Органи бюджетного контролю

Склад і структура органів бюджетного контролю визначаються державним устроєм країни, функціями і задачами, розв'язуваними державою на тому чи іншому етапі свого розвитку. Розробка і здійснення досконало нової бюджетно-податкової, фінансової політики спрямовані на посилення впливу фінансових важелів на соціально-економічні процеси в суспільстві. При цьому гостро встало питання про створення відповідних фінансових інститутів ринкового типу, здатних ефективно запровадити в життя цю політику. Раніше існуючі і створювані нові фінансові органи стали наділятися не тільки широкими управлінськими повноваженнями, але і великими контрольними функціями, тому що контроль виступає як один з ефективних функціональних елементів керування.

Ефективність фінансового контролю залежить від правильної його організації та розподілу ролей, компетенції суб'єктів фінансового права. Він є логічним продовженням і завершенням державного управління фінансами.

Система фінансового контролю включає загальнодержавний фінансовий контроль, відомчий фінансовий контроль, позавідомчий фінансовий контроль та аудит. Функції державного фінансового контролю розподіляються між вищими органами державної влади одночасно з установами управління фінансовою та кредитно-грошовою системою.

Загальнодержавний фінансовий контроль здійснюють:

− Верховна Рада України та її органи. Відповідно до ст. 85 Конституції України Верховна Рада України здійснює фінансовий контроль в ході розгляду проектів та затвердження Державного бюджету України і звітів про його виконання, на спеціальних парламентських слуханнях Кабінету Міністрів України, заслуховуванні Програм діяльності Уряду, обговорення й прийняття спеціального фінансового законодавства. Відповідно ч. 1 ст. 109 Бюджетного кодексу України до повноважень Верховної Ради України належить контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу. А ч. З цієї статті визначено повноваження по контролю за дотриманням бюджетного законодавства:

1) заслуховування звітів про стан виконання Державного бюджету, в тому числі заслуховування звітів розпорядників бюджетних коштів про використання коштів Державного бюджету України;

2) контроль за використанням коштів резервного фонду державного бюджету.

Парламентський контроль за витрачанням державних фінансових ресурсів органами і установами виконавчої влади здійснюють також усі постійні комітети Верховної Ради України, кожен у своїй сфері. Комітети Верховної Ради беруть участь у підготовці до розгляду Верховною Радою проекту закону про Державний бюджет, готують і попередньо розглядають питання щодо контролю за виконанням та звіту про виконання Державного бюджету України в частині, що віднесена до компетенції комітетів. Крім того, у Верховній Раді України є два спеціалізовані комітети: Комітет з питань бюджету і Комітет із питань фінансів і банківської діяльності. До повноважень Комітету Верховної Ради України з питань бюджету належать:

1) контроль за відповідністю поданого Кабінетом Міністрів України проекту закону про Державний бюджет України Основним напрямкам бюджетної політики на наступний бюджетний період та підготовка відповідного висновку;

2) контроль за відповідністю законопроектів, поданих на розгляд Верховної Ради України, бюджетному законодавству.

− Рахункова палата Верховної Ради України, яка відповідно до ст. 98 Конституції України від імені Верховної Ради України здійснює контроль за використанням Держаного бюджету України. Повноваження Рахункової палати визначено Законом України "Про Рахункову палату" (в ред. 11 липня 1996 р. № 315/96), ст. 110 Бюджетного кодексу України та іншими законодавчими актами.

- Президент України. Контрольні функції Президента України в сфері фінансової діяльності випливають із його статусу як глави держави. Він безпосередньо здійснює свої контрольні функції, наприклад, підписує фінансові закони.

- Кабінет Міністрів України. Згідно ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, яку складають центральні і місцеві органи. Як вищий колегіальний орган, він здійснює владу як безпосередньо, так і через центральні та місцеві органи виконавчої влади, спрямовуючи та контролюючи їх діяльність. Правове положення Кабінету Міністрів визначається Конституцією України; нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Як вищий орган виконавчої влади Кабінет Міністрів України очолює єдину систему виконавчої влади в Україні, забезпечує у відповідності із Конституцією здійснення функцій і повноважень виконавчої влади на території України, самостійно вирішує питання, які віднесені до його відання чинним законодавством. Кабінет Міністрів України здійснює контроль за державними фінансами в ході: безпосередньої практичної реалізації фінансової політики України, державної політики в галузі ціноутворення і оплати праці, складання і виконання Державного бюджету України і звіту про його виконання, здійснення загальнодержавних і міждержавних економічних програм, створення і керівництва діяльністю різних фондів і т.д. Діяльність Кабінету Міністрів України нерозривно пов'язана з управлінням державними фінансами і контролем за їх найбільш раціональним використанням.

