Господарських зв’язків

Залучення країни до світової торгівлі характеризується як абсолютними величинами: обсягами експорту, імпорту та загального зовнішньоторговельного обороту, так і відносними величинами: середньодушовим обсягом експорту та загального зовнішньоторговельного обороту, динамічним коефіцієнтом випередження (відставання) обсягів експорту від обсягів валового внутрішнього продукту (ВВП), експортною квотою, що визначається як відношення вартості експорту до обсягу ВВП, коефіцієнтом покриття імпорту експортом.

Участь країни у світовій економіці характеризується також часткою експорту країни у світовому експорті, часткою імпорту країни у обсязі національного споживання (проміжного і кінцевого) всього і за окремими товарними групами.

Коефіцієнт відносної експортної спеціалізації обчислюється як частка від ділення питомої ваги експорту окремого товару у загальній сумі експорту країни на питому вагу світового експорту даного товару у загальному обсязі світового експорту. Якщо цей коефіцієнт за певним товаром виходить більшим за одиницю, то це означає, що країна спеціалізується у світовому господарстві на виробництві і торгівлі даним товаром.

Частина перелічених показників може бути розрахована за статистичними даними лише однієї країни, а для обчислення іншої частини показників потрібна детальна інформація про світову торгівлю товарами. Отже розглянемо детальніше порядок обчислення першої групи показників, як найбільш поширених з огляду на більшу доступність інформації, необхідної для їх одержання.

Під зовнішньоторговельним оборотом країни розуміють суму вартості експорту та імпорту країни.

Обсяг світового товарообороту дорівнює сумі експорту всіх країн, але не дорівнює сумі імпорту (через лагові зсуви обміну та різні базові ціни обліку експорту (ФОБ) та імпорту (СІФ)). Місце окремих країн у світовому товарному ринку визначається як частка даної країни у світовому експорті.

Наведемо порядок обчислення наступних відносних величин: