Розрахунки акредитивами 2 страница

4) відображені суми платежів за претензіями: Д-т30,31 К-т374;

5) на суми відновлених платежів: Д-т20,92 тощо К-т374.

6. Документування та облік розрахунків за відшкодуванням завданих збитків

Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків виникають за результатами інвентаризації, коли виявлені понаднормові недостачі та втрати від псування цінностей, нестачі та розкрадання грошових коштів та при цьому виявлені винні особи. Підставою для записів в обліку є протоколи інвентаризаційної комісії; розрахунки матеріальної шкоди в результаті недостачі, псування, розкрадання майна; наказ керівника, у відповідності з яким в обліку виправляються всі виявлені розбіжності тощо.

Для обліку розрахунків по відшкодуванню матеріального збитку, крадіжок коштів, ТМЦ використовують субрахунок 375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків”. По дебету субрахунку відображають суми, що підлягають відшкодуванню особами, які допустили недостачу, втрату від псування цінностей, нестачу та розкрадання грошових коштів. По кредиту – погашення (списання) заборгованості винними особами.

Аналітичний облік розрахунків за відшкодуванням завданих збитків ведуть окремо за кожною винною особою, реєстром синтетичного обліку є журнал №3.

Наприклад:

1) виявлена нестача запасів: Д-т947 К-т20,22,28 тощо;

2) відображена сума, що підлягає відшкодуванню в розмірі фактичної нестачі: Д-т375 К-т71;

3) отримано суму відшкодування втрат: Д-т30 К-т375;

4) утримано суму нестач із заробітної плати винної особи: Д-т66 К-т375.

7. Облік розрахунків з іншими дебіторами

Облік розрахунків з іншими дебіторами ведуть на субрахунках 163 “Інша дебіторська заборгованість”, 377 “Розрахунки з іншими дебіторами”. Субрахунок 163 призначений для обліку довгострокової дебіторської заборгованості, а 377 – для обліку короткострокової. На вказаних субрахунках обліковують:

1) надані безпроцентні позики працівникам підприємства;

2) розрахунки по оплаті житлово-комунальних послуг тощо.

За дебетом субрахунків 377 та 163 відображають виникнення дебіторської заборгованості, за кредитом – її погашення чи списання. Аналітичний облік ведуть за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення. Реєстром синтетичного обліку є журнал №3.

Наприклад:

- видана позика працівникам підприємства: Д-т377,163 К-т30;

- погашена позика, шляхом утримання з заробітної плати: Д-т66 К-т377,163;

- списано заборгованість квартиронаймачів: Д-т30,31 К-т377,163.

8. Поняття та облік витрат майбутніх періодів

Витрати майбутніх періодів - це витрати, які здійснені у звітному періоді, але відносяться до наступного (або наступних) облікових періодів.

До витрат майбутніх періодів відносяться:

- витрати, пов'язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості;

- з освоєнням нових виробництв та агрегатів;

- сплачена авансом орендна плата;

- наперед сплаче­на страховка;

- передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання тощо.

Для узагальнення інформації щодо здійснених витрат у звітному періоді, які підлягають віднесенню на витрати в майбутніх звітних періодах, використовується рахунок 39 "Витрати майбутніх періодів".

За дебетом рахунка 39 "Витрати майбутніх періодів" відображаються понесенні витрати майбутніх періодів, за кредитом - їх списання (розподіл) та включення до складу відповідних витрат звітного періоду.

Витрати на підготовку й освоєння нових видів продукції збираються за дебетом рахунка 39 «Витрати майбутніх періодів» із кредиту рахунків 20 «Виробничі запаси»» 23 «Виробництво», 66 «Розрахунки з оплати праці», 65 «Розрахунки за страхуванням», 13 «Знос необоротних активів», 68 «Розрахунки за іншими операціям»» на суму витрат, пов'язаних із науковими та дослідно-експериментальними роботами.

Тема 3: Облік зобов’язань

Тема 3.1: Облік довгострокових та поточних зобов’язань

1. Зобов’язання: сутність, види, оцінка.

2. Облік кредитів (позик).

3. Облік векселів виданих.

4. Облік зобов’язань за облігаціями.

5. Облік розрахунків з бюджетом.

6. Облік розрахунків зі страхування.

7. Облік інших зобов’язань.

