Призначення та будова люльки

Люлька служить для напряму ствола при відкаті (накоті) і закріплення штоків противідкотних пристроїв. Люлька (рис. 74) складається з листового короба з полозами, передньої кришки, обойми цапфи, сектора, кронштейна прицілів і кронштейна врівноважуючого механізму. Короб має П-образну форму. Зверху короба є контрольний майданчик, призначений для установки гармати горизонтально в поперечній площині. Знизу короба приварений горизонтальний лист, правий і лівий направляючі полози. До передньої частини короба приварена кришка, в якій є два отвори для закріплення штоків гальма відкату і накатника, два отвори для закріплення циліндра компенсатора і корпусу клапана компенсатора. На передній частині короба люльки шарнірно закріплений відкидний кожух. Справа в передній частині короба є вікно, закрите кришкою, через яке проводиться підтискання сальника гальма відкату і контроль кількості і якості рідини в циліндрі. Зліва в передній частині короба є вікно для охолоджування ПВП, закрите кришкою. Обойма цапфи є дугоподібною сталевою відливкою. Зліва до обойми цапфи приварений кронштейн, який має верхній і нижній майданчики. До верхнього майданчика кріпиться хомут, в якому встановлюється оптичний приціл ОП4М-45, а до нижнього – вилка, в якій встановлюється механічний приціл Д726-45. Поряд з кронштейном на осі встановлена рукоятка скидання лапок викидачів; на шліцах осі з внутрішньої сторони обойми цапфи встановлений важіль. Рукоятка приварена до осі, а важіль закріплений на осі гайкою з шайбою; гайка стопориться шплінтом. Рукоятка повертається у попереднє положення пружиною. Справа до обойми цапфи приварений кронштейн, а до нього приварена втулка, в яку вставлена рухома опора врівноважуючого механізму. Регулювання опори проводиться угвинчуванням або вигвинчуванням гвинта. З боків обойма має цапфи. На цапфи надіті голчаті підшипники, утримувані кришками, угвинченими в цапфи і застопореними гвинтами. Знизу до обойми з лівого боку приварений кронштейн, до якого кріпиться сектор за допомогою чотирьох запресованих болтів. Люлька встановлюється і закріплюється позначками в гніздах цапф верхнього станка.

Рис. 74. Люлька 122 мм гаубиці Д-30:

1 – відкидний кожух; 2 – короб; 3 – кришка; 4 – цапфенна обойма; 5 – кронштейн оптичного прицілу; 6 – рукоятка скидання лапок викидачів; 7 – сектор

2. Призначення та будова противідкотних пристроїв.

Противідкотні пристрої призначені для поглинання енергії відкоту, що придбавається частинами відкоту гармати при пострілі, внаслідок чого зменшується руйнівна дія пострілу на лафет і досягається стійкість гармати при стрільбі, а також для повернення (накату) частин гармати, що відкочуються, після пострілу в первинне положення і надійного утримання їх в цьому положенні при всіх кутах піднесення в проміжках між пострілами і при русі. Противідкотні пристрої складаються з гідравлічного гальма відкоту і гідропневматичнного накатника.

На гаубиці противідкотні пристрої розміщуються над стволом в люльці. Справа – гальмо відкоту, зліва – накатник, якщо дивитися з боку казенної частини гармати.

Гальмо відкоту (рис. 75) служить для поглинання енергії руху частин гармати, що відкочуються, при відкоті і накаті.

