Тема 9. Пристрої локомотивного господарства дільничних та вантажних станцій

Існують три способи обслуговування поїздів локомотивами: плечевий (рис. 9.1, а), петлевий (рис. 9.1, б) і кільцевий (рис. 9.1, в).

Рис. 9.1. Способи обслуговування поїздів локомотивами

У залежності від роду тяги локомотивні господарства можуть бути електровозні, тепловозні і змішані. Останні утворюються в стикових пунктах різних видів тяги. Пристрої локомотивного господарства споруджуються загальними для поїзних і маневрових локомотивів.

Локомотивне господарство включає комплекс пристроїв для технічного обслуговування, поточного ремонту й екіпірування локомотивів: локомотивні будівлі - депо з майстернями і службово-побутовими помешканнями (бувають чотирьох типів); екіпірувальні пристрої; колії для проходу і стоянки локомотивів; пристрої для повороту локомотивів (у необхідних випадках); пристрої електропостачання, водопостачання, теплопостачання, службово-технічні будівлі й ін. На території локомотивного господарства також звичайно розміщаються колії стоянки запасу локомотивів (у період зниження розмірів руху), колії пожежного і відбудовного поїздів, котельна, електростанція й у деяких випадках матеріальний склад.

Повний комплекс перерахованих пристроїв необхідний, якщо на станції розміщається основне депо для локомотивів, що працюють на всіх (або на частині) підходах, що примикають до станції. Якщо ж станція є пунктом обороту локомотивів, на ній повинний бути комплекс пристроїв локомотивного господарства, необхідних для екіпірування, технічного обслуговування ТО-2 локомотивів і їхньої стоянки в очікуванні подачи до поїздів.

Експлуатаційна надійність локомотивів забезпечується системою технічного обслуговування і ремонту локомотивів ТОР (рис.9.2).

Екіпірувальні пристрої незалежно від роду тяги повинні забезпечувати: потоковість пересувань при виконанні операцій екіпірування, максимальне суміщення операцій із метою економії часу, комплексну механізацію й автоматизацію основних процесів екіпірування.

Якщо за схемою тягового обслуговування локомотиви, що прибувають у даний пункт, повинні проходити технічне обслуговування ТО-2 (із розрахунку не рідше ніж через 48 годин), то споруджується спеціальна будівля депо технічного обслуговування й екіпірування в комплексі з іншими пристроями екіпірування локомотивів. Тривалість технічного обслуговування ТО-2, сполученого за часом з екіпіруванням, приймається для вантажних локомотивів рівною 1 год. У легких кліматичних умовах (із розрахунковою температурою не нижче 15°С) дозволяється сполучати технічне обслуговування ТО-2 і екіпірування на відкритих екіпірувальних коліях, що мають оглядові канави і комплекс екіпірувальних пристроїв.

Рис. 9.2. Схема ТОР.

Кількість місць огляду й екіпірування локомотивів

(9.1)

де	N л	–	кількість локомотивів, що надходять в екіпірування і на технічне обслуговування за добу;
	t зан	–	тривалість заняття екіпірувального місця локомотивом з урахуванням часу на його постановку і виведення;
	k нер	–	коефіцієнт нерівномірності надходження локомотивів в екіпірування в залежності від нерівномірності прибуття поїздів у даний пункт (в орієнтованих розрахунках приймають рівним 1,3-1,5).

На кожній екіпірувальній колії можуть у необхідних випадках розміщатися по два місця для ТО-2 і екіпірування локомотивів.

На дільничній станції в залежності від її схеми, а також ролі у тяговому обслуговуванні екіпірувальні пристрої можуть споруджуватися і на території станції (рис. 9.3).

Рис. 9.3. Схеми можливого розташування екіпірувальних пристроїв (ЕП) на дільничній станції

Для розміщення локомотивного господарства вибирається площадка в ув'язці зі схемою розвитку всієї станції таким чином, щоб забезпечити забирання локомотивів від поїздів і подачу їх до составів із мінімальною витратою часу і при найменшому числі перетинань із маршрутами проходження поїздів. У районах із великими сніжними заметами влаштовують два незалежних виходи для локомотивів з екіпірувальних колій на приймально-відправні.

Рис. 9.4. Принципові схеми розміщення основних пристроїв локомотивного господарства: 1- адміністративно-побутовий корпус; 2- депо; 3- котельна; 4- екіпірувальні пристрої; 5- колії стоянки локомотивів.

Загальне планування пристроїв локомотивного господарства повинне забезпечувати: компактність розміщення пристроїв, щоб знизити витрати на освоєння площадки, укладку колій, мережі водопостачання, каналізації, теплофікації, освітлення й ін.; потоковість операцій при проході локомотивів на колії екіпірування, потім на колії стоянки готових до роботи локомотивів і до виходу на станцію, а також зручне заходження локомотивів у депо; можливість подальшого розвитку ремонтних засобів і екіпірувальних пристроїв.

Схеми локомотивного господарства при електричній і тепловозній тязі можуть різнитися взаємним розташуванням трьох елементів: депо, екіпірувальних пристроїв і колій короткочасної стоянки локомотивів в очікуванні виходу на станцію.

Існують три принципові схеми розміщення основних пристроїв для правопутного руху локомотивів із станції по ходових коліях. У першій схемі (рис. 9.4, а) депо, екіпірувальні пристрої і колії стоянки локомотивів розташовуються паралельно на короткій, але достатній по ширині площадці; у другій схемі (рис. 7.9, б) -депо розташовується послідовно, тому необхідна більш довга площадка; у третій схемі (рис. 9.4, в)-колії екіпірування і стоянки розміщені послідовно, а депо - паралельно з ними.

Число колій стоянки локомотивів в очікуванні роботи визначається розрахунком за графіком їхнього обороту, а в орієнтованих розрахунках приймається з умови перебування на цих коліях 10-12% локомотивів від числа прибуваючих за добу. Довжина кожної колії розраховується на установку 4-5 локомотивів (130-170м).

Місткість колій стоянки локомотивів резерву в періоди зниження розмірів руху розраховують для депо по встановленому відсотку від робочого парку локомотивів (в орієнтованих розрахунках приймають 15- 20%). Довжина кожноі колії приймається 250-300 м. Корисна довжина колій стоянки відбудовного і пожежного поїздів проектується для поїздів І категорії - 300 м, ІІ -категорії - 250 м і III категорії - 200 м; ці колії повинні мати двосторонні виходи.