- Спеціалізовані органи державної виконавчої влади по управлінню фінансами, для яких сама фінансова діяльність є основною. До цих органів належать: Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, Державна контрольно-ревізійна служба України, Державна пробірна палата України, Національний банк України, Державна податкова адміністрація України.

Основним контролюючим органом фінансової діяльності підприємців є Головна державна податкова адміністрація, до складу якої входять державні податкові інспекції в областях, районах, містах. Її задачі і функції визначені Законом України „Про державну податкову службу в Україні”.

Основна мета державної податкової адміністрації – забезпечення дотримання закону про податки, повний облік усіх платників податків і інших обов’язкових платежів у бюджет, здійснення контролю і забезпечення правильності нарахування і сплати цих податків.

Державні податкові інспекції в районах і містах виконують такі функції:

контролюють дотримання закону про податки й інші платежі в бюджет;

забезпечують своєчасний і повний облік платежів податків і інших платежів у бюджет;

контролюють своєчасність подачі платниками бухгалтерських звітів і балансів, податкових розрахунків, декларацій і інших документів, пов’язаних з нарахуванням платежів у бюджет, також перевіряють їх достовірність, правильність визначення прибутку, доходу об’єкта оподаткування і нарахування податків, інших платежів у бюджет;

контролюють дотримання громадянами закону про індивідуальну трудову діяльність;

забезпечують застосування фінансових санкцій щодо порушення обов’язків перед бюджетом;

передають правоохоронним органам матеріали про факти порушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, а також подають в арбітражні і судові органи запити про стягнення на користь держави коштів, отриманих підприємствами, організаціями і громадянами на незаконних умовах, і в інших випадках одержання коштів без установлених законом основ.

Державні податкові інспекції мають широкі права по фінансовому контролі. Їм надане право перевіряти й у випадку необхідності вилучати у суб’єктів підприємницької діяльності грошові документи, перевіряти бухгалтерський облік і звітність, плани, кошториси, декларації й інші документи, пов’язані з нарахуванням і виплатою податків, одержувати необхідні пояснення, довідки з цих питань. Податкові інспекції також мають право фактичного контролю виробничих, складських, торговельних приміщень підприємств і громадян, що використовуються для одержання доходів.

Забезпечення на Україні контролю за ефективним цільовим використанням бюджетних грошей доручене органам Державної контрольно-ревізійної служби. Статтею 2 Закону „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” визначено, що головним завданням Державної контрольно-ревізійної служби є виконання державного контролю за використанням грошей і матеріальних цінностей, їх заощадженням, виконанням бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних організаціях, а також на підприємствах і в організаціях, що одержують гроші з бюджетів усіх рівнів і державних валютних фондів.

Надзвичайно актуальним залишається на сьогодні питання контролю за ефективним і цільовим використанням бюджетних засобів. На перший план серед таких перевірок виходять комплексні перевірки економічної і контролюючої роботи фінансових, економічних і контролюючих органів, органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування щодо виконання бюджету.

Державна контрольно-ревізійна служба здійснює фінансовий контроль організацій, що фінансуються з бюджету, шляхом проведення ревізій і тематичних перевірок використання коштів відповідно до затвердженого кошторису, а також щодо скорочення публічної власності, дотримання законів і нормативних актів у їх діяльності.

Законодавче підкріплення Верховною Радою України статусу Державної контрольно-ревізійної служби в Україні поліпшило положення фінансового контролю.

На Державну контрольно-ревізійну служби покладені:

перевірка виконання закону про бюджетні права як державними, так і місцевими органами влади і управління;

контроль дотримання фінансової дисципліни підприємствами, установами й організаціями і контроль за ефективним використанням ними бюджетних і власних коштів;

контроль за виконанням Державного бюджету органами державного управління всіх рівнів, бюджетними організаціями, господарськими підприємствами й організаціями в частині виконання обов’язків перед бюджетом;

перевірка роботи фінорганів щодо використання бюджетів усіх рівнів;

перевірка роботи системи банків з питань взаємин із бюджетом.