Гальмо відкоту складається з циліндра 9, штока з поршнем 10, веретена 12, сальникового пристрою 7, регулю-ючого кільця 14і компенсатора 18. Циліндр гальма вставлений в правий отвір обойми казенника. Шток гальма порожнистий, хромований зовні, має головку з шістьма похилими отворами. У каналі штока є три канавки змінної глибини, розташовані під кутом 120° одна від одної, сходяться "нанівець" у бік хвостика. Канавки служать для проходу штока при накаті, внаслідок чого відбувається гальмування накату. Веретено – стрижень змінного розрізу 8, один кінець його угвинчений в задню кришку, яка угвинчена в циліндр гальма. На іншому кінці веретена зібраний модератор, що складається з сорочки модератора 3, що має вісім похилих отворів і клапан модератора 2. Сальниковий пристрій перешкоджає витіканню рідини з циліндра гальма відкоту. Компенсатор призначений для забезпечення нормальної роботи гальма відкоту в умовах інтенсивної стрільби з гаубиці і розміщується між циліндрами ПВП. Він закріплений в кришці люльки двома болтами. Гальмо відкоту заповнюється рідиною "Стеол-М" в кількості 10,3 л.

Рис. 75. Гальмо відкоту

1 – трубка гальма; 2 – пробка; 3 – гайка; 4 – пружина; 5 – корпус; 6 – плунжер; 7 – корпус сальника; 8 – сорочка модератора; 9 – циліндр гальма відкоту; 10 – шток з поршнем; 11 – шток гальма відкоту; 12 – веретено; 13 – поршень штока; 14 – регулююче кільце; 15 – задня кришка; 16 – ущільнююче кільце; 17 – корпус поршня; 18 – циліндр компенсатора; 19 – клапан модератора; 20 –набивка; 21 – пружина; 22 – гайка; 23 – гайка сальника; 24 – гайка штока; 25 – натискна гайка; 26 – штуцер; 27 – гайка; 28 – сорочка.

Накатник (рис. 76) гідропневматичний трьохциліндровий, розбірної конструкції, служить для повернення (накату) частин гаубиці, що відкочуються, після пострілу в первинне положення і для утримання їх цьому положенні при будь-якому куті піднесення. Він складається із зовнішнього циліндра 10, середнього циліндра 7, робочого циліндра 8, штока з поршнем 9і ущільнюючого пристрою 6.

Накатник заповнюється рідиною "Стеол-М" в кількості 9,77 – 9,97 л і повітрям (азотом) до тиску 46 – 48 кгс/см². Зовнішній циліндр вставляється в лівий отвір обойми казенника до упору в неї буртом заднього дна. Середній циліндр має в стінці овальний отвір, по контуру якого приварений патрубок. Робочий циліндр вставлений в середній, при цьому передній кінець циліндра центрується утримувачем. Робочий циліндр угвинчується в заднє дно зовнішнього циліндра. Внутрішня поверхня робочого циліндра хромована, а зовнішня – хромована тільки на ділянці, що знаходиться під гумовим кільцем. Шток є хромованим циліндровим стрижнем з різьбою на кінцях. На задній кінець штока нагвинчена і закріплена циліндровим штифтом головка штока. На головці штока зібраний поршень накатника. Передній кінець штока кріпиться в кришці люльки гайкою. Корпус сальника є багатоступінчатим циліндром.

Рис. 76 Накатник

1 – гайка штоку; 2 – гайка; 3 – спеціальний прогонич; 4 – диск; 5 – ущільнююче кільце; 6 – корпус сальника; 7 - середній циліндр; 8 – робочий циліндр; 9 – шток з поршнем; 10 – зовнішній циліндр; 11 – підворотникове кільце; 12 – головка штока в зборі; 13 – дно заднє в зборі; 14 – кришка; 15 – пробки 16 –комір; 17 – втулка

3. Дія противідкотних пристроїв.

