 |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
Дії фірми за слабких сигналів під час виникнення проблем
|
|
| Сила сигналів із зовнішнього середовища | Характер заходів по наростанню їх дійсності | |||||
| Спостереження за зовнішньою обстановкою | Визначення відносної сили чи слабкості сигналів | Зниження зовнішньої стратегічної вразливості | Підвищення гнучкості всередині фірми | Розробка підготовчих планів і впровадження попереджувальних заходів | Плани практичних заходів і їх здійснення | |
| 1А | 2В | 3С | 4D | 5E | 6F | |
| І. Небезпека або нова можливість усвідомлю- ються | ||||||
| ІІ. Джерела небезпеки чи нової можливості становляться зрозумілими | ||||||
| ІІІ. Масштаби небезпеки чи нової можливості набирають конкретних рис | Область заходів, що приймаються залежно від характеру сигналів | |||||
| ІV. Шляхи вирішення проблем визначаються | ||||||
| V. Результати налічених контрзаходів передбачувані |
І. Ансофф сформулював ключові гіпотези стратегічного управління на ХХІ століття:
1. Гіпотеза випадковості, яка стверджує, що єдиного рецепту оптимального управління компанією не існує.
Іноді гіпотезу про випадковість трактують так: якщо універсальне рішення відсутнє, це означає, що кожна компанія унікальна за своєю природою і повинна шукати свій власний шлях. Проте ця теза не відповідає нашим поглядам. Наше розуміння зазначеної гіпотези таке: між двома загальними для всіх рішеннями є деякий середній набір різних типів управлінської поведінки, який відповідає різним типам проблем.
2. Гіпотеза про залежність від зовнішнього середовища: проблеми, які ставить перед компанією зовнішнє середовище, визначають оптимальну модель поведінки фірми.
3. Гіпотеза про відповідність (запозичена з кібернетики). Для досягнення успіху рівень агресивності стратегії компанії має відповідати рівню турбулентності середовища.
4. Гіпотеза про стратегії, здібності і обрані види діяльності. Діяльність компанії, коли її стратегічна поведінка відповідає рівню турбулентності середовища, а ділові здібності відповідають стратегічній поведінці, мають досягати успіху.
5. Гіпотеза про багатоелементність, яка заперечує те, що якийсь один компонент управління — чи то ключові менеджери, чи то структура, культура чи система — є головною умовою успіху. Навпаки, успіх компанії — результат взаємодії і взаємодоповнення декількох ключових елементів (хоча за різних умов один чи кілька компонентів можуть переважати над іншими).
6. Гіпотеза збалансованості системи. Для кожного рівня турбулентності середовища можна підібрати комбінацію (вектор) елементів, що оптимізує успіх фірми
Дата публикования: 2014-11-26; Прочитано: 209 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!
