Метод анаголій

Для аналізу ризику, яким може бути обтяжений новий проект, доцільно дослідити дані про наслідки впливу несприятливих чинників ризику щодо близьких за сутністю раніше виконуваних проектів. У цій сфері діяльності найбільшу ініціативу виявляють страхові компанії.

У використанні аналогів застосовують бази даних і знань стосовно чинників ризику. Ці бази будуються на матеріалах з літературних джерел, пошукових робіт, моніторингу, шляхом опитування фахівців, менеджерів проектів тощо. Використовуючи відповідний математичний апарат, одержані дані обробляють для виявлення залежностей та з метою врахування потенційного ризику в реалізації нових проектів.

Необхідно, однак, зазначити, що навіть у відносно простих і широковідомих випадках невдалого завершення проектів досить важко створити передумови для майбутнього аналізу, тобто підготувати досить вичерпний і реалістичний набір сценаріїв можливих невдалих завершень проектів. Тому застосування методу аналогій може виявитися достатнім лише в простих випадках, а в основному він використовується як допоміжний у низці інших методів.

2 Аналіз чутливості (вразливості)

Необхідно звернути увагу на те, що аналіз чутливості (вразливості) є одним з найпростіших i широковідомих методів урахування чинників невизначеності, характерних для оцінювання проектів у бізнесі. За його допомогою з’ясовують, якi з чинників (параметрів, що оцінюються) стосовно проекту можна віднести до найбільш “ризикованих”.

Аналіз чутливості здійснюється двома кроками.

Перший крок – формування моделі, яка визначає математичні співвідношення між змінними (параметрами), що стосуються прогнозування (планування) очікуваних результатів.

Другий крок – це, власне, аналіз чутливості. Він дає змогу ідентифікувати найважливіші (як чинники ризику) змінні в моделі оцінки об’єкта (проекту).

Необхідно відмітити, що в якості показників чутливостi об’єкта (проекту) щодо змiни тих чи iнших чинникiв доречно використовувати показники еластичностi.

Еластичнiсть – мiра реагування однiєї змiнної величини (функцiї) на змiну iншої (аргументу), а коефіцієнт еластичності — це число, яке показує вiдсоткову змiну функцiї в результатi одновiдсоткової змiни аргументу.

Нехай відомий вид функції, яка виражає залежність показника y від n чинникiв (аргументiв) і визначена в певнiй областi значень цих аргументiв:

.

Коефіцієнт еластичності цієї функції щодо змінної x_j, , визначається за формулою:

Якщо функцiя y = f (x) неперервна і диференцiйована в певнiй областi значень аргументiв, то коефіцієнт еластичності обчислюється за формулою:

Слід зазначити, що величина коефіцієнта еластичності не залежить вiд вибору одиниць вимiрювання рiзних чинникiв. Чим бiльшим (за модулем) є значення коефіцієнта еластичностi, тим вищим буде ступiнь чутливості, а отже, й ризик щодо змiни певного чинника, від якого залежить цей показник.

Необхідно звернути увагу на те, що метод чутливостi для аналiзу ризику вiдзначається простотою, але він є дещо обмеженим. По-перше, за цим методом вплив на оцiнку значення економічного показника кожного чинника аналiзується окремо. Тоді як iстотне значення має їхній iнтегральний вплив. Власне, тут необхідно враховувати ефект синергізму.

По-друге, аналiз чутливостi не враховує взаємозв’язку мiж параметрами (чинниками). Неврахування суттєвих внутрiшнiх залежностей мiж прогнозованими чинниками (змiнними) може спричинити суттєву деформацію результатів аналiзу.