8. Облік доходів майбутніх періодів.

1.Зобов’язання: сутність, види, оцінка

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11"Зобов'язання" визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов'язання та її розкриття у фінансовій звітності. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).

Зобов'язання – це заборгованість підприємства, яка виникла в наслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють економічні вигоди.

Зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Згідно П(С)БО 11 “Зобов’язання” з метою бухгалтерського обліку зобов'язання поділяються на:

поточні;

довгострокові;

забезпечення;

непередбачені зобов'язання;

доходи майбутніх періодів.

Поточні зобов'язання -зобов'язання які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

Поточні зобов'язання включають:

короткострокові кредити банків;

поточну заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями;

короткострокові векселі видані;

кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги;

поточну заборгованість за розрахунками з одержаних авансів, за розрахунками з бюджетом, за розрахунками з позабюджетних платежів, за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці, за розрахунками з учасниками, за розрахунками із внутрішніх розрахунків; інші поточні зобов'язання.

Поточні зобов'язання відображаються в балансі за сумою погашення. Сума погашення - недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Довгострокові зобов'язання – всі зобов’язання, які не є поточними зобов’язаннями.

До довгострокових зобов'язань належать:

довгострокові кредити банків;

інші довгострокові фінансові зобов'язання;

відстрочені податкові зобов'язання;

інші довгострокові зобов'язання.

Зобов'язання, на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зобов'язання, якщо первісний термін погашення був більше ніж дванадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов'язання на довгострокове.

Довгострокове зобов'язання за кредитною угодою (якщо угода передбачає погашення зобов'язання на вимогу кредитора (позикодавця) у разі порушення певних умов, пов'язаних з фінансовим станом позичальника), умови якої порушені, вважається довгостроковим, якщо:

позикодавець до затвердження фінансової звітності погодився не вимагати погашення зобов'язання внаслідок порушення;

не очікується виникнення подальших порушень кредитної угоди протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Теперішня вартість - дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде потрібна для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов'язання.

Забезпечення - зобов'язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу.

Забезпечення можуть створюватися для відшкодування наступних (майбутніх) витрат на:

виплату відпусток працівникам;

додаткове пенсійне забезпечення;

виконання гарантійних зобов'язань;

реструктуризацію;

виконання зобов'язань щодо обтяжливих контрактів тощо.

Суми створених забезпечень визнаються витратами.

Забезпечення створюється при виникненні внаслідок минулих подій зобов'язання, погашення якого ймовірно призведе до зменшення ресурсів, що втілюють в собі економічні вигоди, та його оцінка може бути розрахунково визначена. Забороняється створювати забезпечення для покриття майбутніх збитків від діяльності підприємства.

Забезпечення для відшкодування витрат на реструктуризацію створюється у разі наявності затвердженого керівництвом підприємства плану реструктуризації з конкретними заходами, строками їх виконання та сумою витрат, що будуть зазнані, й після початку реалізації цього плану.

Сума забезпечення визначається за обліковою оцінкою ресурсів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), необхідних для погашення відповідного зобов'язання, на дату балансу. Забезпечення для відшкодування витрат на реструктуризацію визначається за сумою прямих витрат, які не пов'язані з діяльністю підприємства, що триває.

Забезпечення використовується для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких воно було створено.

Залишок забезпечення переглядається на кожну дату балансу та, у разі потреби, коригується (збільшується або зменшується). У разі відсутності ймовірності вибуття активів для погашення майбутніх зобов'язань сума такого забезпечення підлягає сторнуванню.

Непередбачене зобов'язання - це:

1) зобов'язання, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого буде підтверджено лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю;

2) теперішнє зобов'язання, що виникає внаслідок минулих подій, але не визнається, оскільки малоймовірно, що для врегулювання зобов'язання потрібно буде використати ресурси, які втілюють у собі економічні вигоди, або оскільки суму зобов'язання не можна достовірно визначити. Непередбачені зобов'язання відображаються на позабалансових рахунках підприємства за обліковою оцінкою.

2.Облік кредитів (позик)

Кредит – економічні відносини, що виникають між кредитором і позичальником, з приводу одержання останнім позики в грошовій або товарній формі на умовах повернення в певний строк зі сплатою відсотку.

