Матеріали для самопідготовки. 3.5 Контрольні запитання

3.5 Контрольні запитання

3.6 Тести для самоконтролю

3.7 Задачі для самостійного вирішення

3. 1 Завдання, принципи, етапи та показники чисельності для планування персоналу

Планування персоналу є складовою загального планування діяльності й розвитку підприємства й спрямоване на забезпечення пропорційного та динамічного розвитку персоналу.

Основними завданнями планування персоналу є:

1. Забезпечення підприємства робочою силою необхідного професійного і кваліфікаційного складу в розрізі категорій персоналу.

2. Забезпечення оптимальних пропорцій в співвідношенні різних категорій персоналу.

3. Формування конкурентоздатного персоналу підприємства на основі планів підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів.

Планування персоналу охоплює такі напрямки роботи:

- прогнозування перспективних потреб підприємства в персоналі з урахуванням змін у професійно - кваліфікаційній структурі працівників під впливом НТП та змін у структурі й асортименті продукції (за окремими категоріями персоналу, професіях і рівнях кваліфікації);

- вивчення ринку праці (ринку кваліфікованої робочої сили);

- аналіз стану робочих місць підприємства;

- розробка програм і заходів щодо розвитку персоналу.

Практичною основою планування персоналу на підприємстві є плани економічного і соціального розвитку колективів.

Основні принципи планування чисельності працівників:

§ Відповідність чисельності та кваліфікації працівників обсягу запланованих робіт та їх складності.

§ Обумовленість структури персоналу об’єктивними факторами виробництва.

§ Максимальна ефективність використання робочого часу.

§ Створення умов для підвищення кваліфікації та розширення виробничого профілю працівників.

Етапи процесу планування чисельності персоналу:

- оцінка наявної робочої сили;

- оцінка майбутніх потреб у робочій силі;

- розробка програм задоволення потреб у різних працівниках.

Для планування персоналу необхідно знати структуру і склад працівників. Усі працівники на підприємстві діляться на дві категорії:

- промислово-виробничий персонал, зайнятий виробництвом і його обслуговуванням (персонал основної діяльності);

- персонал непромислових організацій. Це в основному робітники житлово-комунального господарства, дитячих і лікувально-санітарних установ, що належать підприємству (персонал не основної діяльності).

Усі зайняті на підприємстві, згідно з класифікатором професій і посад, підрозділяються на такі категорії: робітники, керівники, фахівці, службовці. Працівники підприємства розподіляються за професіями, спеціальностями і кваліфікаціями.

Показниками, які характеризують чисельність персоналу, є:

- нормативна чисельність - це максимально можлива (в ідеалі) чисельність, розрахована по нормативах витрати праці по кожній категорії працівників; є важливим орієнтиром в оптимізації чисельності працівників організації;

- штатна чисельність - чисельність працівників, які входять в штат організації (без урахування осіб, прийнятих на сезонну і тимчасову роботу);

- явочна чисельність - чисельність працівників, що включені в штат підприємства й з'явилися на роботу;

- фактична чисельність - особи, які на певну дату з'явилися й приступили до роботи незалежно від її тривалості;

- облікова чисельність на певну дату - показник чисельності працівників облікового складу (тобто усіх працівників, які знаходяться в трудових стосунках, незалежно від форми договору) на певну дату звітного періоду;

- середньооблікова чисельність працівників за звітний місяць - обчислюють за формулою:

(3.1)

де Чі - загальна чисельність облікового складу працівників на кожний і -й календарний (робочий і неробочий) день місяця, осіб; Дк - кількість календарних днів в цьому місяці;

- середньооблікова чисельність працівників за квартал або за рік - обчислюють за формулою середньої хронологічної:

(3.2)

де Ч₁, Ч₂.., Чn - чисельність персоналу на початок кожного періоду; n - кількість періодів;

- середньооблікову чисельність можна розрахувати на основі використання даних про відпрацьований час:

(3.3)

де ФК - календарний фонд робочого часу; Дк - календарна тривалість робочого періоду;

- се редньооблікова чисельність усього персоналу в еквіваленті повної зайнятості – тобто, це ті працівники, які фактично відпрацювали менше встановленої норми робочого часу, чисельність яких перераховується в еквівалент повної зайнятості (повного робочого дня).

У ринкових умовах господарювання надзвичайно важливим є визначення оптимальної чисельності працівників, необхідних для виконання виробничої програми. Вихідними даними для визначення необхідної кількості працівників є: виробнича програма на плановий період часу; норми часу, норми виробітку; трудомісткість виробничої програми; організаційно - технічні заходи щодо зниження трудомісткості виробничої програми; звітні розрахункові дані про коефіцієнти виконання норм; баланс робочого часу одного працівника; штатний розклад та деякі інші документи.