Частина 1. Теоретичні основи організації виробництва

Тема 1. Введення в дисципліну «Організація виробництва»

1. Предмет і метод курсу «Організація виробництва».
2. Поняття організації виробництва
3. Промислове підприємство як виробнича система, її склад, особливості і види.
4. Класифікація систем.
5. Закони організації в статиці та в динаміці.

1. Предмет і метод курсу «Організація виробництва»

Основою добробуту суспільства є виробництво матеріальних благ. У структурі галузей матеріального виробництва провідне місце займає промисловість. У ній функціонують десятки тисяч підприємств, а створена валова додана вартість у загальному її обсязі складає більш за третину.

Процес виробництва на будь-якому підприємстві припускає наявність трьох чинників виробництва: засобів праці, предметів праці та робочої сили. Їх єдність – невід'ємна умова здійснення виробничого процесу. Проте, наявність цих трьох чинників без організації раціональної їх взаємодії ще не гарантує економічну ефективність виробництва.

Ефективне функціонування промислового підприємства може бути досягнуто лише за умови внутрішньої узгодженої взаємодії всіх виробничо-господарських ланок у просторі та в часі, а також їх адекватної взаємодії із зовнішнім середовищем, направленої на забезпечення конкурентоспроможності продукції, що виробляється.

Наука про «організацію виробництва» зародилася понад 100 років тому. Але перші ідеї в області організації виробництва відносяться ще до часів єгипетських фараонів. У Єгипті, де споруда пірамід і зрошувальних систем вимагала зусиль тисячі чоловік, організація, планування цілеспрямованої діяльності та контроль за її результатами були насущною необхідністю.

У 1909р. в Московському вищому технічному училищі вперше був введений навчальний курс під назвою «Організація промислових підприємств».

«Організація виробництва» - це наука, що вивчає дію і прояв економічних законів у виробничо-господарській діяльності підприємств.

Під предметом «Організація виробництва» розуміється: способи вибору, розділення і кооперації елементів виробництва для досягнення цілей при мінімальних витратах ресурсів.

У 1956р. Інститут організації виробництва (США) офіційно прийняв таке визначення: наука про організацію виробництва охоплює проектування, вдосконалення і здійснення на практиці інтегральних систем, які включають у свій склад людей, матеріали й устаткування.

У подальшому вивченні матеріалу під наукою «організація виробництва» розумітимемо: сукупність правил, процесів і дій, забезпечуючих форму і порядок поєднання праці та уречевлених елементів виробництва з метою досягнення в певні терміни найбільшого виробничого результату з найменшими витратами.

Проблема обґрунтування теорії організації виробництва як самостійної області знань вимагає подальшої розробки. Це обумовлено таким:

1) у практичній діяльності все ще доводиться стикатися з недооцінкою і нерозумінням питань організації виробництва, з невмінням знайти правильні форми і методи роботи, здатні забезпечити вирішення ринкових завдань.

2) недостатньо розробляються проблеми взаємодії організації виробництва з іншими науками; її структури.

Організація виробництва в тому або іншому ступені пов'язана з низкою природних і суспільних наук: політекономією; кібернетикою, теорією систем; прикладними розділами математики; технологією.

Мета курсу «Організація виробництва» полягає у вивченні форм і методів раціонального поєднання і використання живої праці та матеріальних ресурсів у процесі створення матеріальних благ.

Організація виробництва вирішує такі завдання:

- поглиблення спеціалізації;

- удосконалення форм організації виробництва;

- швидка (гнучка) переорієнтація виробництва на інші види продукції;

- забезпечення безперервності, пропорційності, ритмічності виробничого процесу;

- вдосконалення організації праці та виробництва в часі та в просторі;

- створення логічної системи;

- скорочення тривалості виробничого циклу;

- безперебійне постачання сировиною, матеріалами при зменшенні запасів сировини і матеріалів;

- визначення оптимальної спеціалізації виробничих підрозділів і робочих місць;

- визначення необхідності реконструкції і технічного переозброєння виробництва.

Об'єктами дисципліни «Організація виробництва» є підприємства, фірми, компанії різних галузей промисловості, транспорту, будівництва та інших галузей народного господарства.

Предметом дисципліни є вивчення: основ теорії організації, системного підходу до управління, методів економічного обґрунтування рішень в області організації виробництва, основ стратегічного маркетингу як інструменту досягнення конкурентоспроможності виробництва, основ планування та інноваційної діяльності, проектування структур, організації праці, основного і обслуговуючого виробництва, організації контролю якості та сертифікації продукції, тактичного маркетингу і логістики.

Методи вивчення даної дисципліни:

- системний;

- діалектичний;

- історичний.