За строками користування кредити бувають:

1. короткострокові – до 1 року;

2. середньострокові – до 3 років;

3. довгострокові – більше 3-х років;

4. прострочений – кредит, по якому закінчився строк повернення, встановлений в кредитному договорі між банком та позичальником, а позичені кошти при цьому не повернуті;

5. відстрочений – кредит, строк повернення по якому перенесено на прохання позичальника на пізнішу дату. Відстрочка погашення кредиту оформлюється окремою угодою до основного кредитного договору.

Кредитні взємовідносини здійснюються на підставі кредитних договорів, що укладаються між кредитором і позичальником в письмовій формі. Основними умовами банківського кредиту є: забезпеченість, поверненість, строковість, платність, цільове направлення і т.д..

Розмір процентних ставок і порядок їх сплати встановлюється банком і визначається в кредитному договорі. Умови договору можуть переглядатись та змінюватись тільки на основі взаємної згоди кредитора і позичальника.

Облік отриманих позик ведеться на рахунках 50 “Довгострокові позики” та 60 “Короткострокові позики”. Це балансові, пасивні рахунки.

По кредиту 50 “Довгострокові позики” відображаються суми одержаних довгострокових позик, а також переведення короткострокових (відстрочених), по дебету – погашення заборгованості за ними та переведення до поточної заборгованості за довгостроковими зобов’язаннями. Рахунок 50 “Довгострокові позики” має такі субрахунки:

3) 501 “Довгострокові кредити банків в національній валюті”;

4) 502 “Довгострокові кредити банків в іноземній валюті”;

5) 503 “Відстрочені довгострокові кредити в національній валюті”;

6) 504 “Відстрочені довгострокові кредити в іноземній валюті”;

7) 505 “Інші довгострокові позики в національній валюті”;

8) 506 “Інші довгострокові позики в іноземній валюті”.

При відображенні в бухгалтерському обліку операцій, пов’язаних з довгостроковими позиками, необхідно враховувати наступні правила:

9) суму відсотків за користування кредитом відображають по субрахунку 951 “Відсотки за кредити”;

10) частина довгострокового зобов’язання, яка підлягає погашенню в термін до 12 місяців, списується на рахунок 61 “Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями”.

По кредиту рахунку 60 “Короткострокові позики” відображаються суми одержаних кредитів (позик), по дебету - суми їх погашення та переведення до довгострокових зобов’язань у разі відстрочення кредитів (позик). Рахунок 60 “Короткострокові позики” має такі субрахунки:

11) 601 “Короткострокові кредити банків в національній валюті”;

12) 602 “Короткострокові кредити банків в іноземній валюті”;

13) 603 “Відстрочені короткострокові кредити в національній валюті”;

14) 604 “Відстрочені короткострокові кредити в іноземній валюті”;

15) 605 “Прострочені позики в національній валюті”;

16) 606 “Прострочені позики в іноземній валюті”.

Аналітичний облік позик ведуть за позикодавцями (банками) в розрізі кожного кредиту (позики) окремо та за строками їх погашення. Синтетичний облік при журнальній формі обліку ведуть в журналі №2.

Наприклад:

- Зарахована на поточний рахунок довгострокова позика: Д-т31 К-т50;

- Списана на поточну заборгованість частина довгострокового зобов’язання, що підлягає погашенню в термін до 12 місяців: Д-т50 К-т61;

- Погашена поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями: Д-т61 К-т311;

- Перераховані відсотки за кредит: Д-т951 К-т31;

- Списані відсотки за кредит: Д-т792 К-т951;

- Зараховано короткостроковий банківський кредит на спеціальний позиковий рахунок підприємства:Д-т313 К-т601

3.Облік векселів виданих

Облік розрахунків з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами за матеріальні цінності, виконані роботи, отримані послуги та за іншими операціями, заборгованість за якими забезпечена виданими векселями, ведуть на рахунках 51 “Довгострокові векселі видані” (якщо ця заборгованість не є поточною) та 62 “Короткострокові векселі видані” (якщо ця заборгованість поточна). Ці рахунки балансові, пасивні. По кредиту рахунків 51 “Довгострокові векселі видані” та 62 “Короткострокові векселі видані” відображається видача векселів в забезпечення поставок (робіт, послуг) постачальників та інших кредиторів та в забезпечення інших операцій, по дебету – погашення заборгованості за виданими векселями, її списання тощо.

