Класифікація та характеристика державних та муніципальних цінних паперів

Державні (муніципальні) цінні папери – це боргові зобов’язання держави або місцевих органів влади у формі цінних паперів.

Незалежно від способів розміщення державні папери класифікують на:

1) іменні;

2) на пред’явника.

А у залежності від виплати доходу цінні папери розподіляють на групи:

1) за фіксованим відсотком платежів (в умовах стабільного ринку);

2) зі ступінчатою відсотковою ставкою (збільшення ставки від одного строку до іншого);

3) з плаваючою відсотковою ставкою (змінюється у залежності від облікової ставки Національного банку України);

4) з індексацією номіналу (у відповідності до зміни цін);

5) реалізація з дисконтом (купівля зі знижкою, продаж згідно номіналу);

6) з вибором між погашенням або обміном на цінний папір з більшою ставкою доходу;

7) виграшні позики (папери, що не виграли викуповуються за номіналом).

Державні папери класифікують також на ринкові та неринкові.

За терміном існування державні цінні папери розподіляються на короткострокові (до 1 року), середньострокові (до 10 років), довгострокові (понад 10 років).

Основними різновидами державних цінних паперів є облігації місцевих позик, державні облігації та казначейські зобов'язання України. Види державних цінних паперів України показані на рис. 3.1.1.