Рівномірна робота підприємства

Однією з умов поліпшення функціонування підприємства і найважливішим принципом його організації є забезпечення рівномірної роботи підприємства, цехів, виробничих ділянок.

Рівномірна робота підприємства – систематичне виконання всіма частинами підприємства плану з випуску продукції відповідно до встановленого асортименту і якості за раніше складеним графіком, дотримання термінів випуску готової продукції, безперебійного протікання виробничих процесів і повне використання виробничих ресурсів.

Рівномірна робота підприємства свідчить про високу культуру виробництва, злагоджену організацію всіх його ланок. Вона повинна поєднуватися з рівномірним випуском і реалізацією готової продукції, під яким розуміють чітке дотримання графіка виготовлення і відвантаження споживачам продукції з метою своєчасного задоволення їх потреб.

Форми організації рівномірної роботи підприємства:

- на підприємствах з потоковою організацією виробництва передбачений випуск напівфабрикатів через певний проміжок часу (такт);

- на підприємствах, організовуваних за партіонним методом, рівномірна робота підприємства забезпечується повторюваністю випуску продукції через певні періоди часу;

- при одиничному виробництві рівномірна робота - це робота, яка забезпечує виконання графіка виробництва і випуску продукції.

Найзагальнішим показником рівномірної роботи підприємства є питома вага випуску продукції за декаду по відношенню до місячного об'єму виробництва.

Точнішим є показник – коефіцієнт ритмічності, який визначається відношенням фактичного випуску продукції за добу (за минулі з початку місяця дні) до добового завдання (до завдання за відповідні з початку місяця дні), при цьому перевиконання завдання в розрахунок не приймається:

(12.1)

Ритмічність полягає в забезпеченні випуску в рівні проміжки часу рівного або рівномірно наростаючого об'єму продукції на всіх стадіях і операціях. Ритмічність забезпечується високою технологічною дисципліною, раціональною організацією і обслуговуванням робочих місць, надійною роботою устаткування, і регулювання виробництва.

Значення коефіцієнта ритмічності:

- абсолютне значення коефіцієнта ритмічності не може бути більше 1, тому він стає показником абсолютної ритмічності, тобто показником щоденного протягом місяця випуску продукції в межах не менше заданого за планом;

- планове завдання може бути виражене будь-якою одиницею вимірювання, внаслідок чого представляється можливим не тільки облік, але і аналіз динаміки ритмічності виробництва при складанні звітних даних по різних ділянках, цехах, виробництвах;

- забезпечується дохідливість і співставність показника, що дозволяє з його допомогою встановлювати конкретні завдання щодо ритмічності підрозділів усередині підприємства;

- розрахунок показника є простим і виконується на основі даних оперативної звітності будь-якого виробничого підрозділу;

Основними причинами неритмічної роботи є:

- невідповідність пропускної спроможності устаткування по цехах, ділянках, поява «вузьких місць»;

- позапланові простої устаткування;

- недоліки в організації виробництва, праці, планування;

- перебої в МТЗ;

- низький рівень трудової і виробничої дисципліни.

Рівномірна робота підприємства є одним з найважливіших умов раціонального використання живої праці та виробничих ресурсів. Значення цього чинника особливо зростає на сучасному етапі розвитку економіки. Чим складніше техніка на підприємстві, тим актуальніше завдання щодо забезпечення ритмічності виробництва. Щонайменші перебої високовиробничого устаткування приводять до істотних втрат і зривів постачань по договорах, до наднормової роботи, до перевитрати заробітної плати, погіршення якості продукції та ін.

Методи оперативно-виробничого планування

Умови досягнення рівномірної роботи підприємства закладаються на стадії розробки виробничої програми, яка повинна формуватися виходячи з потреб споживачів, відповідати профілю підприємства, складу його оновлення і кадрів.

Система оперативного планування (СОП) – комплекс норм, нормативів і методів, що забезпечують науково-обґрунтовану організацію оперативного планування і регулювання виробництва. СОП повинна відповідати принциповим вимогам, що пред'являються до її створення:

1) відповідати організаційному типу виробництва;

2) забезпечувати ритмічну роботу і найбільш ефективне використання всіх виробничих ресурсів.

Система оперативного управління виробництвом є головним джерелом інформації для всіх основних служб підприємства. В системі оперативного управління традиційно виділяють такі основні елементи: планування, облік, контроль та аналіз, три останніх елементи об’єднують у функцію диспетчирування.

Міжцехове оперативне планування здійснюється зазвичай в центральному планово-виробничому відділі заводу. Внутрішньоцехове оперативне планування здійснюється в планово-диспетчерському бюро цеху.

Структура органів оперативного планування і регулювання виробництва середнього за величиною підприємства представлена на рис. 12.1:

_______________ - адміністративне підпорядкування

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ - оперативні зв'язки.