Аналітичний облік ведуть за кожним виданим векселем та за строками їх погашення. Реєстром синтетичного обліку є журнал №3.

Наприклад:

1. видано вексель в забезпечення заборгованості перед постачальниками: Д-т63 К-т 51,62;

2. погашено виданий вексель: Д-т51,62 К-т31

4.Облік зобов’язань за облігаціями

Для обліку розрахунків з іншими особами за випущеними та сплаченими власними облігаціями строком погашення більше 12 місяців з дати балансу призначений рахунок 52 “Довгострокові зобов’язання за облігаціями”, який має наступні субрахунки:

17) 521 “Зобов’язання за облігаціями” (по кредиту ведуть облік боргових зобов’язань за номінальною вартістю облігацій, по дебету – погашення заборгованості за розрахунками з власниками облігацій);

18) 522 “Премія за випущеними облігаціями”(по кредиту ведуть облік нарахування сум премій за випущеними облігаціями, по дебету – погашення заборгованості з нарахованих премій за облігаціями);

19) 523 “Дисконт за випущеними облігаціями” (по дебету ведуть облік сум дисконту за випущеними облігаціями, по кредиту – списання нарахованих сум).

Аналітичний облік довгострокових зобов’язань за облігаціями ведеться за їх видами та термінами погашення. Реєстром синтетичного обліку є журнал №3.

Наприклад:

1) випущено облігації з премією на строк більше одного року:

20) на номінальну вартість облігацій: Д-т31 К-т521;

21) на суму премії за облігаціями: Д-т31 К-т522

2) нараховано відсотки за облігаціями, випущеними з премією:

22) на суму відсотків: Д-т952 “Інші фінансові витрати” К-т684 “Розрахунки за нарахованими відсотками”;

23) на суму амортизації премії: Д-т522 К-т684

3) випущено облігації з дисконтом на строк більше одного року:

24) на суму отриманих коштів: Д-т31 К-т521;

25) на суму дисконту за облігаціями: Д-т523 К-т521

4) нараховано відсотки за облігаціями, випущеними з дисконтом:

26) на суму відсотків: Д-т952 К-т684;

27) на суму амортизації дисконту: Д-т952 К-т523

5) сплачено відсотки за облігаціями: Д-т684 К-т31.

5.Облік розрахунків з бюджетом

Взаємовідносини підприємства з бюджетом виникають з приводу сплати до бюджету податків, зборів та інших платежів, що встановлені законодавством. Для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за всіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства, та за фінансовими санкціями, що справляються в дохід бюджету, призначено рахунок 64 “Розрахунки за податками й платежами”. Рахунок 64 “Розрахунки за податками й платежами” балансовий, пасивний. По кредиту відображаються нараховані платежі до бюджету, по дебету – належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання тощо. Рахунок 64 “Розрахунки за податками й платежами” має субрахунки:

28) 641 “Розрахунки за податками” (ведеться облік податків, які нараховуються та сплачуються відповідно до чинного законодавства);

29) 642 “Розрахунки за обов’язковими платежами” (ведеться облік розрахунків за зборами (обов’язковими платежами), які справляються відповідно до чинного законодавства та облік яких не ведеться на рахунку 65 “Розрахунки за страхуванням”. Наприклад: розрахунки з інноваційним фондом.);

30) 643 “Податкові зобов’язання” (ведеться облік суми податку на додану вартість, визнаної виходячи із суми одержаних авансів (попередньої оплати) за готову продукцію, товари, інші матеріальні цінності та нематеріальні активи, роботи, послуги, що підлягають відвантаженню (виконанню));

31) 644 “Податковий кредит” (ведеться облік суми податку на додану вартість, на яку підприємство набуло право зменшити податкове зобов’язання. Підставою для одержання права на податковий кредит є податкова накладна, а у випадку імпортування товарів – митна декларація).

Аналітичний облік за податками й платежами ведеться за їх видами в відомості 3.6. (при журнальній формі обліку). Реєстром синтетичного обліку є журнал №3.

Підставою для відображення нарахованих податків в аналітичному і синтетичному обліку є податкові декларації, розрахунки, податкові накладні (по розрахунках з ПДВ) тощо. Перерахування податків та обов’язкових платежів здійснюється на підставі платіжних доручень.

