 |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
Моделювання розвитку промисловості за допомогою виробничих функцій: екстенсивний, інтенсивний, оптимальний розвиток
|
|
Здійснення промислової політики неможливе без передбачення впливу тих чи інших заходів держави на досягнення цілей такої політики. При моделюванні розвитку промисловості застосовуються дослідження виробничих функцій. Виробничі функції в широкому розумінні охоплюють моделювання залежностей, які існують між такими показниками виробництва, як обсяг продукції, собівартість одиниці продукції, величини основного та оборотного капіталу, фондомісткість, кількість працівників, продуктивність праці та ін. У вужчому розумінні виробничою функцією вважають залежність обсягу виробництва продукції від витрат економічних ресурсів.
За економічні ресурси в найбільш спрощеному виді виробничої функції береться обсяг основного капіталу в промисловості (К) і кількість працівників. Отже, виробнича функція має вигляд: ВВПn = f(К, L)
Дослідженнями прогнозування обсягів в-ва за допомогою виробничої функції Займалися Кобб і Дуглас за даними обробних галузей промисловості США. Ними застосовувалась функціґ такого виду: Р = а0La1 * Ка2, де Р — індекс зростання ВВП; L — індекс чисельності робочої сили; К — індекс основного капіталу.
За первинних розрахунків параметрів рівняння вважалось, що а1 + а2 = 1. У загальному випадку це відповідає припущенню, що обсяги в-ва зростають у тій самій пропорції, в якій зростають обидва фактори.
Але аналіз показав, що в одних галузях зростання в-ва супроводжується збільшенням результативності факторів в-ва, в інших галузях, навпаки, — спостерігається спадна віддача факторів в-ва. Якщо для визначення параметрів виробничої функції не застосовувати вимогу а1 + а2 = 1, тоді в результаті розрахунку ми отримаємо коефіцієнти еластичності, сума яких для промисловості характеризуватиме ефект розширення масштабів виробництва: за а1 + а2 > 1 цей ефект позитивний (відносний приріст обсягу виробництва більший за приріст витрат факторів виробництва — інтенсивний розвиток), за а1 + а2 < 1 спостерігається негативний ефект (відносний приріст обсягу виробництва менший за приріст витрат факторів виробництва — екстенсивний розвиток).
Отже, графік виробничої функції за умов спадної граничної продуктивності декількох факторів виробнича функція являє собою гіперповерхню в абстрактному багатовимірному просторі.Точки на ній, які відповідають фіксованому рівню обсягу в-ва продукції промисловості за різних співвідношень витрат факторів в-ва, утворюють ізокванти.
Знаходження з-поміж підмножин технологічно допустимих варіантів точки (або певної кількості точок), які відповідають найвищій віддачі факторів в-ва є завданням оптимального індикативного планування розвитку промисловості. Цей висновок має важливе практичне значення оскільки вказує на те, що промислова політика має бути спрямована на залучення лише оптимальної кількості економічних ресурсів (капіталу й робочої сили), які забезпечують найліпші результати економічного зростання на відповідному етапі розвитку промисловості. Зміна етапів розвитку промисловості опосередкована впливом науково-технічного прогресу.
З метою урахування впливу НТП було модифіковане рівняння виробничої функції через запровадження множника часової тенденції розвитку в-ва еvt, який є результатом впливу НТП. Тоді функція Кобба-Дугласа набирає такого вигляду: Р = а0La1 * Ка2*evt , де e — основа натурального логарифма; v — постійна величина, яка характеризує темп розвитку промисловості; t — показник часу.
У практиці прогнозування поняття виробничих функцій застосовуються як для розрахунків обсягів в-ва окремих галузей, так і для визначення ВВП економіки країни в цілому, її окремих секторів, передовсім виробничого, та міжгалузевих виробничих комплексів. Виробнича функція має свої переваги і недоліки.
Дата публикования: 2014-11-18; Прочитано: 408 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!
