Додаткові види

Бувають випадки, коли на основних видах зображення викривлене – це похилі поверхні (рис.2). Тоді застосовують додаткові види.

Патрубок

фланець

провушина

Рис.2

Для того, щоб отримати істинне зображення фланця, застосовуємо додаткову площину проекцій, паралельну поверхні фланця. На цій площині зображення буде істинним. Стрілка показує напрям погляду. Він позначається великою літерою (А). Це і буде додатковим видом.

Додатковий вид розташовується в любому місці креслення і позначається літерою (рис.3): повернуто

Рис.3

Місцеві види – це вид зверху, знизу, зліва і т.д., але не всієї деталі, а якогось окремого місця (елемента).

На місцевому виді може використовуватись збільшений масштаб (рис.4).

Рис.4

2. Розрізи – це зображення предмету, розрізаного якоюсь січною площиною.

Розрізи бувають: прості;

складні;

місцеві.

2.1. Прості – розрізи, утворені однією січною площиною.

Прості розрізи бувають: вертикальні (фронтальний, профільний);

горизонтальні;

похилі.

Вертикальні (фронтальні) розрізи:

а б

Рис.5

Прості розрізи можуть позначатись (рис.5,а) або не позначатись (рис.5,б).

2.2. Складні – розрізи, утворені кількома січними площинами і завждипозначаються.

Складні розрізи бувають: ступінчасті і ламані.

А-А

а).Ступінчастий розріз (рис.6) – утворений паралельними січними площинами.

А-А

б). Ламаний розріз (рис.7) – утворений

січними площинами, розташованими

під кутом одна до одної.

Рис.7