За показниками віброакустичних факторів

Ступінь шкідливості умов праці при дії на працюючих шуму, вібрації, інфра- та ультразвуку залежно від величин перевищення чинних нормативів встановлюється згідно з таблицею А8 (дод. А).

Ступінь шкідливості та небезпечності умов праці при дії віброакустичних факторів встановлюється з урахуванням їх часових характеристик (постійний, непостійний шум, загальна та локальна вібрація, інфразвук, повітряний та контактний ультразвук).

Визначення класу умов праці при дії виробничого шуму

Шум – це поєднання звуків різної частоти і різного звукового тиску. З фізичної точки зору звук є механічними коливаннями пружного середовища.

Оцінка та нормування шуму здійснюється відповідно до ДСН 3.3.6.037-99 "Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку", у яких наведені гранично-допустимі рівні (ГДР) шуму для основних найбільш типових видів трудової діяльності і робочих місць, що розроблені з урахуванням категорій важкості і напруженості трудового процесу.

Згідно нормативних документів, усі виробничі шуми за часовими характеристиками класифікують на постійні та непостійні, по спектру шуми можуть бути широкосмуговими та тональними.

Постійний шум – це шум, рівень звуку якого за робочу зміну змінюється у часі не більш ніж на 5 дБА при вимірюваннях на часовій характеристиці шумоміра "повільно".

Оцінка умов праці при впливі на працюючих постійного шуму здійснюється за результатами вимірів рівня звуку в "дБ А" за шкалою "А" вимірювача шуму на часовій характеристиці "повільно".

Непостійний шум – це шум, рівень звуку якого за робочу зміну змінюється більш ніж на 5 дБА при вимірюванні на часовій характеристиці шумоміра "повільно". Непостійні шуми поділяються на ті, що змінюються в часі, переривисті та імпульсні.

Оцінка умов праці при впливі на працюючого непостійного шуму здійснюється за результатами вимірів еквівалентного рівня звуку інтегруючим вимірювачем шуму. У разі його відсутності еквівалентний рівень звуку розраховується відповідно до ДСН 3.3.6.037-99.

При дії протягом зміни на працюючого шумів з різними часовими і спектральними характеристиками та різноманітних комбінацій таких шумів вимірюють або розраховують еквівалентні рівні звуку. У цьому випадку виміряні або розраховані еквівалентні рівні звуку імпульсного і тонального шумів потрібно збільшити на 5 дБА, після чого одержаний результат можна порівнювати із ГДР без внесення в нього зменшуючої поправки, яка встановлена ДСН 3.3.6.037-99.

Визначення класу умов праці при дії виробничої вібрації

Вібрація – це складний коливальний процес, що виникає при періодичному зсуві центру тяжіння якого-небудь тіла від стану рівноваги, а також при періодичній зміні форми тіла, яку воно мало в статичному стані.

Вібрація, також як і шум, за часовими характеристиками може бути постійною та непостійною.

Постійна вібрація – це вібрація, рівень віброшвидкості якої змінюється не більш ніж у два рази (6 дБ) за робочу зміну.

Гігієнічна оцінка постійної вібрації (загальної, локальної), що діє на працюючих, здійснюється згідно з ДСН 3.3.6.039-99 "Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації" методом інтегральної оцінки за частотою параметра, що нормується. При цьому для оцінки умов праці вимірюють або розраховують коректований рівень віброшвидкості в дБ відповідно до ДСН 3.3.6.039-99.

Непостійна вібрація – це вібрація, рівень віброшвидкості якої змінюється більш ніж у два рази (6 дБ) за робочу зміну.

Гігієнічна оцінка непостійної вібрації (загальної, локальної), що діє на працюючих, проводиться згідно з ДСН 3.3.6.039-99 – методом інтегральної оцінки за еквівалентним (по енергії) рівнем віброшвидкості (віброприскорення). При цьому для оцінки умов праці вимірюють або розраховують еквівалентний коректований рівень в дБ відповідно до ДСН 3.3.6.039-99.

Непостійна вібрація може бути імпульсною, тобто складатися з одного чи декількох вібраційних впливів (наприклад удару), кожний з яких тривалістю менш ніж 1 с при періодичності менш ніж 5,6 Гц. Оцінка умов праці при дії на працюючих імпульсної вібрації здійснюється залежно від величини вібраційного впливу на підставі підрахунку кількості вібраційних імпульсів за зміну при піковому рівні віброприскорення від 120 до 160 дБ залежно від тривалості імпульсу відповідно до ДСН 3.3.6.039-99.

При комбінованій дії вібрації різних видів (локальна, загальна, імпульсна) загальна оцінка проводиться за найвищим класом та ступенем шкідливості фактора.

Визначення класу умов праці при дії інфразвуку

Інфразвук – це коливання пружного середовища, що розповсюджуються з частотами менше 20 Гц. Контроль за рівнями інфразвуку та його оцінка здійснюються згідно з ДСН 3.3.6.037-99 "Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку". Інфразвук також за часовими характеристиками може бути постійним та непостійним.

Постійний інфразвук – це інфразвук, рівень звукового тиску якого змінюється не більш ніж на 10 дБ при вимірах на шкалі шумоміра "лінійна" на часовій характеристиці "повільно".

Оцінка умов праці при дії постійного інфразвуку здійснюється за результатами вимірів загального рівня звукового тиску за шкалою "лінійна" в дБ Лін (за умови, що різниця між рівнями, виміряними за шкалою "Лінійна" та "А" на характеристиці шумоміра «повільно», становить не менш ніж 10 дБ).

Непостійний інфразвук – це інфразвук, рівень звукового тиску якого змінюється більш ніж на 10 дБ при вимірах на шкалі шумоміра "лінійна" на часовій характеристиці "повільно".

Оцінка умов праці при дії на працюючого непостійного інфразвуку здійснюється за результатами виміру чи розрахунку еквівалентного (по енергії) загального рівня звукового тиску в дБ Лін (екв) відповідно до ДСН 3.3.6.037-99.

Визначення класу умов праці при дії ультразвуку

Ультразвук – це коливання пружного середовища, що розповсюджуються з частотами понад 20 кГц.

Контроль за рівнями ультразвуку та його оцінка здійснюються згідно з ДСН 3.3.6.037-99 "Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку".

По частотному спектру ультразвук класифікують на

- низькочастотний (коливання від 1,12∙10⁴ до 10⁵ Гц), що розповсюджується повітряним і контактним шляхом;

- високочастотний (коливання від 10⁵ до 10⁹ Гц), що розповсюджується тільки контактним шляхом.

Оцінка умов праці при дії повітряного ультразвуку (з частотами коливань в діапазоні від 12,5 до 100 кГц) здійснюється за результатами вимірів рівня звукового тиску (в дБ) в нормованих смугах із середньогеометричними частотами, що охоплюють робочу частоту джерела ультразвукових коливань.

Оцінка умов праці при дії контактного ультразвуку здійснюється за результатами вимірів пікового значення логарифмічного рівня віброшвидкості (дБ) на робочій частоті джерела ультразвукових коливань.

При одночасній дії контактного і повітряного ультразвуку ГДР контактного ультразвуку слід приймати на 5 дБ нижче вказаного в ДСН 3.3.6.037-99.