Соціально-економічні процеси в XIV-XVI ст

За польсько-литовської доби відбулися помітні якісні зрушення, з’явилися нові явища в економічній сфері.

Під впливом кардинальних зрушень у європейській торговельній кон’юнктурі відбулися масштабні зміни не тільки в техніці та технології господарювання (розширення асортименту сільськогосподарських культур – почали вирощувати квасолю, петрушку, пастернак, селетру, салат тощо; поява водяних, а згодом і вітряних млинів), а й у сфері форм земельної власності та організації праці. Концентрація земель у руках феодалів (більша частина земель була зосереджена в руках великих магнатів – Острозьких, Чарторийських, Заславських, Потоцьких, Язловецьких та ін.), обезземелення селянства (привласнення общинних земель), посилення його феодальної залежності стали підгрунтям для формування фільваркової системи сільського господарства (фільварки – багатогалузеві господарчі комплекси, що базувалися на постійній щотижневій панщині залежних селян, були орієнтовані на товарно-грошові відносини, хоча і зберігали значні риси натурального господарства).

Активна урбанізація зумовила появу нових суспільних явищ та тенденцій: поглиблення спеціалізації ремісництва (якщо в давньоруських містах існувало майже 70 ремісничих спеціальностей, то у XV ст. – 200, а на поч. XVII ст. – до 270), утворення цехів, виникнення перших зародків мануфактурного виробництва, поширення ярмарок, що були першою ознакою становлення внутрішнього ринку (постійні ярмарки існували у Львові, Києві, Галичі, Луцьку та ін.), запровадження у містах Магдебурзького права. Магдебурзьке право – феодальне міське право, за яким міста звільнялися від управління і суду феодалів. У числі перших його дістали Хуст (1329 р.), Львів (1356 р.), Кам’янець-Подільській (1374 р.), Луцьк (1432 р.), Житомир (1444 р.), Київ (1494-1497 р.). Магдебурзьке право закріплювало права міщан, порядок виборів і функції органів місцевого самоврядування. Діставши Магдебурзьке право місто переставало бути придатком феодального замку, а його мешканці вважалися формально вільними людьми, отримували ряд пільг і привілеїв.

У польсько-литовську добу відбуваються важливі процеси і в соціальній сфері: формуються шляхетський та міщанський стани, духовенство починає втрачати позиції і активно витісняється католицьким, різні категорії селян (чиншові, тяглі, службові) перетворюються на одну верству – кріпаків (Литовські статути 1529, 1566, 1588 рр., “Устава на волоки” 1557 р., “артикули” польського короля Генріха Валуа 1573 р.); виникає нова соціальна група – козацтво.

Питання для самоперевірки:

1) Яку політику щодо українських земель проводили Литовські князі (до Вітовта)?

2) В чому суть змін, запроваджених на українських землях Вітовтом?

3) Встановіть відповідність: 1) Городельська унія; 2) Брестська унія; 3)Кревська унія; 4) Люблінська унія. а) 1385 р.; б) 1413 р.; в) 1569 р.; г) 1596.

4) Які чинники сприяли поширенню в Україні ідей уніатства?

5) Проаналізуйте соціально-економічні процеси, що відбувалися в українських землях в XIV-XVI ст.