![]() |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
|
До виконання лабораторних робіт № 19, 20, 21
З використанням програми MS ACCESS.
Лабораторна робота № 1
Тема: Access. Створення структури таблиці (бази даних) i введення даних
у таблицю.
Мета: Уміти створювати структуру бази даних, модифікувати її, вводити
дані в таблицю i форму.
План
1. Створити структуру бази даних у вигляді таблиці.
2. Ввести дані в таблицю бази даних.
3. Виконати дії над записами: вилучення, доповнення, сортування.
4. Модифікувати структуру таблиці i ввести нові дані.
5. Створити базу даних "Адресна книжка" у вигляді форми, використовуючи майстра стандартних баз даних.
Задача "Успішність"
![]() |
Рис. 1. Зразок розв'язування задачі про успішність.
Теоретичні відомості
Збереження інформації – одна з найважливіших функцій комп'ютера. Одним із розповсюджених засобів такого збереження є бази даних. База даних – це файл спеціального формату, що містить інформацію, структуровану заданим образом.
База даних (БД) — це значна кількість однорідних даних з конкретної предметної галузі, які зберігаються на комп'ютерних носіях. В реальному розумінні база даних – це набір записів і файлів, які організовані спеціальним чином.
БД створюють, якщо є потреба регулярно опрацьовувати великі обсяги однорідної інформації: списки абітурієнтів, студентів з їхніми оцінками, співробітників підприємства чи фірми з анкетними даними, розклади руху різних видів транспорту, пропозиції товарів на ринку, облік матеріалів на складах тощо.
Робота з БД має такі етапи:
1) створення структури БД;
2) введення даних;
3) редагування структури i даних;
4) відшукання інформації в БД;
5) оформлення звітів.
Для виконання цих робіт є спеціальні програми, такі як Access, FoxPro, dBase-системи та iншi. Вони називаються системами управління базами даних (СУБД).
Основні функції СУБД:
· Визначення даних (Data definition) – Ви можете визначити яка саме інформація буде зберігатись у даній БД, задати структуру даних і їх тип, а також вказати як ці дані зв’язані між собою.
· Обробка даних (Data manipulation) – дані можна обробляти різними способами, можна вибирати різні поля, фільтрувати і сортувати дані. Можна об’єднати дані з іншою зв’язаною з ними інформацією і обчислювати результуючі значення.
· Управління даними (Data control) – Ви можете вказати, кому дозволено ознайомлюватись із даними, коректувати і добавляти нову інформацію, визначити колективне користування.
В Access база даних — це файл, який містить дані у вигляді однієї чи кількох таблиць. Окрім таблиць, у файлі БД можуть бути такі об'єкти: форми, запити, макроси, модулі, сторінки які розглядатимемо далі. Базу даних в Access створюють у вигляді однієї чи декількох таблиць. Для цього після запуску програми треба виконати таку послідовність команд:
Файл → Створити → На закладці Загальні вибрати Нова база даних → OK → Вибрати потрібну папку i надати файлу назву → Створити → Активізувати закладку Таблиці → Створити.
Розширення назви такого файлу є mbd (його можна не зазначати). Надалі суттєво не плутати назву файлу БД i назви таблиць, які є в БД.
В Access є таке поняття, “об’єкт”. У базі даних основними об’єктами є таблиці, запити, форми, звіти, макроси, модулі та сторінки доступу до даних.
· ТАБЛИЦЯ – об’єкт, який Ви визначаєте і використовуєте для зберігання даних, тобто це поіменоване реляційне відношення, яке зберігає дані про певну сутність предметної області. Таблиця – основа будь-якої бази даних;
· ЗАПИТИ – потужний засіб для вибору саме тих даних, які необхідні для рішення задачі, тобто це об’єкт, за допомогою якого можна отримати необхідні дані з однієї чи кількох таблиць. За допомогою запитів можна зробити вибірку, вилучення чи доповнення даних, а також створити нові таблиці на базі вже існуючих;
· ФОРМИ – надають можливість створювати зручний користувацький інтерфейс для роботи з даними, тобто використовуються в основному для завантаження даних, відображення їх на екрані та управління роботою додатків. Форми також можна використовувати для запуску макросів чи процедур;
· ЗВІТИ – застосовуються для аналізу і роздруку даних, тобто вміщують результати обробки однієї чи кількох таблиць і можуть бути видані на друк чи підключені до документів інших додатків;
МАКРОСИ – простий спосіб автоматизації роботи Вашого додатку, вони являють собою структурований опис однієї чи кількох дій, які необхідно виконати за певних умов. Макроси – це макрокоманди. У вигляді макросів описуються певні дії, які досить часто повторюються. Якщо якісь операції з базою виробляються особливо часто, є сенс згрупувати кілька команд в один макрос і призначити його виділеній комбінації клавіш;
· МОДУЛІ – використовуються для створення і збереження програмних процедур, написаних Вами на MS ACCESS BASIC при розробці складних додатків, які можуть бути прив’язані до окремих форм чи звітів і виконувати певні дії. Якщо стандартних засобів Access не вистачає для задоволення особливо витончених вимог замовника, програміст може розширити можливості системи, написавши для цього необхідні модулі.
· СТОРІНКИ – об’єкт БД, що увійшов до Microsoft Access 2000. Як і форми цей об’єкт служить для забезпечення доступу до даних, що містяться в БД, але тут мова йде про віддалений доступ. Наприклад про доступ через Internet.
Розглянемо структуру таблиці. Більшість баз даних мають табличну структуру. Як ми знаємо, в табличній структурі адрес даних визначається перетином стрічок і стовпців. В базах даних стовпці називаються полями, а стрічки – записами. Поля формують структуру бази даних, а записи складають інформацію, яка в ній міститься. Кожна таблиця ідентифікується унікальним іменем, довжина якого може досягати 64 символи, крім того, всередині імені забороняється використовувати символи “!”, “.”, “[”, “]” чи “’”. Таке саме обмеження накладається на довжину полів. Обсяг бази даних в Access обмежений одним гігабайтом, тобто сумарний обсяг усіх таблиць та інструментальних засобів для роботи з ними не повинен перевищувати цього значення.
Запис містить інформацію про один елемент бази даних: одну людину, книжку, продукцію, рейс тощо. Він складається з полів, які формують структуру запису. Структура запису фактично визначає структуру таблиці i вciєї БД, якщо в ній є лише одна таблиця.
Поле — це мінімальна (але найважливіша) порція інформації в записі, над якою визначені операції введення, виведення, перетворення тощо. Воно має ім'я, значення, характеризується типом i низкою додаткових властивостей.
Нижче наведено приклади типів, назв i значень полів.
Назва поля | Тип поля | Значення поля |
Прізвище | Текстовий | Артист |
Телефон | Числовий | |
Дата Народження | Дата | 12-24-80 |
Меморандум | MEMO | текст про xo6i |
Оклад | Грошовий | 290 грн. |
Номер у списку | Лічильник | |
Нагороди | Логічний | так |
Біографія | Гіперпосилання | текстовий файл |
Фотографія | 06'ект OLE | файл.bmp |
Для зміни властивостей полів треба перейти в режим Конструктора клацнувши на кнопці Вид. Щоб вставити нове поле, треба встановити показник миші на маркер поля і натиснути клавішу INSERT. Щоб видалити поле, його треба виділити і натиснути клавішу DELETE. Закінчивши створення структури, можна клацнути на кнопці Вид і перейти в Режим таблиці для заповнення її даними.
Nbsp; Рис. 2. Головне вікно програми Access.
Очевидною унікальною властивістю кожного поля є його Ім'я. Крім імені в полі є ще властивість Підпис. Підпис – це та інформація, що відображається в заголовку стовпця. Її не треба плутати з іменем поля, хоча якщо підпис не заданий, то в заголовку відображається ім'я поля. Різним полям, наприклад, можна задати однакові підписи. Це неперешкодить роботі комп'ютера, оскільки поля при цьому як і раніше зберігають різні імена.
Різні типи полів мають різне призначення і різні властивості.
1. Основна властивість текстового поля – розмір.
