Системні компоненти ПК

На системній платі розташовано такі основні електронні компоненти комп'ютера, як: центральний процесор, пам'ять, різні допоміжні мікросхеми (чіпсет), системні шини, контролери і т.д.

Основною деталлю комп'ютера, його "мозком", що виконує всі обчислення ти загальне управління, є центральний процесор. Найважливішою його характеристикою є тактова частота, яку вимірюють у мегагерцах (МГц) або гігагерцах (ГГц). Тактова частота вказує швидкість виконання елементарних операцій усередині мікропроцесора. Однакові моделі мікропроцесорів можуть мати різну тактову частоту. Чим вона вища, тим вищі продуктивність і ціна мікропроцесора. У сучасних персональних комп'ютерах використову­ються процесори, сумісні із сімейством мікросхем, що випускаються не лише фірмою Intel, а й АМD, Суrіх, ІВМ, V1А та ін. Наприклад, найрозповсюдженіші процесори фірми Intel - це Pentium III, Pentium IV і Сеlегоn, а фірми АМD - Athlon і Duron із тактовими частотами від 850 МГц до 2,6 ГГц.

Пам'ять персонального комп'ютера призначена для збері­гання програм і даних. Пам'ять традиційно поділяють на внутрішню та зовнішню.

Внутрішня пам'ять персональних комп'ютерів складається з таких видів:

· оперативної пам'яті (ОП), до якої завантажуються про­грами і дані під час роботи. Ємність оперативної пам'яті вимірюється в мегабайтам і визначається ємністю мікросхем ОП, змонтованих на спеціальних платах - модулях пам'яті. Такі модулі вставляються в спеціальні розніми (гнізда) на системній платі. Як правило, сучасні комп'ютери мають ємність оперативної пам'яті не менше за 128 Мбайт. Комп'ютери, що використовуються для складних завдань, мають ОП від 512 Мбайт і більше;

· кеш-пам'яті - це спеціальна надзвичайно швидкодіюча пам'ять, яка розташована між мікропроцесором і оперативною пам'яттю, що зберігає копії даних, які найчастіше використовуються. При звертанні мікропроцесора до пам'яті виконується пошук потрібних даних одночасно в оперативній та кеш-пам'яті. Якщо адреси звертання до оперативної та кеш-пам'яті збігаються, то констатується попадання в кеш і дані зчитуються зі швидкої кеш-пам'яті;

· постійної пам'яті (В10S). До цієї пам'яті дані заносяться під час виготовлення, і вони не можуть бути змінені. Як правило, у такій пам'яті зберігаються програми для перевірки обладнання комп'ютера, ініціювання завантаження операційної системи та виконання базових операцій із обслуговування пристроїв комп'ютера. У сучасних комп'ютерах використовують різновид постійної пам'яті -флеш-пам'ять, що допускає можливість електронного стирання та перепрограмування;

· напівпостійна пам'ять (СМОS). Невелика ділянка пам'яті для зберігання параметрів конфігурації комп'ютера, сис­темного годинника К.ТС тощо. Вміст СМО5-пам'ятІ не змінюється при вимиканні комп'ютера, оскільки для її енергоживлення вико­ристовується спеціальний акумулятор. У системі ВІО5 є програма 5ЕТІІР, із допомогою якої можна змінити вміст СМО5-пам'яті.

Чіпсет - це комплект мікросхем, призначений для підтримки в комп'ютерній системі функціональних можливостей процесора, оперативної пам'яті, кеш-пам'яті, дискової та відеопам'яті та інших компонентів. Мікросхеми чіпсету генерують більшість сигналів для системних і периферійних пристроїв, перетворюють сигнали між шинами та ін.

Системні шини призначені для обміну інформацією між електронними компонентами ТІК. Шинами передаються управляючі сигнали, сигнали даних і адреси.

Контролери призначені для управління доступом із системи до якого-небудь пристрою, а також: для виконання відповідних опе­рацій інформаційного обміну. Кожний пристрій має свій контролер, наприклад, є контролери клавіатури, контролери накопичувачів на гнучких і жорстких магнітних дисках, відеоконтролери і т.д.

Порти введення-виведення призначені для електричного з'єднання периферійних пристроїв і персонального комп'ютера. Стандартними компонентами ПК є послідовні та паралельні порти. Послідовний порт здебільшого використовується для підключення миші, модему та різних маніпуляторів і комунікаційних пристроїв. Паралельний порт переважно використовується для підключення принтерів, сканерів, накопичувачів на змінних магнітних дисках тощо. Крім електричних, існують ще й програмні порти, що мають логічні імена, які використовуються для встановлення різних режимів роботи пристрою.