Основні мотиви ранньої поезії Т.Шевченка

За характером свого таланту Шевченко визначився переважно як поет-лірик. Вже в ранній період творчості він дав прекрасні зразки ліричної поезії.

Важливе місце в його ранній поезії займає тема призначення поезії, місця та ролі поета в суспільному житті. Поетичним заспівом до «Кобзаря» і всієї його творчості був вірш «Думи мої, думи мої…» (1839) Свої думи поет посилає на Україну і висловлює впевненість, що вона їх привітає, і це буде для нього найбільшою нагородою.

Цим віршем він визначив тематику і напрямок ранньої поезії.

Постійним предетом стає Україна, її минуле, сучасне і майбутнє, краса людського буття і ті умови, які перешкоджають цій красі – самодержавно-кріпосницький лад і взагалі будь-який світ, заснований на гнобленні людини людиною.

«Перебендя» - змальований романтичний образ народного співця, «старий, сліпий, усюди вештається та на кобзі грає» - народний співець – «тугу розганяє, хто сам світом нудить».

«На вічну пам’ять Котляревському» - 1838 – високо оцінює Котляревського за демократичне спрямквання його творчості, за те, що він «всю славу козацьку за словом єдиним переніс в убогу хату сироти» і тим здобув безсмертя.

Другою провідною темою ранньої лірики Шевченка є шукання молодою людиною щастя, зіткнення мрії про щастя з жорстокою дійсністю. Вірші цієї групи Шевченко називає «думками» «Тече вода в синє море», «Вітре буйний, вітре буйний», «Нащо мені чорні брови». Думка – це жанр короткого ліричного вірша, елегійного чи баладного змісту, що був досить поширений в поезії першої половини ХІХ ст.

До ранньої творчості належать балади «Причинна», «Тополя» і «Утоплена» (дивись питання 13.)

Соціально-побутові поеми. У цьому жанрі Шевченко виступив цілковитим новатором уже в ранньому періоді своєї творчості. До соціально-побутових поем раннього періоду належать «Катерина», «Мар’яна-черниця» і «Слепая».

Першою, найвидатнішою є «Катерина»- реалістична основа, трагедія зведеної паном дівчини. Доводить, що причиною нещастя людини є, передусім, соціальні обставини. Починає наскрізну для своєї творчості тему материнства. Катеритна – це невмирущий образ простої української жінки, змальований з великою художньою силою.

До теми зведення паном дівчини звертається в поемі російською мовою «Слепая» (написана 1842, за життя поета не була надрукована). – вперше в поезії Шевченка образ жінки-месниці.

«Мар’яна-черниця» - вона, дочка багатої дови, покохала бідного Петруся, а мати хоче її віддати за усатого, товстого багатія. Таяжко переживають це і Петрусь і Мар'яна. Петрусь йде добути грошей, на цьому розповідь обривається.

Історичні поеми. У минулому україни увагу поета привертають дві теми: боротьба українського народу проти турецько-татарських нападників та проти польсько-шляхетських гнобителів.

«Іван Підкова» - йдеться про морські походи запорожці. Агресивна політика султанської Туреччини й Кримського ханства була спрчмована на спустошення українських земель. Під час набігів завойовники забирали в рабство чимало українців, потім їх продавали. Іван Підкова – історичний образ визволителя. Поема складається з двох частин: перша – оспівує козацькі часи, друга – зображає морські походи.

Сюди ж відносимо поеми «Гамалія», «Тарасова ніч» (один з епізодів героїчної боротьби українського народу проти польської шляхти), та вершиною творчості Шевченка в ранній період стає історична поема «Гайдамаки» - гайдамацьке повстання 1768 року проти шляхетського гноблення. Композиційно твір побудований так, щоб читач зрозумів, що повстання було відповіддю українського селянства на нелюдські дії польських конфедератів, які «руйнували, мордували». Головним героєм поеми є повсталий народ, який, як і Ярема Галайда, відчув свободу, перспективу розпрямлених вільних крил:

Розповідає правду про причини Коліївщини.

Раннього Шевченка називають романтиком. Його романтизм проявляється в багатстві фольклорних елементів у творах, у загостреному інтересі до історії України, особливо до героїчногої історії. Особливо романтичним є балади!