Поняття зовнішніх ознак людини їх класифікація

В діяльності ОВС щоденно виникає необхідність постановки на облік окремих категоричних осіб чи встановлення особистості (ототожнення) злочинця, затриманого, загиблого тощо.

Для виконання цього завдання використовують допити, що характеризують зовнішній облік людини: сувора фігура, обличчя, одяг, голос та ін., тобто вади, що можна віднести до зовнішніх ознак (прикмет). Встановлення особистості пов’язаної з подією злочину, слід вважати одним з основних завдань оперативно-розшукових заходів та слідчих дій. Ототожнення особистості по зовнішніх ознаках розробляється суворо габітосокпією. Поняття “габітоскопія” походить від латинських слів «габіт» - вид, зовнішність; та «скопія» - спостереження, вчення, й означає в криміналістиці - вивчення й використання допитаних, що характеризують зовнішній вигляд людини з метою його розшуку й ототожнення.

Для встановлення особистості портрет людини використовується ще з давнини.

Однак початкові наукові розробки методики криміналістичної реєстрації й ототожнення людини по ознакам зовнішності відноситься до 80-х років минулого століття.

Вчення про ознаки зовнішності людини про їх матеріальні та ідеальні відображення про методи та засоби їх фіксації й використання для встановлення фактів, які відіграють значну роль у розкритті та розслідуванні злочинів, утворює окрему теорію науки криміналістики, яку називають кримінальною габітосконією або габітоскопією.

Сучасна наука значно розширила методику ототожнення людини по ознакам зовнішності.

Використовуючи наукові дослідження в сфері анатомії, антропології й фізіології, частково вчення академіка І.П. Павлова про умовні рефлекси й динамічні стереотипі, вони розроблювали теоретичні основи цього виду ідентифікації.

Ознаки зовнішності людини численні й багатоманітні. Тому для того, щоб використовувати їх для цілей ототожнення й реєстрації, необхідно перш за все правильно класифікувати їх, дотримуючись єдиної термінології.

Зовнішні ознаки людини можна поділити на власні або основні, перші, безпосередньо властиві саме людині та побічні, або додаткові.

Перші - це зовнішні ознаки або прикмети людини;

Другі - це ознаки або прикмети речей.

До власних ознак відносяться дві групи ознак зовнішності людини: