Поняття підприємства

МЕТА

МЕТА

І останній аспект, підприємство обов'язково повинно бути юридичною особою, тобто повинно мати у власності відокремлене майно, може від свого імені придбати майнові й особисті права нести відповідальність і т.д.

Виходячи з цього, можна сформулювати основні ознаки підприємства:

- суб'єкт, що господарює, (займається тим чи іншим видом
діяльності, повинне мати визначену систему організації колективу працівників, свою структуру, технологію і порядок керування); -

- організаційна єдність (усе повинно бути відповідним чином оформлене і відображено в установчих документах);

- майнова відповідальність (відповідальність за свої дії і зобов'язання);

- власне ім'я (назва) - це, здавалося б, чисто формальна зовнішня ознака, є дуже істотною. Під певною назвою підприємство здійснює свої функції, зовнішні зв'язки й угоди, і виступає в судових органах як позивача і відповідача.

Центральною ланкою господарського механізму в торгівлі виступає торгове підприємство. Торгове підприємство є самостійним господарським статутним суб'єктом, що має права юридичної особи і здійснює комерційну, виробничу, інвестиційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку.

Діяльність підприємства здійснюється, як правило, на основі Статуту, що затверджується власником майна. У Статуті підприємства вказується назва підприємства, його місце розташування, предмет і мети діяльності, органи керування підприємством, порядок їхнього формування, компетенція і повноваження трудового колективу, порядок утворення майна, характер організації трудових відносин, членства, умови реорганізації і припинення діяльності підприємства.

Підприємство як організаційна одиниця, що здійснює господарсько-фінансову діяльність, існує в усіх економічних системах і типах економічних відносин. Однак характер функціонування підприємства і його організаційно-правовий статус істотно відрізняється

ОСНОВНІ ВІДМІННІ РИСИ ДВОХ ВИДІВ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

Перелік ознак	Тип економіки
командно-адміністративна	ринкова
1. Характер керівництва економікою	централізований	децентралізований
2. Основний принцип регулювання економікою	економічне планування	Ринкова саморегуляція
3. Ступінь державного регулювання	дуже велика	мінімально необхідна
4. Переважаючий вид власності	державна	приватна
5. Мотивація діяльності господарських суб’єктів	виконання планових завдань	одержання прибутку

Командно-адміністративна економіка являє собою жорстку економічну систему, в якій практично всі види діяльності регулюються державою. Характерними рисами економічних відносин є: високий ступінь державного регулювання, тотальне державне планування, стимулювання ділянок господарського процесу не за реальні результати діяльності, а за виконання планових завдань, перевага державної власності.

Ринкова економіка, переваги якої доведені світовим досвідом, характеризується вільним підприємництвом суб'єктів, що господарюють. Основним принципом регулювання діяльності підприємств є саморегулювання з мінімально-необхідним (у залежності від ступеня зрілості і розвиненості ринкових відносин) ступенем державного регулювання. Переважаючим видом власності є колективна власність, а основною цільовою функцією діяльності - одержання прибутку.

Таким чином, підприємства в умовах ринку є незалежною одиницею, що господарює, діяльність якої передбачає свободу власників підприємства в розподілі і використанні отриманого прибутку, розпорядженні майном і капіталом.

Господарчий кодекс України законодавчо закріпляє нові принципи функціонування підприємств, що відповідають умовам ринкової економіки, цілком змінив їхні права і повноваження у всіх аспектах життєдіяльності підприємств.

Відповідно до Закону підприємство самостійно:

- планує свою діяльність і визначає перспективи її розвитку, виходячи з попиту на свою продукцію (послуги), рівня конкурентноздатності;

- здійснює матеріально-технічне забезпечення власного виробництва і капітального будівництва через систему прямих угод (контрактів) з постачальниками;

- реалізує свою продукцію, інші матеріальні цінності на основі прямих угод зі споживачами, через товарні біржі, мережу власних торгових підприємств і ін.;

- самостійно або на договірній основі встановлює ціни на свою продукцію, роботи, послуги, майно, крім випадку державного регулювання цін па особливо значущі види продукції;

- визначає чисельність і структуру працівників;

- вибирає форми і системи оплати і стимулювання їхньої праці, з огляду на встановлені мінімальні соціальні гарантії і співвідношення розрахункових кредитних і касових операцій, визначається характер і умови використовування своїх вільних грошових коштів.