У частині контролю за використанням коштів Державного бюджету задачі Державної контрольно-ревізійної служби перетинаються із задачами Рахункової палати України. При цьому Рахункова палата веде парламентський контроль в основному на рівні центральних органів управління державою, а Державна контрольно-ревізійна служба – починаючи з бюджетних установ у селах до міністерств і відомств. Для цього Державна контрольно-ревізійна служба вже більш п’яти років має розвинуту галузеву структуру у всіх містах, районах і областях, а Рахункова палата складається тільки з центрального апарата.

Питання для самостійного опрацювання

1. Особливості організації управління фінансами в бюджетній та виробничій сферах.

2. Сутність казначейсько­банківської системи виконання бюджетів.

3. Види фінансового контролю на рівні місцевих органів влади та управління.

4. Фінансові органи, що контролюють використання грошових фондів, виділених на освіту.

5. Особливості контролю фінансових органів за використанням грошових фондів, виділених на охорону здоров’я.

6. Особливості фінансового контролю в установах культури.

7. Система місцевих фінансових органів.

8. Нормативно-правова база діяльності місцевих органів влади.

9. Порядок відкриття рахунків місцевих бюджетів органами казначейства.

10. Звітність про хід виконання місцевого бюджету.

1. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бечко П.К., Ролінський О.В. Місцеві фінанси. Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 192 с.

2. Близнюк О.С., Губерська Н.Л., Музика О.А., Устенко Р.А. Місцеві фінанси в Україні: Правове регулювання: Навчальний посібник. – К.: Дакор КНТ, 2007. – 316 с.

3. Кириленко О.П., Квасовський О.Р., Лучка А.В., Малиняк Б.С. та ін. / За ред. Кириленка О.П. К. Знання 2006 677 Місцеві фінанси: Підручник / За ред. О.П. Кириленко. – К.: Знання, 2006. – 677 с.

4. Місцеві фінанси. Владимиров К.М., Чуйко Н.І, Рогальський О.В Навч.пос: Олді-плюс, 2009 − 352с.

5. Місцеві фінанси. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України) Рева Т.М., Ковальчук К.Ф., Кучкова Н.В. К. ЦУЛ 2007 − 208 с.

6. Місцеві фінанси. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України).- 2-е вид. Сунцова О.О. К.: ЦУЛ 2009. − 488 с.

7. Петленко Ю.В., Рожко О.Д. Місцеві фінанси: Опорний конспект лекцій. – К.: Кондор, 2009. – 282 с.

8. Положення про місцеву державну адміністрацію: Указ Президен­та України від 24 лип. 1992 р. // Голос України. − 1992. − 8 серп.

9. Положення про порядок випуску та обігу облігацій місцевих позик / Затв. рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 48 від 13 жовтня 1997 р. // Уряд. кур’єр. − 1997. − 27 груд.

10. Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим: Закон України від 23 груд. 1998 р.

11. Про затвердження Бюджетної класифікації: Наказ Міністерства фінансів України від 3 груд. 1997 р. № 265.

12. Про затвердження Порядку перерахування трансфертів (дотацій) з бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, міських та районних бюджетів у 2000 році: Наказ Міністерства фінансів України від 14 берез. 2000 р. № 50.

13. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 трав. 1997 р. // Уряд. кур’єр. − 1997. − 14 черв.

14. Про місцеві податки і збори: Декрет Кабінету Міністрів України від 20 трав. 1993 р. № 56-93 // Голос України. − 1993. − 11 черв.

15. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 1999 р. //Уряд. кур’єр. − 1999. − 15 трав. − № 89. − С. 5-7.

16. Про місцеві ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування: Закон України від 27 берез. 1992 р. // Відом. Верхов. Ради України. — 1992. — № 28.

17. Сазонець І.Л., Гринько Т.В., Придатко Г.Ю. Управління місцевими фінансами: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 264 с.

18. Хартія українських міст / Асоціація міст України. − К.: 1997. − 29 с.