Наприклад:

- нараховано податок на прибуток: Д-т981 “Податки на прибуток від звичайної діяльності” К-т641;

- нараховано податкові зобов’язання по ПДВ: Д-т701”Дохід від реалізації готової продукції” К-т641;

- утримано з заробітної плати прибутковий податок: Д-т66 К-т641;

- нараховано податковий кредит по ПДВ (при надходженні товарів від постачальників): Д-т644 К-т63;

- перераховано до бюджету суми податків: Д-т641 К-т311

6.Облік розрахунків зі страхування

Розрахунки з органами соціального страхування виникають у юридичних осіб з приводу:

проведення цими особами обов’зкових згідно законодавства утримань з заробітної плати робітників і службовців (до Пенсійного фонду – 1 або 2%, до Фонду соціального страхування на випадок безробіття – 0,5%, до Фонду соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням – 0,5%);

проведення нарахувань на фонд оплати праці (до Пенсійного фонду – 32%, до Фонду соціального страхування на випадок безробіття – 1,9%, до Фонду соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням – 2,9 %, до Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили тимчасову втрату працездатності);

нарахування лікарняних та інших виплат за рахунок фондів соціального страхування тощо.

Порядок справляння та використання зборів на обов’язкове державне пенсійне страхування, на обов’язкове соціальне страхування, на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття та на інші види страхування регулюється чинним законодавством.

Про нараховані суми до фондів соціального страхування та при їх витрачання підприємство повідомляє органи соціального страхування звітами, довідками, розрахунковими відомостями встановленої форми та у строки, передбачені законодавством. Перерахунок коштів з поточного рахунку на рахунки органів соціального страхування здійснюється по платіжному дорученню.

Аналітичний облік ведеться за кожним видом зборів і відрахувань, по страхувальниках та окремих договорах страхування. Синтетичний облік розрахунків за всіма видами страхування ведеться на балансовому, пасивному рахунку 65 “Розрахунки за страхуванням”. По кредиту рахунку відображають нараховані зобов’язання за страхуванням, а також одержані від органів страхування кошти, по дебету – погашення заборгованості та витрачання коштів страхування на підприємстві.

Рахунок 65 “Розрахунки за страхуванням” має субрахунки:

32) 651 “За пенсійним забезпеченням” (ведеться облік розрахунків з Пенсійним фондом України за збором на обов’язкове державне пенсійне страхування);

33) 652 “За соціальним страхуванням” (ведеться облік розрахунків з Фондом соціального страхування України за збором на обов’язкове соціальне страхування);

34) 653 “За страхуванням на випадок безробіття” (ведеться облік розрахунків з Державним бюджетом України за збором на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття);

35) 654 “За індивідуальним страхуванням” (ведеться облік розрахунків зі страховими організаціями по індивідуальному страхуванню персоналу підприємства, за їх письмовими дорученнями, у разі добровільного страхування, з нарахованої їм зарплати страхових внесків за договорами та по обов’язковому страхуванню, що встановлюється законодавством);

36) 655 “За страхуванням майна” (ведеться облік розрахунків за страхуванням майна підприємства та майна працівників підприємства. Ці страхові платежі підлягають перерахуванню страховим організаціям).

Реєстром синтетичного обліку при журнальній формі обліку є журнал №3.

Наприклад:

1) сплачено внески до Пенсійного фонду: Д-т651 К-т311;

2) утримано з заробітної плати внески на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття: Д-т661 К-т653;

3) нараховано збір на обов’язкове соціальне страхування: Д-т23, 92 і т.д. К-т652;

4) нараховано лікарняні: Д-т652 К-т661.

7.Облік інших зобов’язань

Для узагальнення інформації про розрахунки з іншими кредиторами та за іншими операціями, облік яких не відображається на інших рахунках 5-го та 6-го класів, призначено рахунки 55 “Інші довгострокові зобов’язання” (для заборгованості, що не є поточною) та 68 “Розрахунки за іншими операціями” (для поточних зобов’язань). Це балансові, пасивні рахунки.

По кредиту рахунку 55 “Інші довгострокові зобов’язання” відображається збільшення довгострокових зобов’язань, по дебету – їх погашення, переведення до короткострокових, списання тощо. Аналітичний облік ведеться за кожним кредитором та видами залучених коштів. Реєстром синтетичного обліку є журнал №3.