Производственно-диспетчерский отдел предприятия

Виробничо-диспетчерський відділ виробництва

Рис.12.1 Структура органів оперативного планування і регулювання виробництва.

На невеликих машинобудівних заводах з метою більшої оперативності міжцехове і внутрішньоцехове оперативне планування часто об'єднують у один центральний орган заводу. Це відноситься, в першу чергу, до заводів з безцеховою системою управління.

Залежно від організаційного типу виробництва на підприємствах діють різні системи оперативного планування.

В умовах одиничного виробництва використовується позаказная система оперативного планування, яка охоплює весь процес виконання роботи над замовленням, включаючи етап технічної підготовки виробництва. Об'єктом оперативного планування є замовлення. На першій стадії планування здійснюється його оформлення, яке внаслідок разового характеру замовлення, може будуватися на укрупнених нормативах, заснованих на систематизованому і критично узагальненому досвіді підприємства та ін. споріднених підприємств. На 2-му етапі - підготовка замовлення; на 3-му - планування і виготовлення замовлення.

Календарно-планові розрахунки ведуться в порядку зворотному ходу технологічного процесу, оскільки терміни закінчення замовлення визначають необхідні терміни запуску його у виробництво. В процесі розрахунку визначають:

- тривалість виробничого циклу;

- позамовно-цикловий графік;

- календарне випередження в роботі цехів;

- об'ємно-календарні розрахунки завантаження виробничих площ і устаткування;

- зведений календарний графік щодо виконання замовлень.

Планово-обліковою одиницею по підприємству служить замовлення, а по цехах та їх підрозділах - комплект деталей на замовлення.

Умовам одиничного виробництва відповідає також комплектно-вузлова система оперативного планування. Вибір позамовної або комплектно-вузлової системи визначається тривалістю виробничого циклу збірки виробу. Якщо він невеликий, в межах місяця, то застосовується позамовна система, за якою все необхідне для збірки комплектується до початку складальних робіт. Якщо тривалість виробничого циклу перевищує місяць, то використовується комплектно-вузлова система, при якій все необхідне для збірки комплектується відповідно до послідовності виконання складальних робіт. Планово-обліковою одиницею при комплектно-вузловій системі оперативного планування є по підприємству вузол, а по цехах і його підрозділах - комплект деталей на нього.

Застосування комплектно-вузлової системи дозволяє значно скоротити тривалість виробничого циклу і тим самим економити оборотні кошти, що вкладаються в запас деталей і вузлів перед збіркою.

На підприємствах з дрібносерійним типом виробництва, окрім вказаних вище систем, використовується також комплектно-групова система оперативного планування. Умовою її застосування є відносно тривалий цикл складання виробу, що обумовлює необхідність подачі деталей і вузлів на складання у встановлені терміни. Це дозволяє скорочувати пролежування деталей і, отже, величину НЗВ.

Для забезпечення подачі деталей і вузлів на збірку в необхідній послідовності вони об'єднуються в комплекти за ознакою однакового терміну подачі. Кожен такий комплект називається груповим або цикловим. У нього входять деталі, що мають однакову періодичність випуску, однакову тривалість виробничого циклу і єдиний міжцеховий маршрут обробки.

В умовах середньосерійного виробництва із стійким випуском постійно закріпленою за підприємством номенклатурою виробів застосовується машинокомплектна система оперативного планування виробництва, яка ґрунтується на тому, що у всіх цехах підприємства завдання встановлюється в комплектах деталей на виріб. Таким чином, у виробничій програмі складального цеху вказується порядковий номер виробу, який повинен бути випущений у даному плановому періоді; у заготовчому і оброблювальному цехах завдання встановлюється з урахуванням календарного випередження в днях помноженого на середньодобовий випуск готових виробів за планом.

Недоліком даної системи є те, що виробництво всіх деталей даного виробу в кожному цеху планується з однаковим випередженням, що зумовлює велику величину НЗВ.

В умовах крупносерійного виробництва, коли випуск здійснюється у великих обсягах при відносно невеликій номенклатурі виробів застосовується подетальна система оперативного планування за нормами заділів. За нею подача деталей споживачам (на обробку, складання, склад ГП) здійснюється за встановленими термінами подачі.

В умовах масового виробництва застосовується подетальна система оперативного планування за тактом потоку, який частково використовує положення подетальної системи за нормами заділів. Суть даної системи полягає в тому, що загальна потреба в деталях кожного найменування по кожному цеху розраховується як сумарна потреба в даній деталі цеху - споживача з урахуванням постачань на сторону і кількості деталей, необхідної для доведення заділів у подальших цехах до нормативного рівня. В основному потреба переважної частини цехів визначається програмою випуску готової продукції, тобто потребою збірки, яка в умовах масового виробництва підпорядкована такту. Кожен цех отримує 3 програми:

1) отримання деталей від цехів – постачальників;

2) виготовлення деталей;

3) здача деталей споживачам.