2. Числове поле служить для введення числових даних. Воно теж має розмір, але числові поля бувають різними, наприклад для введення цілих чисел і для введення дійсних чисел. В останньому випадку крім розміру поля задається також розмір десяткової частини числа.
3. Поля для введення дат чи часу мають тип Дата/час.
4. Для введення логічних даних, що мають тільки два значення (Так чи Ні; 0 чи 1; Істина чи Неправда і т.п.), служить спеціальний тип – Логічне поле. Неважко догадатися, що довжина такого поля завжди дорівнює 1 байту, оскільки цього більш ніж досить, щоб виразити логічне значення.
5. Особливий тип поля – Грошовий. З назви ясно, які дані в ньому зберігають. Грошові суми можна зберігати й у числовому полі, але в грошовому форматі з ними зручніше працювати. У цьому випадку комп'ютер зображує числа разом із грошовими одиницями, розрізняє гривні і копійки, фунти і пенси, долари і центи, загалом, звертається з ними елегантніше.
6. У сучасних базах даних можна зберігати не тільки числа і букви, але і картинки, музичні кліпи і відеозаписи. Поле для таких об'єктів називається полем об'єкта OLE.
7. У текстового поля є недолік, зв'язаний з тим, що воно має обмежений розмір (не більше 256 символів). Якщо потрібно вставити в поле довгий текст, для цього служить поле типу МЕМО. У ньому можна зберігати до 65535 символів. Особливість поля МЕМО полягає в тому, що реально ці дані зберігаються не в полі, а в іншім місці, а в полі зберігається тільки покажчик на те, де розташований текст.
Дуже цікаве поле Лічильник. На перший погляд це звичайне числове поле, але воно має властивість автоматичного нарощування. Якщо в базі є таке поле, то при введенні нового запису в нього автоматично вводиться число, на одиницю більше, ніж значення того ж поля в попередньому записі. Це поле зручне для нумерації записів.
Отже, структура таблиці — це структура запису, тобто сукупність назв полів, їxніx типів та властивостей, визначених користувачем під час аналізу конкретної задачі. Структура визначає послідовність розташування даних у записі на фізичному носії i вигляд даних на екрані.
![]() |
Роботу з програмою Access розпочинають у головному вікні на закладці Таблиці зі створення структури командою Створити. Є декілька способів створення структури. Ми розглянемо такі два способи:
1. використання конструктора таблиці;
2. використання майстра бази даних.
Найчастіше структуру створюють командою Конструктор таблиці. Користувач у цьому випадку задає:
· назви полів методом введення назви;
· тип даних методом вибору типу з запропонованого списку;
· описи, які є необов'язковими;
· додаткові властивості (характеристики) полів (лише у разі потреби) методом заповнення таблиці властивостей:
· довжину поля;
· значення за замовчуванням;
· умови на значення, яке вводитимуть;
· формат поля;
· індексованість.
У найпростіших БД достатньо задати назви полів i зазначити їxнi типи, оскільки властивості фіксуються автоматично згідно з принципом замовчування.
Структуру будь-коли можна модифікувати. У раніше створену структуру нове поле вставляють командою Вставити → Рядки. Виокремлене поле вилучають командою Редагувати → Вилучити рядки. Можна змінити порядок розташування полів, перетягуючи їxнi назви вниз чи вгору.
Після створення структури вікно конструктора треба закрити зі збереженням таблиці у файлі на диску з деякою назвою: Оцінки, Зарплатня тощо.
Щоб увести дані в таблицю, її потрібно відкрити в режимі таблиці з головного вікна бази даних: Закладка Таблиці → Вибираю назву → Відкрити.
Дані в таблицю вводять звичайно з клавіатури (або через буфер обміну). Зовнішньо таблиця подібна до електронної. Ширину стовпців i висоту рядків змінюють методом перетягування розмежувальних ліній. Стовпці можна ховати чи показувати командою Формат → Заховати стовпець/Показати стовпець поля тощо. Щоб деякі стовпці не зміщувались під час перегляду широкої таблиці, їx фіксують на екрані командою Формат → Зафіксувати чи вивільняють — Формат → Вивільнити вci стовпці.
