Кількісні показники ступеня ризику в відносному вираженні

Необхідно відмітити, що у відносному вираженні оцінка ризику визначається як величина збитків, віднесена до деякої бази, за яку найзручніше приймати або майно підприємця, або загальні витрати ресурсів на даний вид підприємницької діяльності, або ж очікуваний прибуток.

У відносному вираженні оцінка ризику визначається іноді за допомогою коефіцієнта ризику:

де W – коефіцієнт ризику, х – максимально можливий обсяг збитків (грош. од.),

K – обсяг власних фінансових ресурсів з урахуванням точно відомих надходжень коштів.

Коли сподівані доходи одного проекту відрізняються від сподіваних доходів іншого проекту і стає недостатнім порівнювати лише показники варіації, то використовується коефіцієнт варіації, що обчислюється за формулою:

Коефіцієнту варіації можна надати таке економічне тлумачення: це величина ризику відхилень, що припадає на одиницю сподіваного доходу. А тому можна дійти висновку, що коефіцієнт варіації має негативний інгредієнт і може використовуватись в якості оцінки ризику у відносному вираженні, тобто W = .

У випадку використання семіквадратичного відхилення, для оцінювання ризику у відносному вираженні обчислюють коефіцієнт семіваріації:

Тема 5 Ризик та елементи теорії корисності

1 Концепція корисності. Пріоритети та їх числове відображення.

2 Поняття лотереї. Корисність за Непманом. Сподівана корисність

3 Детермінований еквівалент лотереї. Страхова сума

4 Премія за ризик

5 Криві байдужості

6 Функції корисності з інтервальною нейтральністю до ризику

1 Концепція корисності. Пріоритети та їх числове відображення.

Необхідно зазначити, що для задач прийняття рішень в умовах невизначеності та ризику принцип оптимальності нерідко будується у вигляді функції корисності.

Корисність виражає ступінь задоволення, яке одержує суб’єкт від споживання товару чи виконання будь-якої дії. Концепція функції корисності дає змогу здійснити співвимірність споживчих елементів різних товарів, взагалі кажучи, фізично неспіввимірних.

Слід відмітити, що в економічному аналізі корисність часто використовується для того, щоб описати пріоритети при ранжуванні наборів споживчих товарів, послуг, варіантів можливих інвестицій тощо.

Для формального опису співвідношень пріоритету, а саме: «краще, ніж», «байдуже» («еквівалентне»), «не гірше, ніж» використовують, відповідно, символами f, ~, .

Нагадаємо, що коли через х позначити набір товарів (послуг тощо), через Х – множину всіх можливих наборів товарів, вважаючи при цьому, що вона є неперервною, то можна побудувати [1, 2, 3, 4] неперервну дійсну функцію U (x), визначену на елементах множини Х, яку називають функцією корисності і для якої U (x) > U (y), якщо х f у.

З прикладами, у яких висвітлюється процес побудови функції корисності на базі експертної інформації, можна ознайомитись в [2, 3, 4].

2 Поняття лотереї. Корисність за Нейманом. Сподівана корисність

Необхідно звернути увагу на те, що для визначення корисності може розглядатись вибір особи в умовах невизначеності та зумовленого нею ризику, який формалізується за допомогою поняття лотереї.

Під лотереєю L (x_*, p (x), x ^*)розуміють ситуацію, у якій особа може отримати х _*з імовірністю р (х) або х ^*з імовірністю 1 – р (х), де x_* x х ^*, х – варіант економічного ефекту (наприклад, обсяг грошової винагороди).

За Нейманом [6] корисність варіанта х визначається ймовірністю U (х) = р (х),при якій особі байдуже, що обирати: х — гарантовано, чи лотерею L (х_*, р (х), х^*).

Відмітимо також, що згідно з Нейманом у якості функції корисності можна використати інтегральну функцію розподілу ймовірностей:

U (x) = F (x) = P (X < x).

У випадку, коли L — лотерея, що приводить до виграшів (подій) x ₁, х ₂,...., х_n з відповідними ймовірностями p ₁, p ₂,..., p_n, , має місце основна формула теорії сподіваної корисності:

.

Тобто корисність ансамблю результатів збігається з математичним сподіванням корисності результатів.