Класифікація гуртового товарообігу

1. По видах обігу:

– складський;

– транзитний (за участю в розрахунках і без участі в розрахунках)

2. По категорії покупців:

– обіг по реалізації роздрібним покупцям;

– обіг по реалізації промисловим підприємцям;

– обіг по реалізації оптовим покупцям;

– обіг по експорту;

– обіг по держзамовленню;

– обіг по інших покупцях.

3. По регіонах:

– обіг по реалізації в місцевому регіоні;

– обіг по реалізації в інших регіонах.

4. По структурних підрозділах:

– склади;

– холодильники.

5. По способу оплати за товари:

– обіг негайної оплати;

– обіг по перерахуванню;

– обіг із продажу в кредит.

Складський обіг – це продаж товарів зі складу оптової бази. Він необхідний по товарах складського асортименту (швейні вироби, галантерея, кондитерські вироби та т. д.), що вимагають комплектування, доробки, підсортування.

Транзитний обіг включає продаж товарів зі складів фабрик, заводів безпосередньо в роздрібну мережу, минаючи склади оптових баз.

Література: Головінов М.І. с. 148-159

Мазаракі А.А. с. 93-106

Садеков А.А., Полонський А.Н. с. 77-78, 80-82

Питання для самоконтролю знань

1. Дати визначення товарообігу як економічної категорії.

2. Охарактеризувати види товарообігу.

3. Надати характеристику класифікаційним ознакам роздрібного товарообігу.

4. Охарактеризувати склад роздрібного товарообігу.

5. Визначити місце і роль роздрібного товарообігу на рівні держави.

6. Розкрити соціально-економічне значення роздрібного товарообігу на рівні підприємства.

7. Сформулювати значення гуртового товарообігу.

8. Сформулювати задачі, які стоять перед гуртовою торгівлею.

9. Дати характеристику складу валового товарообігу оптової бази.

10. Охарактеризувати класифікацію оптового товарообігу.

ЛЕКЦІЯ №

ТЕМА «Товарообіг та чинники щодо його визначення»

План

1. Показники розвитку товарообігу.

2. Основні чинники, що визначають обсяг та структуру товарообігу.

3. Купівельні фонди населення та їх значення для планування товарообігу.

Розрахунок показників роздрібного товарообігу базується, головним чином, на даних бухгалтерської, статистичної і оперативної звітності. Бухгалтерська звітність дозволяє встановити загальний обсяг товарообігу, товарних запасів і надходження товарів по торговому підприємству. Статистична звітність (зокрема форма 3-торг) дає можливість розглянути ці ж показники по окремих товарних групах.

Для розрахунку показників роздрібного товарообігу необхідно засвоїти методику визначення основних показників (табл. 1)

Перш за все необхідно визначити питому вагу окремої групи товарів у загальному товарообігу, питому вагу кожного кварталу в річному товарообігу підприємства за планом та фактично, а також ступінь виконання торговим підприємством плану товарообігу шляхом порівняння очікуваного товарообігу у поточному році з товарообігом за планом або шляхом порівняння фактичного товарообігу звітного періоду з його запланованим обсягом на цей період. Установлений на підставі такого порівняння відсоток виконання річного плану товарообігу є важливим вихідним показником для оцінки роботи підприємства.

Оцінка ступеня виконання плану товарообігу здійснюється шляхом розрахунку абсолютного і відносного розмірів відхилення товарообігу, з урахуванням впливу позитивних (негативних) факторів, не взятих до уваги у процесі планування.

1. Питома вага окремої групи товарів у загальному товарообігу підприємства:

Т (гр.)

Пит. в. (гр.) = ——— *100%

Т (заг.)

Т (гр.) – товарообіг окремої групи товарів

Т (заг.) – загальний товарообіг конкретного підприємства.

2. Питома вага кварталу в річному товарообігу підприємства:

Т (Ікв.)

Пит. в. (Ікв.) = ——— *100%

Т (річ.)

Т (Ікв) – товарообіг 1 кварталу

Т (рік) – товарообіг за рік

Таблиця 1. Методика визначення основних показників

№ п./п.	Найменування показників	Алгоритм розрахунку	Значення показників
	Відсоток виконання плану роздрібного товарообігу	Т ф. %вик = ——— * 100% Т пл.	Відносний показник характеризує ступінь виконання плану товарообігу
	Відхилення від плану товарообігу	∆ Т = Т ф. – Т пл.	Абсолютний показник, характеризує збільшення (зменшення) обсягів реалізації товарів
	Структура товарообігу, питома вага окремих груп товарів в обсязі	Т (гр.) Пит. в. (гр.) = ——— *100% Т (заг.)	Визначається для аналізу товарообігу по окремих товарних групах
	Товарообіг у напівставних цінах	Т ф. Т напівст. .= ——— 100% І ц	Товарообіг фактичний перераховується з урахуванням зміни цін на товари
	Відсоток виконання у напівставних цінах	Тнапівст. %вик(напівст) = ——— * 100% Т пл.	Відносний показник показує темп росту товарообігу в порівняльних цінах
	Темп приросту товарообігу	∆ t = %вик – 100%	Відносний показник приросту (зниження) товарообігу в звітному періоді
	Темп зміни товарообігу	Тф (звіт.) ТЗ (%) = —————100% Т ф(мин.)	Відносний показник показує зміну товарообігу в динаміці (зріст або зниження товарообігу звітного року в порівнянні з фактичними показниками відповідного періоду минулого року)

3. Товарообіг окремої групи товарів:

Т (заг.) * Пит. в. (гр.)

Т (гр.) = ———————————

100%

4. Товарообіг кварталу, місяця:

Т (річ.) * Пит. в. (кв.) Т (річ.) * Пит. в. (міс.)

Т (кв..) = —————————; Т (міс.) = ------------------------------

100% 100%

5. Абсолютне відхилення: ∆ Т = Т _ф. – Т _пл., де

Т _ф – товарообіг фактичний; Т _пл. – товарообіг плановий

6. Відсоток виконання плану роздрібного товарообігу у фактичних цінах:

Т _ф.

%вик (факт) = ——— * 100%

Т _пл.

7. Товарообіг у напівставних цінах (у перерахуванні на індекс

Т _ф.

Т напівст_. .= ——— 100%, де І _ц – індекс цін (за даними статист. відділу)

І _ц

8. Відсоток виконання плану роздрібного товарообігу у напівставних цінах:

Т _{напівст.}

%вик (напівст) = ——— * 100%

Т _пл.

9. Відсоток виконання плану роздрібного товарообігу очікуваний:

Т _очік.

%вик (очік.) = ——— * 100%

Т _пл..

Точік. – товарообіг очікуваний (найбільш ймовірний обсяг реалізації товарів до кінця поточного періоду)

10. Темп приросту товарообігу: ∆ t = %вик – 100%

11. Темп зміни товарообігу:

Т ф (звіт.)

ТЗ (%) = —————100%

Т ф (мин.)

Т ф (звіт) – фактичний товарообіг відповідного періоду звітного року

Т ф (мин.) – фактичний товарообіг відповідного періоду минулого року.

Приклад 1. Визначити показники оцінки товарообігу підприємства за рік, якщо був отриманий фактичний товарообіг у розмірі 445,5 тис.грн.., що на 6,5% більше запланованого обсягу реалізації товарів. Додатково врахувати, що у звітному році було підвищення цін на товари, які реалізує підприємство, індекс цін складає 105,0%. За результатами розрахунків зробити висновок.

1. Визначаємо плановий товарообіг підприємства

2. Визначаємо товарообіг у напівставних цінах

3. Визначаємо відсоток виконання у напівставних цінах

За результатами розрахунків можна зробити висновок, що товарообіг в цілому по підприємству виконано на 106,5%. Таке перевиконання отримано у результаті підвищення цін на товари, про що свідчить індекс ціни, який складає 105,0%. Перерахувавши фактичний товарообіг на індекс ціни отримали товарообіг у напівставних цінах в розмірі 424,3 тис. грн. Таким чином фізичний обсяг реалізації товарів у звітному періоді було збільшено всього на 1,4%, а різниця щодо перевиконання товарообігу була отримана за рахунок підвищення цін на товари.

Обсяг, структуру і перспективи розвитку товарообігу конкретного підприємства визначає сукупність факторів зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства (табл. 2).

Серед факторів зовнішнього середовища найважливіше значення мають:

1. Обсяг і структура споживчого ринку

Досягнення відповідності між обсягом і структурою товарообігу й обсягом і структурою попиту є необхідною передумовою успішної реалізації товарів.

2. Обсяг і структура пропозиції споживчих товарів.

Без наявності достатньої товарної пропозиції споживчих товарів вітчизняних і іноземних товаровиробників, забезпечення їхньої високої якості, відновлення і розширення асортименту відповідно попиту споживачів неможливо забезпечити ріст обсягу роздрібного товарообігу.

3. Стан конкуренції на даному регіональному товарному ринку.

Розподіл купівельних фондів між окремими торговими підприємствами відбуваються відповідно до конкурентних переваг окремих підприємств, тобто місць розташування підприємств, його товарною, ціновою, маркетинговою політикою, якість торгового і після продажного обслуговування й інших факторів.

4. Державне регулювання торгової діяльності.

Обсяги товарообігу підприємства в значній мірі залежить від державної політики з наступних питань:

4.1. Регулювання доходів населення і рівня оплати праці як передумови формування купівельних фондів, що використовуються для оплати товарів.

4.2 Регулювання переліку та розміру податків, що формують ціни закупівлі та реалізації, і відповідно визначають рівень цін.

4.3. Регулювання максимальної межі торгової надбавки і максимальних цін на товари соціального значення.

Таблиця 2. Фактори, що впливають на обсяг і структуру товарообігу

5. Загальна макроекономічна ситуація значення.

Це обсяг валового продукту, національного доходу та темпів їх росту, рівня платіжної дисципліни суб’єктів господарювання, рівня інфляції, інвестиційний клімат, соціально-політична стабільність і т.д.

Торгове підприємство знаходяться під впливом розглянутих факторів і в більшості випадків не має можливості істотно впливати на них.

До основних факторів внутрішнього середовища відносяться:

1. Загальна стратегія діяльності підприємства на споживчому ринку, що розробляються, виходячи зі стадії життєвого циклу підприємства, стан зовнішнього середовища, конкурентних переваг підприємства і т. д.

2. Спеціалізація (товарний профіль) підприємства.

Даний фактор, насамперед, обумовлює асортиментну структуру товарообігу підприємства, тобто обсяги реалізації окремих груп товарів і співвідношення між ними.

3. Місце розташування підприємства.

Чим вища інтенсивність потоку потенційних покупців підприємства, тим більший обсяг товарообігу підприємства і навпаки.

4. Забезпеченість товарообігу

4.1. Забезпеченість товарообігу товарними ресурсами.

Обсяги товарообігу підприємства залежать від наявності товарної пропозиції (надходження товарів), обсягів товарних запасів і їх зміни протягом визначеного періоду. Між цими показниками існує балансовий зв’язок, що виражається формулою:

Зп +Н = Р + Зк, де

Зп – запаси товарів на початок звітного періоду;

Н – надходження товарів у звітному періоді;

Р – реалізація (товарообіг) товарів у звітному періоді;

Зк – запаси на кінець звітного періоду.

4.2. Забезпеченість товарообігу трудовими ресурсами.

Наявність персоналу відповідного складу і кваліфікація для реалізації необхідної маси товарів, створення умов для забезпечення необхідного рівня продуктивності праці приводить до росту обсягів реалізації.

4.3. Забезпечення товарообігу основними засобами.

Наявність необхідної матеріально-технічної бази підприємства і її раціональне використання також приводить до підвищення товарообігу.

5. Цінова і маркетингова політика.

Успіхи підприємства в реалізації товарів значною мірою залежать від ефективності її цінової і маркетингової політики.

Цінова політика підприємства визначає рівень цін на реалізовані товари.

Ефективність маркетингової політики з таких питань як вивчення кон'юнктури ринку, поведінка та мотивація покупців, формування попиту, визначення товарного підприємства, організація роботи з постачальниками, організація рекламної компанії і т. д. значною мірою впливає на обсяг товарообігу підприємства.

Купівельними фондами населення називається та частина грошових доходів населення, що направляється на придбання предметів споживання.

Купівельні фонди населення менші, ніж його доходи. Вони складають тільки ту частину доходів, що буде спрямовано в торгівлю для обміну на товари. Тому при прогнозуванні роздрібного товарообігу необхідно визначити цю частину.

Купівельні фонди населення розраховуються шляхом складанню балансу грошових доходів і витрат населенню.

У балансі грошових доходів та витрат населення показують обсяг та джерела грошових доходів населення, а також обсяг і структуру його витрат.

Основним джерелом грошових доходів населення повинна бути заробітна плата, на частку якої приходиться біля ¾ його доходів.

Усі витрати населення поділяються на товарні та нетоварні.

До товарних відносять покупка товарів або купівельні фонди населення.

При складанні балансу спочатку визначають нетоварні витрати (комунальні послуги, транспорті послуги, послуги зв’язку, покупка квитків у театр, кінотеатри, оплата дитячих установ, оплата путівок, обов’язкові відрахування в цільові фонди, податки і т. д.