Асинхронні двигуни з фазним ротором

Асинхронні двигуни з фазним ротором (рис. 4.10) най­більш доцільно використовувати в складі такого електро­привода, де:

· потрібно в широкому діапазоні регулювати швидкість ро­бочого органа (як правило, від нуля до номінального зна­чення);

· характерні важкі пуски та електричні гальмування;

є обмеження на допустимі значення пускових струмів.

До переваг асинхронних двигунів із фазним ротором по­рівняно з асинхронними двигунами з короткозамкненим ротором можна віднести:

1. Можливість частих пусків при номінальному наванта­женні.

2. Значно менші пускові струми (як правило, (2;2,5) I_ном

3. Можливість регулювати пусковий момент в широкому діапазоні (як правило, від 0 до М _max).

4. Можливість регулювати частоту обертання в широкому діапазоні (як правило, від 0 до n_ном).

До недоліків асинхронних двигунів із фазним ротором, порівняно з асинхронними двигунами з короткозамкненим ротором можна віднести:

1. Збільшення втрат, які мають місце в пускових реостатах, включених в коло обмотки ротора.

2. Збільшення габаритів, маси та вартості.

3. Зниження надійності у роботі, у першу чергу через наяв­ність ковзного електричного контакту «контактні кільця - щітки».

4. Більш складне обслуговування в процесі експлуатації.

В електроприводах робочих машин найчастіше викори­стовуються асинхронні двигуни серії 4А з фазним рото­ром (4АК та 4АНК), що мають такі граничні номінальні параметри:

- номінальна потужність: від 5,5 до 400 кВт при напругах 220, 380, 660 В;

- синхронні частоти обертання: 500, 600, 750, 1000, 1500 об./хв.

Технічні дані деяких асинхронних двигунів серії 4А з фазним ротором наведені в додатку Д, а більш повна інформація - у довідниках.