Конспект лекції. Система виробництва, обміну, розподілу і споживання, що склалася в межах України, формує її народногосподарський комплекс

Система виробництва, обміну, розподілу і споживання, що склалася в межах України, формує її народногосподарський комплекс. Його об’єднують в єдине ціле транспортна система, система розселення, управління і зв’язку.

Інтегральним показником оцінки економічного розвитку держави є показник валового внутрішнього продукту (ВВП), який характеризує рівень розвитку економіки, особливості його структури, ефективність функціонування окремих галузей, рівень участі країни у світових інтеграційних процесах.

Сукупний показник ВВП характеризує вартість товарів і послуг, які вироблені в Україні всіма галузями економіки і призначені для кінцевого споживання.

Економічними формами організації ПС виступають: народногосподарська спеціалізація, кооперування, концентрація і комбінування виробництва.

Залежно від їх ролі в господарському комплексі виділяють виробничу і невиробничу сфери.

До виробничої сфери належать ті види діяльності, які:

v створюють матеріальні блага (промисловість, сільське господарство, будівництво);

v доставляють створені матеріальні блага споживачам (транспорт і зв’язок по обслуговуванню матеріального виробництва);

v пов’язані з обігом матеріальних благ (торгівля, матеріально-технічне постачання, заготівля, громадське харчування).

Роль кожної галузі у створенні суспільного продукту і національного доходу різна. В таких галузях, як промисловість, будівництво, сільське господарство створюються нові споживні вартості. Вантажний транспорт завершує процес виробництва і на основі цього бере участь у створенні національного доходу.

Невиробнича сфера –– сукупність галузей господарства, які здійснюють функції щодо надання послуг нематеріального характеру суспільству і населенню.

Структура невиробничої сфери:

Ü галузі послуг — житлово-комунальне господарство і побутове обслуговування населення, транспорт і зв’язок по обслуговуванню населення;

Ü галузі соціального обслуговування – освіта, охорона здоров’я, культура і мистецтво, наука і наукове обслуговування;

Ü галузі органів управління і оборони;

Ü галузі, які включають кредитування, фінанси і страхування.

Промисловість України — найважливіша галузь виробництва, яка включає підприємства, що здійснюють видобування й заготівлю природної сировини, виробництво засобів виробництва й товарів споживання (заводи, фабрики, шахти, електростанції, комбінати тощо). Промисловість створює основну частину національного доходу і валового суспільного продукту. Вона виробляє понад 42% обсягу випуску продукції галузей економіки (в основних цінах) і в 2002р налічувала 889,33 тис. промислових підприємств (об’єднань), різних форм власності, що перебували на самостійному балансі.

Слухачам пропонується проаналізувати причини диспропорцій в розвитку і розміщенні різних галузей виробництва на території України та довести необхідність трансформаційних змін в структурі економіки.

Сучасний етап економічного і соціального розвитку України пов’язаний з радикальними змінами, зумовленими переходом до ринкових відносин. Він передбачає створення соціально зорієнтованої економіки, яка означає поворот всього виробництва до потреб споживача. Соціально зорієнтована ринкова економіка розуміється як господарська система, в якій кожна група і соціальний тип населення одержують можливість для реалізації своїх життєвих здібностей і запит на основі вільної праці і зростання особистих доходів.

Властиві ринку механізми саморегулювання повинні забезпечити збалансованість економіки країни; найкращу координацію всіх виробників; раціональне використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів; гнучкість виробництва, його сприйняття досягнень науково-технічного прогресу; органічне поєднання вітчизняної економіки із світовим господарством.

Перетворення на шляху до ринкової економіки здійснюються за кількома взаємопов’язаними напрямами:

1. Лібералізація економіки, тобто зняття адміністративних обмежень з цін, господарських зв’язків, зовнішньоекономічної діяльності.

2. Стабілізація фінансів і грошової системи, які забезпечують зміцнення гривні як загального еквівалента і єдиного платіжного засобу на території країни.

3. Приватизація, розвиток підприємництва, створення інших інституційних передумов ефективного ринкового господарства і економічного зростання.

4. Структурна перебудова економіки, її демілітаризація, інтеграція в світове господарство, підвищення конкурентноздатності української продукції на світовому ринку.

5. Створення конкурентного ринкового середовища.

6. Активна соціальна політика з метою пристосування працездатного населення до нових умов, соціальний захист найбільш вразливих верств населення, створення передмов економічного зростання на основі підвищення ролі ділової активності населення.

Контрольні питання

1. Дайте визначення народногосподарський комплекс України.

2. Що входить в структуру народного господарства України?

3. Дайте визначення промисловості.

4. Назвіть основні економічні форми організації промисловості. В чому полягає їх сутність?

5. Які основні напрями подальшого розвитку народного господарства України?

Задачі