Рахунок 68 “Розрахунки за іншими операціями” має субрахунки:

37) 681 “Розрахунки за авансами одержаними” (за кредитом відображають одержані аванси під поставку матеріальних цінностей або під виконання робіт, а також суми попередньої оплати покупцями і замовниками рахунків постачальника за продукцію і виконані роботи, по дебету – списання авансів одержаних після поставки матеріальних цінностей, виконання робіт тощо.);

38) 682 “Внутрішні розрахунки” (ведеться облік всіх видів поточних розрахунків з дочірніми підприємствами. Дочірні підприємства – це самостійні підприємства, засновані на власності материнського підприємства – юридичної особи і діють на підставі власного статуту, який затверджується засновником.);

39) 683 “Внутрішньогосподарські розрахунки” (ведеться облік внутрішньогосподарських розрахунків з виробничими одиницями і господарствами, виділеними на окремий баланс, за взаємним відпуском матеріальних цінностей; реалізацією продукції, робіт, послуг; передачею витрат загальноуправлінської діяльності; виплатою заробітної плати працівникам цих господарств; за іншими видами розрахунків);

40) 684 “Розрахунки за нарахованими відсотками” (ведеться облік нарахованих відсотків за використання коштів (товарів, робіт, послуг), отриманих в кредит; використання майна, отриманого в користування (орендні, лізингові операції); іншими операціями. По кредиту показують нарахування відсотків, по дебету – їх сплату, списання тощо.);

41) 685 “Розрахунки з іншими кредиторами” (ведеться облік операцій, які не передбачені для обліку на інших субрахунках рахунка 68 “Розрахунки за іншими операціями”).

Аналітичний облік розрахунків з іншими кредиторами ведеться окремо за підприємствами, організаціями, установами та фізичними особами, з якими здійснюються розрахунки. Реєстром синтетичного обліку є журнал №3.

Наприклад:

1. надійшла поворотна фінансова допомога на поточний рахунок в банку: Д-т31 К-т55;

2. переведена до складу поточних зобов’язань довгострокова заборгованість: Д-т55 К-т61;

3. погашено заборгованість по довгострокових зобов’язаннях за рахунок грошових коштів: Д-т55, 61 К-т31.

4. одержано аванс від покупців під поставку матеріальних цінностей: Д-т31 К-т681;

5. нараховано відсотки за облігаціями: Д-т952 “Інші фінансові витрати” К-т684.

Тема 3.2: Облік праці та її оплати

Заробітна плата: поняття, види та форми.

Облік особового складу, використання робочого часу та виробітку.

Порядок нарахування заробітної плати.

Порядок нарахування виплат за середнім заробітком.

Утримання із заробітної плати.

Аналітичний і синтетичний облік заробітної плати.

Порядок розрахунків по заробітній платі з робітниками і службовцями та облік депонованої заробітної плати.

Нарахування на фонд оплати праці та порядок відображення їх в обліку.

Заробітна плата: поняття, види та форми

Згідно Закону про оплату праці заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану роботу.

Згідно законодавства основою організації оплати праці є тарифна система. Застосування тарифної системи оплати праці забезпечує диференціацію та регулювання рівня заробітної плати залежно від кваліфікації працюючих, складності робіт і функцій, які використовуються ними, інтенсивності, характеру й умов праці, галузі виробництва, форм оплати праці, що їх застосовують.

Основними елементами тарифної системи є: тарифні сітки; тарифні ставки; схеми посадових окладів; тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). В Україні Єдині тарифно-кваліфікаційні довідники та інші нормативні документи з питань нормування праці (норми часу, виробітку, чисельності, обслуговування) розробляє Центр продуктивності Міністерства праці та соціальної політики України. Тарифна сітка - це шкала коефіцієнтів, що визначають співвідношення тарифних ставок працівників різних видів розрядів. Тарифну сітку формують на основі тарифної ставки робітника першого розряду, розмір якої повинен перевищувати законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати.

Тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів, форми і системи оплати праці тощо встановлюються безпосередньо на підприємстві та оформляються як невід'ємна складова частина колективного договору або у формі додатків до нього (положення про оплату праці, положення про преміювання тощо). Колективний договір затверджується власником або уповноваженим ним органом та погоджується з профспілковим комітетом (чи іншим органом, уповноваженим представляти трудовий колектив).