Управління є не що інше, як налаштування інших людей на працю

Лі Якокка

1.1.Сутність категорій “управління” і “менеджмент”

Економіка в ринкових умовах потребує підвищення ролі менеджменту. Сучасний менеджмент – особлива галузь знань і професійної підготовки керівників і спеціалістів у різних сферах діяльності. Ефективно управляти сучасним підприємством або його підрозділами неможливо без розуміння сутності й змісту менеджменту. Для визначення діяльності з координації роботи людей на практиці використовують різні поняття:“управління”; “менеджмент”; “адміністрування ”; “керування ” тощо.

Терміни „управління” і „менеджмент” пов’язані між собою. Однак між цими термінами існує суттєва відмінність, тому їх не можна ототожнювати.

„Управління” – це цілеспрямована дія на об’єкт з метою зміни його стану або поведінки. Воно може бути:

- технічним: управління технологічними процесами (рухом поїздів та літаків);

- господарськім (управління виробничою та економічною діяльністю комерційних і некомерційних організацій);

- недержавним та неполітичним: управління соціальними процесами (рухом на захист миру або навколишнього середовища);

- державним (управління соціально-економічним життям суспільства через різні інститути - правову систему, міністерства тощо);

- ідеологічним: управління, головне завдання якого полягає у впровадження у свідомість членів суспільства концепції його розвитку, які формуються різними політичними партіями.

“Адміністрування” – поширюється на управління державними установами або для позначення процесів керування діяльністю апарата управління підприємства.

“Керування” – поширюється на мистецтво тієї або іншої особи (менеджера) впливати на поведінку і мотиви діяльності підлеглих з метою досягнення цілей організації.

“Менеджмент” – це поняття, яке використовують переважно для характеристики процесів управління господарськими організаціями (підприємствами), що функціонує в ринкових умовах, хоча останнім часом його стали застосовувати в США і відносно некомерційних організацій.

Отже, об'єктом менеджменту є будь-яка організація, у тому числі підприємство, акціонерне товариство, концерн, корпорація. Предметом менеджменту є управлінські та міжособові відносини, які складаються в процесі виконання певних функцій.

“Менеджмент” – це надзвичайно широке та багатомірне поняття. Для того, аби краще усвідомити його сутність, на нього слід подивитись з різних боків.

Етимологічно менеджмент походить від латинського слова “manus” – рука. Початкова це слово означало вміння дбайливо вести домашнє господарство, майстерно володіти засобами праці, вправно працювати. З появою багатьох видів роботи, з поглибленням спеціалізації виникла потреба в діяльності, яка пов’язувала в єдине ціле роботу багатьох окремих виконавців. Відповідно до цього трансформувався і зміст поняття “менеджмент ”. Це слово увібрало у себе всі чисельні вимоги до управління як до науки, мистецтва ведення справ і стилю роботи.

Сучасний Оксфордський словник англійської мови тлумачить поняття "менеджмент" не однозначно, а саме:

1) менеджмент - це спосіб, манера спілкування з людьми;

2) менеджмент - це вміння та адміністративні навички організовувати ефективну роботу апарату організації;

3) менеджмент - це влада та мистецтво керування;

4) менеджмент - це органи управління, адміністративні одиниці, підрозділи.

В останні роки спостерігається певна конвергенція поглядів на те, що ж таке менеджмент. У широкому розумінні менеджмент - це одночасно система наукових знань, мистецтва та досвіду, втілених у діяльності професійних управлінців для досягнення цілей організації шляхом використання праці, інтелекту та мотивів поведінки інших людей.

Менеджмент – цілеспрямований вплив на колектив працівників або окремих виконавців з метою виконання поставлених завдань та досягнення визначених цілей. Метою менеджменту є постійне подолання ризику чи ризикових ситуацій як сьогодні, так і в майбутньому.

Слід зауважити, що знань теоретичних основ управління замало для забезпечення ефективного функціонування тієї або іншої організації. “Той, хто ставить діагноз за книгою, або намагається управляти, вивчивши на пам’ять принципи менеджменту, рідко коли досягає успіху ”.

Відомо, що за всіх інших рівних умов, кінцевий результат діяльності різних керівників не однаковий. І спроби пояснити це науковими методами результатів не дають і дати не можуть. В управлінській діяльності завжди присутнє дещо таке, яке не піддається кількісному аналізу і яке прийнято називати мистецтвом управління. Проте, це не означає, що управління здійснюється спонтанно, стихійно, що менеджер покладається тільки на вдачу, інтуїцію, власний досвід. Мистецтво управління саме і є вмінням менеджера-практика пристосувати досягнення науки управління до:

- особливостей власного характеру;

- особливостей підлеглих;

- особливостей відповідної сфери бізнесу.

Таким чином, наука та мистецтво менеджменту не виключають, а доповнюють одне одного. Мистецтво менеджменту завжди спирається на наукові знання, які покладено в його основу.

Робота менеджерів саме і полягає у тому, аби поєднати та скоординувати використання зазначених ресурсів для досягнення цілей (елементів виходу) організації. Як менеджери досягають цього? Вони це роблять у процесі виконання чотирьох основних функцій менеджменту:

1) планування; 2) організація; 3) керування; 4) контролю.

Отже, у вузькому розумінні менеджмент - це процес планування, організації, керування та контролю організаційних ресурсів для результативного та ефективного досягнення цілей організації. Отже, найважливішими завданнями менеджменту є організування, встановлення цілей, мотивування, налагод­ження лінійно-функціональних зв'язків, контролювання, оптимізація розмірів підприємства.

За напрямком здійснення менеджмент можна поділити на види:

1.Менеджмент виробництва (спрямований на вибір основних параметрів технологічного процесу, визначення обсягу поточного випуску продукції або надання послуг, завантаження обладнання тощо)

2. Фінансовий менеджмент (полягає у складанні бюджету та фінансового плану організації, формуванні та розподілі ії фінансових ресурсів, портфеля інвестицій тощо).

3. Менеджмент персоналу (вирішує завдання добробуту, розстановки, навчання, підвищення кваліфікації кадрів, заохочення та стимулювання праці).

4. Менеджмент маркетингу (займається вивченням ринків, існуючої та перспективної кон’юнктури, формуванням каналів збуту, виробленням цінової політики, реклами тощо).

5. Менеджмент інновацій, тобто нововведень, включає в себе наукові дослідження, розробки, створення дослідних зразків та впровадження іх у виробництво.

6. Організаційний менеджмент, об'єктом якого є процеси створення організації, формування структури та систем: управління нею, механізму реалізації управлінських рішень тощо. В результаті створюються необхідні умови нормального функцюнування організації.

7. Менеджмент матеріально-технічного постачання та збуту продукції (полягає в організації укладання господарських угод, закупівлі, доставці та зберіганні сировини, матеріалів тощо).

8. Менеджмент обліку пов'язаний з процесом обробки та аналізу даних про роботу організації.