При відкоті. Ствол під дією порохових газів при пострілі відкочується назад разом із закріпленим в обоймі казенника циліндром гальма відкоту з веретеном і циліндром накатника. Шток гальма відкоту і шток накатника, закріплені в кришці люльки, залишаються нерухомими. Рідина, що знаходиться в циліндрі гальма між поршнем і сальником, проходить через шість похилих отворів в головці штока. Пройшовши ці отвори, велика частина рідини пройде через кільцевий зазор між регулюючим кільцем і веретеном у задню частину циліндра гальма відкоту, де утворюється розріжений простір. Менша частина рідини пройде між веретеном і внутрішньою поверхнею штока через вісім похилих отворів, потім потрапить в порожнину модератора, відіжме клапан і заповнить замодераторний простір штока. Енергія руху відкатних частин поглинається за рахунок гідравлічного опору рідини, розбризкуємої через зазор, що змінюється, між регулюючим кільцем і веретеном гальма відкоту. У міру збільшення довжини відкоту кільцевий зазор між веретеном і регулюючим кільцем

зменшується, сходячи нанівець до кінця відкоту. Внаслідок цього відбувається плавне гальмування відкоту.

Одночасно з дією гальма відкоту відбувається дія накатника, яка полягає в наступному: рідина, що знаходиться в робочому циліндрі накатника між конусом сальника і поршнем, витісняється через отвір утримувача в середній циліндр, а з середнього циліндра через отвір з патрубком – в зовнішній циліндр і ще більше стискає ту, що знаходиться в ньому під тиском повітря, накопичуючи тим самим необхідну енергію для накату частин гармати, що відкочуються.

При накаті. Стисле повітря у зовнішньому циліндрі накатника, прагнучи розширитися, тисне на рідину, яка передає тиск на поршень штока і ущільнюючий пристрій в корпусі сальника. Але оскільки поршень з штоком нерухомі, то під тиском рідини на ущільнюючий пристрій циліндра накатника разом із стволом і циліндром гальма відкоту повернуться в початкове положення. Рідина, що знаходиться в циліндрі гальма відкоту за поршнем, піде в передню частину циліндра через кільцевий зазор між веретеном і регулюючим кільцем. Клапан модератора під дією пружини клапана перекриває порожнину модератора, і частина рідини, яка потрапила в замодераторний простір, розбризкується тільки через зазори, утворені канавками змінної глибини між внутрішньою поверхнею штока і зовнішньою поверхнею рубашки модератора. Опір рідини розбризкуванню через зазори, що змінюються, між штоком і сорочкою модератора забезпечує гальмування накату. Плавність накату досягається тим, що в кінці накату канавки змінної глибини сходяться нанівець. При інтенсивній стрільбі рідина в гальмі відкоту розігрівається і об'єм її збільшується, що може викликати недокати ствола. В уникненні цього в гальмі відкоту є компенсатор, в який йде надлишок рідини із замодераторного простору через відкритий отвір в корпусі клапана і сполучні трубки, віджимаючи поршень компенсатора, що знаходиться під тиском пружин. При зниженні темпу стрільби і охолодженні рідини в циліндрі гальма відкоту відбуватиметься поповнення об'єму циліндра гальма рідиною з компенсатора. Поршень компенсатора, знаходячись під постійним тиском стислих пружин, витіснить надлишок рідини назад в замодераторний простір, а звідти – в циліндр гальма відкоту.

Рідини, що вживаються в ПВП і їх коротка характеристика

У протівооткатних пристроях 122 мм гаубиці Д-30 застосовується гідравлічна рідина "Стеол-М". Це незамерзаюча прозора від жовтого до зеленного кольору отруйна рідина. Має наступний склад: гліцерин – 46,3 %, спирт етиловий – 20 %, вода – 32 %, хромо-кислий калій – 1,6 % і їдкий натрій – 0,1 %. "Стеол-М" – складна складова рідина і вимагає періодичного контролю за якістю. Якість рідини перевіряється по паперовому індикатору крезол червоного паперу. Почервоніння паперу говорить про лужний характер рідини і допуск до експлуатації. Блідо-брудний колір рідини показує на кислотний характер рідини і забороняє її експлуатацію. "Стеол-М" – рідина строгої звітності. Вживання її в їжу веде до важкого отруєння і смерті людини. Особовий склад про це строго попереджається під обов'язковий розпис в журналі інструктажу.

Лекція 17

Тема 4. Заняття 3. Верхній станок.