Модуль I

ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ

КОРЕКЦІЙНОЇ ПЕДАГОГІКИ

ТА СПЕЦІАЛЬНОЇ

ПСИХОЛОГІЇ

Тема 1.1

ДІТИ З ПОРУШЕННЯМИ

ПСИХОФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ

ЯК СУБ'ЄКТ КОРЕКЦІЙНОЇ ОСВІТИ

План

1 Сутність та класифікація порушень психофізичного роз­
витку

2 Причини порушень психофізичного розвитку

3 Особливості процесу аномального розвитку

Література

1 Бородулина С Ю Коррекционная педагогика- психолого-
педагогическая коррекция отклонений в развитии и поведении
школьников /СЮ Бородулина — Ростов н/Д Феникс,
2004 - 352 с

2 Выготский Л С Собрание сочинений в 6-ти томах /
Л С Выготский, под ред Т А Власовой — М Педагогика,
1983 — Т 5 Основы дефектологии — 368 с

3 Ефимова Л К Почему болеет ребенок / Л К Ефимова —
К Здоров'я, 1984 - 70 с

4 Лапшин В А Основы дефектологии учеб пособие для
студ пед ин-тов / В А Лапшин, Б П Пузанов - М
Просвещение, 1991 - 143 с

5 Петрова В Г Кто они, дети с отклонениями в развитии? — 2-е
изд В Г Петрова, И В Белякова - М Флинта, Мое
ковский социально психологический институт, 2000 104 с

П

8.

Модуль 1

Синьов В. М. Основи дефектології: навчальний посібник В. М. Синьов, Г. М. Коберник. К.: Вища школа, 1994. 143 с.

Специальная педагогика: учебное пособие / под ред. Н. М. Назаровой. — М.: Академия, 2000. - 400 с. Спеціальна педагогіка: понятійно-термінологічний словник / за ред. академіка В. I. Бондаря. - Луганськ: Альма-матер, 2003. — 436 с.

1. Сутність та класифікація порушень психофізичного розвитку

Суб'єктом корекційної освіти, на який спрямоване вивчення, виховання, навчання й корекційна психолого-педагогічна допомо­га, є особистість дитини з вадами психофізичного розвитку.

У нормативно-правовій документації та практиці корекцій­ної освіти використовуються різні терміни для позначення цієї категорії учнів. Наведемо окремі з них.

У понятійно-термінологічному словнику зі спеціальної педагогіки дається наступне визначення: «Аномальні діти (діти з вадами психофізичного розвитку) — це діти, які мають суттєві відхиленні від нормального фізичного чи психіч­ного розвитку, зумовлені вродженими або набутими дефектами, і потребують спеціальних умов навчання й виховання» [8, с 25-26]. Зауважимо, що не кожна дитина з проблемами здоров'я чи порушеннями фізичного і (або) психічного розвитку вважається аномальною, а лише та, вади якої відображаються на усьому розвитку дитини (складна структура аномального розвитку за Л. С. Виготським) і перешкоджають засвоєнню культурного до­свіду (і традиційної освіти водночас) у звичайних умовах життя й виховання. Саме тому для цієї категорії дітей створені заклади системи корекційної освіти.

Найбільш поширеними синонімами до терміну «аномальні діти» на часі є такі: діти з вадами (порушеннями) психофізично­го розвитку; діти, що потребують корекції психофізичного розви­тку; діти з особливими освітніми потребами; діти з обмеженими можливостями життєдіяльності, неповносправні діги. У освітній галузі України найбільш прийнятними є два перших терміни.

Дітей з вадами психофізичного розвитку поділяють на де­кілька категорій. У науконій літературі існують різні класифіка-

Загальні питання корекцшноі педагогіки та спеціальної психологи

ції, наприклад, залежно від галузі застосування чи мети поділу. Найбільш поширеною у корекційній освіті є класифікація дитя­чих аномалій за видом порушення, оскільки саме з урахуванням цього визначаються зміст і методи роботи з дитиною, добираєть­ся заклад для неї та форма організації навчання і виховання. Відповідно виділяють наступні категорії порушень психо­фізичного розвитку у дітей:

S виразні та сталі порушення слухової функції (глухі, сла-бочуючі, пізно оглухлі діти);

S виразні порушення зору (сліпі, слабкозорі діти);

J важкі мовленнєві порушення (діти-логопати);

S стійкі порушення інтелектуального розвитку на основі органічного ураження центральної нервової системи (ро­зумово відсталі діти);

S затримка психічного розвитку (діти із ЗПР);

S порушення опорно-рухового апарату (діти з вадами онорно-рухового апарату);

S емоційно-вольові розлади (діти з вадами емоційно-во­льової сфери);

^ комплексні порушення декількох функцій (сліпоглухі діти; діти, в яких вади зору, слуху, опорно-рухового апарату поєднуються із розумовою відсталістю).