я 0, 32. Й ог о ш ирок о застосову ю т ь в інст­ рументальному виробництв і я к завер ш альни й проце с об­ робк и не загартова ни х повер­ хонь.

Ш ирок е застосува нн я шаб­ руванн я поясн ю єтьс я ти м, щ о

«оброблен а поверхн я м а є особ­ лив і якост і:

ст і йк і ш а прот и спрац ю ван ­ ня, н і ж ш л і ф ован а ч и виготов­

Рис.' 306. Припилювання поверхні з пере­ віркою на фарбу

лен а притирання м абразива ми, б о н е м а є ш ар жи роваии х у пор и зали ш к і в абразивни х зере н, як і прискор юю т ь проце с спрац ю вання; кра щ е з моч уєтьс я й дов ш е зберіга є м астильні речовин и завдяк и наявнос т і та к зва но ї розбивк и (зіс кобл ю ванн ю) ц і є ї поверхн і, щ о тако ж п і дви щ у є ї ї ст і йк і ст ь прот и спрац ю ванн я т а з нижу є кое ф і ц і єн т тертя; да є з мо г у використовуват и найпрос ті ш и й і найдос туп н і ш и й м ето д

оц і нк и ї ї якост і з а число м пля м н а одиниц ю пло щ і.

Ручн е ш абруванн я — трудо м і стки й процес, то м у йог о за м і н юю т ь продуктивн і ш о ю обробко ю н а верстатах.

Ш абруванн ю переду є чистов а обробк а р із ання м. П оверхн ю, як у потр і бн о про ш абрувати, чист о й точ н о обробля ю ть, обпил юю т ь лич­ кувальни м напилком, струга ю т ь аб о ф резу ю ть. Н а ш абруванн я зали­ ш а ю т ь припус к 0, 1... 0, 4 м м зале жн о в і д ш ирин и й дов жин и поверхн і. П р и велики х припуска х і з начни х нер і вностя х поверхн ю спочатк у припил юю т ь личкувальни м напилко м з перев і рко ю н а ф арб у (рис. 306), пр и цьом у напило к попереднь о на тира ю т ь крейдо ю дл я усу­ ненн я ковзанн я п о ф арб і т а засал ю ванн я нас і чки.

Н апило к перем і щ у ю т ь кругови м рухом, з н і м а ю ч и м ета л з пофар ­ бовани х м і сць. З м ето ю недопу щ енн я утворенн я глибоки х рисо к на­ пило к чистят ь стально ю щ іт ко ю. О бпил юю т ь обере жн о, б о пр и над­ м і рном у обпил ю ванн і мож ут ь зали ш итис я глибок і запади ни.

П і сл я обпил ю ванн я пофарбовани х пля м заготовк у (деталь) звіль­ ня ю т ь в і д ле щ а т і з нов у перев і ря ю т ь пло щ ин и н а пофарбован і й пере­ в і рн і й плит і, пот і м продовжу ю т ь обпил ю ват и ш а р м етал у н а нови х пляма х ф арби. О бпил ю ванн я й перев і рк у чергу ю т ь доти, пок и н е ма­ ти м ут ь р і вно ї поверхн і з велико ю к і льк і ст ю р і вно м і рн о розм і щ ени х пля м (особлив о п о краях).

Ш абер и — м еталев і стер жн і р із номан іт но ї ф орм и з р із альни м и кромками. Ви готовля ю т ь ї х з і нс тру м ентальни х вуглецеви х стале й У1 0, У1 2 А. Р із альни й к і нец ь ш абер а загартову ю т ь бе з в і дпуск у д о твердост і 64... 6 6 НЯСе.

Рис. 307. Плоскі однобічний (а) і двобічний (б) шабери та кути їх загострення

Рис. 308. Шабери із зігнутими кінцями та кути їх загострення

З а ф о р м о ю р і з а л ь н о ї ч а с т и н и ш абер и под і лй ю т ь н а плоск і, тригра нн і, ф асонн і; з а ч и с л о м р і з а л ь н и х к і н - ц і в (г раней) — н а одноб і чн і й двоб і чн і; з а к о н с т р у к ц і є ю — н а суц і льн і й з і вставни м и пластинками.

П л о с к і ш а б е р и застосову ю т ь дл я ш абруванн я плоски х по­ верхон ь — в і дкрити х паз і в, канаво к т а і н. Вон и мож ут ь бут и одно­ б і чним и (рис. 307, а) т а двоб і чним и (рис. 307, б). Н айрац і ональн і ш о ю є опукл а ф орм а леза, окреслен а дуго ю рад і усо м З О...4 0 м м дл я п і в - чистовог о ш абруванн я і 40... 5 5 м м дл я чистового..

П лоск і ш абер и виготовля ю т ь з прямим и (рис. 307) і зіг ну ти м и (рис. 308) к і нцями. В і дкрит і пло щ ин и ш абру ю т ь ш абера м и з прями м к і нцем; ст і нк и паз і в, канаво к і су м і жни х пло щ ин, а тако ж м ' як і ме­ тал и (ал юм і н і й, цинк, баб і т то щ о) — ш абера м и з в і д іг ну ти м к і нцем. Д ов жин а плоски х двоб і чни х ш абер і в становит ь 350... 40 0 мм. Ши­ рин у ш абер а дл я грубог о ш абруванн я прийма ю т ь р і вно ю 20... 2 5 мм, дл я точ но г о — 5...1 0 мм. Тов щ ин а к і нц я р із ально ї частини колива ­ єтьс я в і д 2 д о 4 мм. К у т загостре нн я в ш абера х (рис. 307, 308, 309)

Рис. 309. Тригранні (а) і чотиригранні (б) шабери та кути їх за­ гострення

дл я чорновог о ш абруванн я прийма ю т ь р і вни м 70... 75 °, дл я чистовог о — 90°.

Д в о б і ч н и й п л о с к и й £ Г ш а б е р (д ив.. рис. 307, б) завдяк и наявнос т і дво х р із альни х к і нц і в м а є

600

ї

з начни й стро к слу ж би. ' ^ > Т р и - і ч о т и р и г р а н н і 6

ш а б е р и (рис. 309, а, б) застосо- ц • ™* ^ ^=====^г\

ву ю т ь дл я ш абруванн я угнути х і ци - ^ ^ ^ Ї ^ З ^ Е Я ^ ^ ^ - ^ и

л і ндрични х поверхонь. Тригра нн і ш а- ^

бери, я к правило, виготовля ю т ь ли ш е

Рис

-

-

С кла

Д

ан і