- здійснює (за наявності відповідних ліцензій) зовнішньоекономічну діяльність, отримує і використовує валютну виручку, а при необхідності – кредити від іноземних партнерів;

- проводить різні операції з цінними паперами (випуск, реалізація, покупка);

- визначає напрямок і об’єм використання отриманого прибутку.

Функціонування підприємства на ринку пов’язано з багатьма обмеженнями, які визначають можливість і ефективність його господарсько-фінансової діяльності.

Основними обмеженнями є:

- обмеження, обумовлені попитом:

	Об’єм реалізації		Попит споживача

- обмеження, обумовлені ресурсами:

	Ресурси використані		Наявність ресурсів

- фінансові обмеження:

	Грошові витрати підприємства		Грошові кошти, які є у розпорядженні

Описані обмеження мають місце під час функціонування підприємства в будь-який економічній системі, однак характер і ступінь їхнього впливу на господарську діяльність підприємства істотно відрізняються.

Ринкова економіка, що надає підприємствам всю свободу господарювання, вимагає від них неухильного виконання описаних правил. Підприємство може розрахувати тільки на власні можливості в утворенні і отримані фінансових ресурсів, а при використанні найомних – чітко контролювати можливості їх погашення. Фінансові обмеження визначають необхідний рівень ефективності господарської діяльності і є стимулом до його росту.

Таким чином, найважливішими вимогами пред'явленими до діяльності підприємства в сучасних умовах є:

- самооплатність, рентабельність і самофінансування свого розвитку;

- матеріальна відповідальність за результати господарювання;

- законопослушність діяльності.

Підприємство несе всю повноту відповідальності за прийняття рішення, ризикуючи всім своїм майном у випадку неправильно прийнятого рішення. Формами матеріальної відповідальності за порушення договірних зобов'язань, кредитно-розрахункової і податкової дисципліни, вимог до якості продукції є штраф, пеня, а також відшкодування заподіяних збитків.

Література: Головінов М.І. с. 11-18

Мазаракі А.А. с. 7-14

Шваб Л.І. с. 10-17

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ:

1. Дати визначення поняття «підприємство».

2. Перелічити основні ознаки підприємства і дати їм характеристику.

3. Які особливості характерні для функціонування підприємства в різних економічних системах?

4. Назвати права підприємства, дані йому законодавством України.

5. Дати характеристику економічних обмежень, які визначають можливість і ефективність фінансово-господарської діяльності підприємства.

6. Визначити основні вимоги, які характерні для діяльності підприємства в сучасних умовах.

ЛЕКЦІЯ № 2

ТЕМА «ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

ФУНКЦІОНУВАННЯ РІЗНИХ ВИДІВ ПІДПРИЄМСТВ»

План

1. Класифікація видів підприємств.

2. Характеристика ринку діяльності підприємств.

3. Економічні особливості діяльності різних видів підприємств.

Законодавство України допускає організацію і функціонування таких видів підприємств.

У залежності від форм власності розрізняють:

1. Підприємства, засновані на приватній власності.

Право приватної власності виникає на основі одержання громадянином доходів від участі в суспільному виробництві, від індивідуальної праці, вкладення засобів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також у майно, отримане в результаті успадкування чи укладання інших угод, не заборонених законом.

Об'єктами приватної власності є:

- індивідуальні підприємства, засновані на особистій власності фізичної особи і винятково на його праці;

- сімейні підприємства, засновані на власності і праці громадян України - членів однієї родини, що проживає разом;

- приватні підприємства, засновані на власності окремого громадянина України, із правом наймання робочої сили;

- сільські (фермерські) господарства;

- підприємства, засновані на власності іноземних
громадян.

2. Підприємства, засновані на колективній власності.

Право колективної власності виникає на основі: добровільного об'єднання майна громадян і юридичних осіб для утворення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств і об'єднань; передачі державних підприємств в оренду; перетворення державних підприємств в акціонерні й інші товариства; державних субсидій; інших цивілізовано-правових угод.