Штрих-пунктирні лінії

(розділяються на тонкі і потовщені):

Тонка штрих-пунктирна лінія – товщина S/3 … S/2. Застосовується

для зображення центрових та осьових ліній, ліній симетрії, для зображення розгортки, суміщеної із видом тощо. Довжина штрихів рекомендується брати

в межах 5 … 30 мм, а відстань між штрихами – в межах 3 … 5 мм:

Тонка штрих-пунктирна лінія з двома точками – товщина S/3 … S/2. Застосовується для зображення ліній згину на розгортках, ліній для зображен-

ня частини виробу в крайніх чи проміжних положеннях; ліній для зображення розгортки, суміщеної з виглядом. Довжина штрихів рекомендується брати в

межах 5 … 30 мм, а відстань між штрихами – в межах 4 … 6 мм:

Потовщена штрих-пунктирна лінія – товщина S/2 … 2/3S. Застосову-

ється для зображення елементів, розміщених перед січною площиною («накла-

дена проекція»), а також для позначення поверхонь, призначених для термо-обробки або для покриття. Довжина штрихів рекомендується брати в

межах 3 … 8 мм, а відстань між штрихами – в межах 3…4 мм:

Вимоги:

- на кресленні штрихи у штрихових (штрих-пунктирних) лініях повинні бути однакової довжини;

- штрих-пунктирні лінії повинні закінчуватись штрихами, а не точками;

- центр кола вказують пересіченням штрихів;

- якщо діаметр кола або розміри інших геометричних фігур на кресленні мен-ше 12 мм, то осьові і центрові лінії виконують суцільною тонкою лінією.

Завдання (вправа): на форматі А4 (без основного напису) виконати по

три екземпляри всіх видів ліній.