Контекстне меню стовпця дозволяє сортувати записи, копіювати, видаляти і переміщати стовпці, керувати їх шириною і режимом відображення.
Для створення стандартних баз даних є спеціальні засоби — майстри. Достатньо виконати вказівки майстра i структура бази даних готова.
Хід роботи
1. Запускаю програму для опрацювання бази даних Access.
2. Створюю нову базу даних з іменем файлу — своїм прізвищем: Білик БД1.
Діалогове вікно Access → Нова база даних → OK → Вибираю свою папку, даю назву файлу → Створити.
3. Розглядаю головне вікно БД. Активізовую закладку Таблиці i виконую команду Створити структуру.
4. Вибираю режим конструктора таблиці.
У вікні Нова таблиця вибираю режим Конструктор → OK — відкриється вікно конструктора таблиці.
5. Утворюю структуру бази даних.
Уводжу назви полів: Number, Fname, Lname, Mathem, Inform, Phisikal, Literatel, Leaunguage.
Задаю типи полів, користуючись списком типів. Користуюсь вертикальним прокручуванням робочого поля вікна конструктора, щоб переглянути всю структуру.
6. Закриваю вікно конструктора таблиці i зберігаю структуру таблиці на диску з назвою Оцінки.
Закрити → Так → Оцінки → ОК.
7. Відкриваю створену таблицю для введення даних.
Натискаю на кнопку Відкрити в головному вікні БД, де таблиця Оцінки повинна бути вибраною.
8. Уводжу у таблицю дані. Зменшую ширину стовпців.
9. Ховаю перший стовпець.
10. Поновлюю перший стовпець на екрані.
11. Вилучаю другий запис з таблиці.
12. Доповнюю таблицю ще двома записами.
13. Вмикаю панель інструментів Таблиця.
Вигляд → Панелі інструментів → Таблиця.
14. Упорядковую введені записи за зростанням значень поля Literatel.
Виокремлюю поле, клацнувши на назві, i натискаю на стандартній панелі на кнопку Впорядкування (Сортування) за зростанням.
15. Упорядковую записи за спаданням значень поля Mathem.
16. Модифіковую структуру таблиці.
Переходжу у режим конструктора структури. Натискаю на кнопку Вигляд або виконую команду Вигляд → Конструктор. Змінюю назву першого поля — пишу її великими буквами.
17. Закриваю свою БД, зберігаючи дані на диску. Таблиця Оцінки має такий вигляд:
Оцінки | |||||||
NUMBER | Fname | Oname | Mathem | Inform | Phisikal | Literatel | Leaunguage |
Лісовська | Анна | ||||||
Долинський | Андрій | ||||||
Ковальчук | Галина | ||||||
Писар | Галина | ||||||
Кулик | Оксана | ||||||
Романко | Оксана | ||||||
Берчинська | Галина | ||||||
Романко | Оксана | ||||||
Іваненко | Андрій | ||||||
Когут | Тетяна | ||||||
Сілецька | Валентина | ||||||
Білик | Зоряна |
Файл → Створити нову БД → Переходжу на закладку Бази даних → Вибираю Адресна книжка.mdz → ОК → Даю назву файлові, наприклад, Білик БД2 → Створити.
19. Спостерігаю за роботою майстра, який працює за мене.
Натискаю на кнопку Далі.
Задаючи вигляд оформлення екрана, вибираю стиль Сутінки інші картинки
Коли майстер запитає про заголовок бази даних, уведіть: Адресна книжка i своє прізвище.
Натискаю на кнопку Готово i відкриваю створену БД, якщо вона не відкриється автоматично.
20. Розглядаю головну кнопкову форму i натискаю на кнопку введення даних.
21. Розглядаю створену БД, яка має вигляд форми на двох стopiнкax, i вводжу дані в поля форми.
Індекси, дати i номери телефонів вводьте за американськими стандартами.
22. Гортаю записи форми.
Користуюся кнопками гортання, які є внизу форми.
23. Закриваю базу даних.
У головній кнопковій формі натискаю на кнопку Вихід.
24. Закінчую роботу. Здаю звіти.
Дата публикования: 2014-11-03; Прочитано: 807 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!